1. Збір анамнезу.

Анамнез захворювання

• Встановити точний час від початку нападу болю в грудях та його три-валість.

• Встановити характер болю, його локалізацію та іррадіацію.

• Встановити, чи була спроба зняти біль нітрогліцерином. Оцінити медикаментозне лікування до звертання на ШМД, включаючи самостійні спроби пацієнта зняти біль (прийом нітратів, аспірину, гіпотензивних препаратів у разі підвищення АТ та ін.).

• Встановити, за яких умов виникає біль - чи пов’язаний він з фізичним, психоемоційним навантаженням.

• З’ясувати, чи виникали напади болю або задухи при ході, чи примушували зупинятися, їх тривалість у хвилинах. Чи знімались ці напади нітрогліцерином.

• Якщо встановлений факт наявності болю у грудях в анамнезі, оцінити - чи схожий напад болю або задухи, що призвів до звертання за допомогою на ШМД, на ті відчуття, що виникали раніше при фізичному та/або емоційному навантаженні за локалізацією та характером чи біль виник вперше в житті.

• Чи посилився та почастішав біль останнім часом. Чи змінилась толерантність до навантаження, чи збільшилась потреба у нітратах.

• Встановити наявність ІМ або нестабільної стенокардії в анамнезі, проведення тромболітичної терапії, АКШ або коронарної ангіопластики в минулому.

Для зручності в опитуванні можна користуватися опитувальником Роуза ( за рекомендаціями ВООЗ) (Додаток № 1)

Анамнез життя:

• Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт щоденно з приводу профілактики нападів стабільної стенокардії напруги, давність її існування.

• З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

• З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судинних захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, цукровий діабет, ожиріння, гіперхолестеринемія. Виявити в анамнезі інші супутні захворювання: порушення ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онкологічні захворювання, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, захворювання крові та наявність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо.

• Зібрати загальний алергологічний анамнез та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом будь-яких лікарських засобів.

2. Проведення огляду та фізичного обстеження

• Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE (Додаток № 2)

• Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу.

• Візуальна оцінка: колір шкірних покривів та слизових оболонок, вологість, наявність набухання шийних вен, набрякового синдрому.

3. Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта

• Пульс, його характеристика, АТ.

• ЧД, його характеристика.

• Вимірювання артеріального тиску на обох руках.

• Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність шумів, наявність ІІІ тону серця або ІV тону серця.

• Аускультація легень: наявність вологих хрипів, характер задишки. В першу чергу необхідно звернути увагу на наявність вологих хрипів, з подальшим визначенням ступеня серцевої недостатності за класифікацією Кілліп-Кімбалл (T. Killip, J.T. Kimball): клас І відповідає відсутності хрипів або третього тону серця; клас ІІ – застій в легенях з хрипами в <50 % легеневого поля, синусова тахікардія або третій тон серця; клас ІІІ – набряк легенів з хрипами в більше ніж 50 % легеневого поля, і клас IV – кардіогенний шок.

• Наявність набряків та їх анатомічні межі.

Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів при фізичному обстеженні відхилень від нормальних показників може не бути.