- •1. Анамнез захворювання
- •2. Анамнез життя:
- •3. Проведення огляду та фізикального обстеження
- •4. Проведення інструментального обстеження
- •1. Затяжний (більше 20 хв.) ангінозний біль в спокої.
- •2. Наявність типових змін екг (або наявність змін на екг, які можуть бути розцінені як еквівалент типових).
- •3. Наявність біохімічних маркерів некрозу міокарду (критерії, що є верифікуючим у суперечливих випадках).
- •1.Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
- •Антикоагулянти:
- •Маршрут пацієнта
- •Інформована згода пацієнта
- •Оцінка стану пацієнта за алгоритмом авсde
3. Проведення огляду та фізикального обстеження
Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: свідомості, дихання, кровообігу за алгоритмом АВСDE(Додаток № 3 ).
Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу.
Візуальна оцінка: колір шкірних покривів та слизових оболонок, вологість, наявність набухання шийних вен, набрякового синдрому.
Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта
Пульс, його характеристика, АТ.
ЧД, його характеристика.
Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
Перкусія серця: звернути увагу на наявність збільшення меж серцевої тупості.
Пальпація серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію.
Аускультація серця та судин: оцінити тони та наявність шумів, наявність ІІІ тону серця або ІV тону серця.
Аускультація легень: наявність вологих хрипів, характер задишки. В першу чергу необхідно звернути увагу на наявністьвологих хрипів, з подальшим визначенням ступеня серцевої недостатності за класифікацією Кілліп-Кімбалл (T. Killip, J.T. Kimball): клас І відповідає відсутності хрипів або третього тону серця; клас ІІ – застій в легенях з хрипами в <50 % легеневого поля, синусова тахікардія або третій тон серця; клас ІІІ – набряк легенів з хрипами в більше ніж 50 % легеневого поля; клас IV – кардіогенний шок.
Наявність набряків та їх анатомічні межі.
Слід мати на увазі, що у багатьох пацієнтів з ГКС при фізичному обстеженні відхилень від нормальних показників може не бути.
4. Проведення інструментального обстеження
Обов’язкові:
Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях у перші 5-10 хвилин контакту з хворим.
У разі, коли на початку клінічних проявів ГКС відсутні електрокардіографічні ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 20-30 хвилин та додатково реєструвати після купірування ангінозного нападу чи порушення ритму. Потрібен ЕКГ моніторинг за весь час спостереження за пацієнтом. При підозрі на ГІМ задньо-базальних відділів лівого шлуночка необхідна реєстрація ЕКГ з використанням додаткових відведень по Слопаку. При підозрі на ГІМ високих передніх відділів – реєстрація грудних відведень на 2 ребра вище, при підозрі на ГІМ правого шлуночка – реєстрація правих грудних відведень. Потрібен опис ЕКГ із зазначенням в першу чергу патологічних змін, які стосуються гострого коронарного синдрому (елевації сегмента ST, патологічні зубці Q, порушення внутришлуночкової провідності, аритмії тощо).
Визначення підвищеного рівня кардіомаркерів (Troponin І та Troponin І, CK-MB, Mioglobin) у крові за допомогою набору для експрес – діагностики.
Бажані:
Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95 %).
ФОРМУЛЮВАННЯ ДІАГНОЗУ
|
Діагноз має бути сформульований на підставі результатів обстеження, причому діагноз гострого коронарного синдрому з елевацією ST має бути виставлений при наявності як мінімум двох з наступних критеріїв:
