 
        
        Лекція №6
Тема: Поняття операційної системи. Призначення, класифікація, основні функції.
План
- Призначення операційної системи (ОС). 
- Структура ОС 
- Класифікація ОС 
- Сімейства операційних систем 
- Види інтерфейсів 
- Файлова система 
1.
Поняття ОС звичайно визначається через функції, які вона виконує. Однак іноді простіше пояснити: не "навіщо потрібна операційна система", а "що було б, якби її не існувало". Якби не було ОС, то з комп'ютером було б дуже складно спілкуватися. Скажімо, програміст мав би створювати програму не на якійсь зручній мові програмування, а на мові машинних кодів. Відсутність ОС загнала б у глухий кут і будь-якого користувача. В його розпорядженні не виявилося б сучасних засобів керування апаратурою (дисками, мишею, принтером) і звичних програмних додатків (ігор, антивірусів, графічних редакторів тощо). Операційна система - це сукупність програм, які призначені для керування ресурсами комп'ютера й обчислювальними процесами, а також для організації взаємодії користувача з апаратурою.
   
- керування ресурсами — злагоджену роботу всіх апаратних засобів комп’ютера; 
- керування процесами — виконання всіх програм та їх взаємодію з пристроями комп’ютера та даними 
- інтерфейс (діалог, обмін інформацією) між користувачем та комп’ютером. 
   
2.
Структура ОС:
- Ядро ОС — центральною частиною ОС, яка забезпечує прикладним програмам координований доступ до ресурсів комп’ютера (оперативної пам’яті, зовнішніх пристроїв уведення та виведення інформації), перекладаючи їх команди на мову двійкових кодів, яку розуміє комп’ютер. 
- Драйвери — програмами, що перекладають команди комп’ютера на мову певного пристрою (принтера, сканера, звукової або відеокарти) та навпаки. 
- Утиліти— допоміжні програми, призначені обслуговувати диски, перевіряти комп’ютер, налаштовувати певні параметри роботи тощо. 
- Інтерфейс — правила взаємодії операційної системи та користувача, які визначають зручність роботи. 
3.
Операційні системи класифікуються по:
- кількості одночасно працюючих користувачів: однокористувацькі, багатокористувацькі; 
- числу процесів, що одночасно виконуються під управлінням системи: однозадачні, багатозадачні; 
- кількості підтримуваних процесорів: однопроцесорні, багатопроцесорні; 
- розрядності коду ОС: 8-розрядні, 16-розрядні, 32-розрядні, 64-розрядні; 
- типові інтерфейсу: командні (текстові) і об'єктно-орієнтовані (графічні); 
- типові доступу користувача до ЕОМ: з пакетною обробкою, з розділенням часу, реального часу; 
- типові використання ресурсів: мережеві, локальні. 
4.
Найбільш відомі сімейства операційних систем: MS-DOS, MS Windows, UNIX, Linux, Mac OS і ОС реального часу.
Найпоширенішою в світі операційною системою є сімейство розроблених фірмою Microsoft операційних систем WINDOWS.
Розроблена фірмою Microsoft операційна система WINDOWS (версії 95, 98, 2000, ХР, Vista, 7) враховує перераховані недоліки і реалізує ідею «поверхні письмового столу», коли все, що там знаходиться, видно одночасно і досить «протягнути руку» і «узяти», щоб використовувати потрібний предмет. Система WINDOWS є багатозадачною, багатокористувальницькою, з об'єктно-орієнтованим інтерфейсом і має як 32-бітові так і 64-бітову версії.
Зазвичай всі версії WINDOWS ділять на декілька «груп».
Графічні інтерфейси і розширення для DOS
Ці версії WINDOWS не були повноцінними операційними системами, а лише надавали інтерфейс до можливостей операційної системи MS-DOS. До них належать операційні системи WINDOWS версий 1.02.0, 3.0, 3.1 і 3.11.
Сімейство Windows 9x
Сімейство ОС, розроблених спеціально для процесорів з 32- бітовою архітектурою на ринку позиціювали як 32-розрядні ОС, проте у складі даних продуктів була присутня деяка кількість 16-бітового коду. До складу програмних продуктів Windows 9x входила ОС MS-DOS.
Основним стратегічним завданням розробки операційних систем сімейства Windows 9x було переведення користувачів на нові 32-бітові програми при збереженні спадкоємності програм, написаних для MS-DOS.
Сімейство Windows NT
Операційні системи цього сімейства (Windows NT, 2000, XP, Vista) є повністю 32-бітовими операційними системами, і, на відміну від попередніх версій, не потребують підтримки з боку MS-DOS. Всі вони також є ОС з об'єктно-орієнтованим графічним інтерфейсом, що не вимагає від користувача знання спеціальних команд і уміння користуватися спеціальними програмами. Тільки у цьому сімействі представлені операційні системи для серверів.
UNIX
UNIX — група переносимих багатозадачних багатокористувацьких операційних систем, побудованих на основі командного інтерфейсу, але включають як компонент об'єктно-орієнтований інтерфейс.
Перша система UNIX була розроблена в 1969 р. в підрозділі Bell Labs компанії AT&T. З тих пір було створено велику кількість різних UNIX- систем. Юридично лише деякі з них мають повне право називатися «UNIX»; останні ж, хоча і використовують схожі концепції і технології, об'єднуються терміном «UNIX-подібні» (англ. Unix-like).
LINUX
Linux - вільно поширювана система Unix, розробку якої веде велике число добровольців. Linux володіє всіма властивостями сучасної Unix- системи, включаючи справжню багатозадачність, розвинену підсистему управління пам'яттю і мережеву підсистему. Ядро Linux, що поставляється разом з вільно поширюваними прикладними і системними програмами, утворює повнофункціональну універсальну операційну систему.
Mac OS
Mac OS (Macintosh Operating System) — сімейство операційних систем з графічним інтерфейсом, розроблене корпорацією «Apple» (раніше Apple Computer) для своєї лінійки компьютеров Macintosh. Популяризація графічного інтерфейсу користувача у сучасних операційних системах часто вважається за заслугу Mac OS. Вона була вперше представлена в 1984 году разом з оригінальним Macintosh 128K.
5.
Інтерфейс (від англ. Interface — поверхня розділу, перегородка) — сукупність засобів, методів і правил взаємодії (управління, контролю і т. д.) між елементами системи. Під інтерфейсом розуміють не тільки пристрої, але й правила (протоколи) взаємодії.
Існують такі види інтерфейсів:
1. Внутрішньомашинний інтерфейс - система зв'язку і засобів сполучення вузлів та блоків ЕОМ між собою. Внутрішньомашинний інтерфейс являє собою сукупність електричних ліній зв'язку (проводів), схем сполучення з компонентами комп'ютера, протоколів (алгоритмів) передачі й перетворення сигналів.
Розрізняють два варіанти організації всередині машинного інтерфейсу:
- багатозв’язний інтерфейс, при якому кожний блок ПК пов'язаний з іншими блоками своїми локальними проводами;
- однозв’язний інтерфейс, в результаті якого всі блоки ПК зв'язані один з одним через загальну або системну шину.
