Висновки

Працюючи над курсовою роботою та опрацювавши безліч джерел інформації можу зробити висновок.

Отже, відпустка — це час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати.

Основним законом що регулює відпустки є Закон України "Про відпустки". Згідно з ним відпустки бувають:

• щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

• додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 Закону);

• творча відпустка (стаття 16 Закону); відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 Закону);

• соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (стаття 19 Закону);

• відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 Закону).

• Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.

Роблячи висновок, хочу сказати, що законодавство України про відпустки не є ідеальним, так, як не в одному законі та жодному нормативно-правовому акті немає точного визначення відпустки. Визначаючи основні етапи становлення і розвитку законодавства України про відпустки, враховувалися особливості соціально-економічного розвитку суспільства, прийняття та дію певних нормативних актів та закріплення в них основних положень.

Ставши на шлях розвитку ринкової економіки, Україна потребує переосмислення та вдосконалення регулювання суспільних відносин, у тому числі й трудових. Ті норми, що були прийняті майже 30 років тому, не можуть працювати в нинішніх умовах, оскільки жорстке регулювання трудових відносин вичерпало себе. Тому, вважаю назріла нагальна потреба реформування трудового законодавства відповідно до розвитку економіки та суспільних відносин.

Для реформування трудового законодавства важливим є не тільки економічне обгрунтування, а й економічне забезпечення, тільки за цих умов Кодекс України про Працю буде ефективно працювати.

Список використаних джерел

1. Конституція України, 1996 р., зі змінами.

2. Кодекс законів про працю України. – К.,2005 р.

3. Трудове право України: Підручник. За ред. Н.Б. Болотіної, І.І. Чанишевої.- К: т-во „Знання", 2000.- 564 с.

4. Закон України „Про відпустки”: практика його застосування. Праця і зарплата. – 1998. №14.

5. Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці від 10.10.97 р. №7, зі змінами від 5.02.98 р. №18.