УКРАЇНА
ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ»
ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
вул. Тамбовська, 6 , м. Запоріжжя, 69057, т: (061) 236-32-23, факс 236-32-19, е-mаil: zptmocentr@gmail.com
Код ЄДРПОУ 38563265
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Директор
КУ «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР
____________ С.Ю. Конаков
ЛОКАЛЬНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ
Підготувала Труба Т.В. Юрчак Ю.В.
2014
Нозологічна одиниця: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ
Код МКХ 10:
I.20. |
Стенокардiя |
I.20.0 |
Нестабiльна стенокардiя |
I.20.1 |
Стенокардiя з зареєстрованим спазмом судин |
I.20.8 |
Iншi форми стенокардiї |
I.20.9 |
Стенокардiя, неуточнена |
I.21. |
Гострий iнфаркт мiокарду |
I.21.0 |
Гострий трансмуральний iнфаркт мiокарду передньої стiнки |
I.21.1 |
Гострий трансмуральний iнфаркт мiокарду нижньої стiнки |
I.21.2 |
Гострий трансмуральний iнфаркт мiокарду iнших локалiзацiй |
I.21.3 |
Гострий трансмуральний iнфаркт мiокарду неуточненої локалiзацiї |
I.21.4 |
Гострий субендокардiальний iнфаркт мiокарду |
I.21.8 |
Повторний iнфаркт мiокарду iнших локалiзацiй |
I.21.9 |
Гострий iнфаркт мiокарду, неуточнений |
I.22. |
Повторний iнфаркт мiокарду |
I.23.8 |
Iншi ускладнення при гострому iнфарктi мiокарду |
I.24. |
Iншi гострi iшемiчнi хвороби серця |
I.24.0 |
Тромбоз вiнцевих судин, не пов'язаний з інфарктом мокарду з iнфарктом мiокарду: |
I.24.1 |
Синдром Дреслера |
I.24.8 |
Iншi форми гострої iшемiчної хвороби серця |
I.24.9 |
Гостра iшемiчна хвороба серця, неуточнена |
Ознаки та критерії діагностики захворювання
Гострий коронарний синдром (ГКС) - група симптомів і ознак, які дозволяють підозрювати гострий інфаркт міокарду (ГІМ) або нестабільну стенокардію (НС).
Термін ГКС використовується при першому контакті з хворим як попередній діагноз. ГКС може бути зі стійкою елевацією сегмента ST на ЕКГ і без такої. Перший у більшості випадків передує ГІМ з зубцем Q на ЕКГ, другий – ГІМ без Q і НС (заключні клінічні діагнози).
Гострий інфаркт міокарда (ГІМ) – це некроз будь-якої маси міокарду внаслідок гострої тривалої ішемії.
Нестабільна стенокардія (НС) – гостра ішемія міокарду, важкість і тривалість якої недостатня для розвитку некрозу міокарду. ГІМ без підйому ST (без Q) відрізняється від НС збільшенням рівня біохімічних маркерів некрозу міокарду в крові, які при НС відсутні.
Клінічно - діагностичні критерії ГКС:
1. Затяжний (більше 20 хв.) ангінозний біль в спокої.
2. Стенокардія, еквівалентна III-IV ФК (за класифікацією Канадської асоціації кардіологів, 1976 р.), яка виникла вперше (протягом попередніх 28 днів).
3. Прогресуюча стенокардія, еквівалентна III-IV ФК.
ЕКГ критерії ГКС: елевація сегменту ST або горизонтальна депресія сегменту ST та/або "коронарний" негативний зубець Т. Можлива також відсутність цих ЕКГ- змін.
Біохімічні критерії ГКС: підвищення в сироватці крові вмісту міоглобіну, МВ КФК, та серцевих тропонінів Т чи І. В суперечливих випадках ці критерії є визначальними.
ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
|
Положення протоколу
1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103.
2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта з підозрою на ГКС.
Необхідні дії
Обов’язкові:
1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:
Покладіть пацієнта з піднятою злегка головою;
Забезпечте постільний режим;
Дайте 1 таблетку нітрогліцерину під язик або 1-2 дози спрею, у разі необхідності повторіть прийом через 5 хвилин (у випадку, коли пацієнт раніше застосовував нітрати для зняття нападу стенокардії);
У випадку, коли напад болю продовжується більше 20 хвилин, дайте хворому розжувати 160-325 мг ацетилсаліцилової кислоти;
Знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, зняті раніше ЕКГ пацієнта і покажіть медичному працівнику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
Не залишайте пацієнта без нагляду.
2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події.
ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
|
Положення протоколу
Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) медичноїдопомоги на місце події становить у містах 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста - 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше, ніж на 10 хвилин.
Діагностичне та клінічне обстеженняпацієнта фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ. При проведенні тромболізису заповнити належним чином Карту обліку системного тромболізису (Додадок № 1) та Інформовану згоду пацієнта на проведення системного тромболізису (Додадок № 2).
НЕОБХІДНІ ДІЇ КЕРІВНИКА БРИГАДИ Е(Ш)МД
|
Обов’язкові:
Збір анамнезу
1. Анамнез захворювання
Встановити точний час від початку нападу болю в грудях/ділянці серця та його тривалість.
Встановити характер болю, його локалізацію,наявність іррадіації.
Встановити, чи була спроба зняти біль нітрогліцерином. Оцінити медикаментозне лікування до звертання на ШМД, включаючи самостійні спроби пацієнта зняти біль (прийом нітратів, аспірину, гіпотензивних препаратів у разі підвищення АТ та ін.).
Встановити, за яких умов виникає біль - чи пов’язаний він з фізичним, психоемоційним навантаженням.
З’ясувати, чи виникали напади болю або задухи при ході/фізичному навантаженні,їх тривалість у хвилинах,необхідність зупинки при ході або припинення фізичного навантаження,чи знімались ці напади нітрогліцерином.
Якщо встановлений факт наявності болю у грудях в анамнезі (наявність стенокардії та її ФК), оцінити, чи схожий напад болю або задухи, що призвів до звертання за допомогою на ШМД, на ті відчуття, що виникали раніше при фізичному та/або емоційному навантаженні за локалізацією та характером.
Чи посилився та почастішав біль останнім часом,чи змінилась толерантність до навантаження, чи збільшилась потреба у нітратах.
Встановити наявність ІМ або нестабільної стенокардії в анамнезі, проведення тромболітичної терапії, АКШ або коронарної ангіопластики в минулому.
2. Анамнез життя:
Встановити, які лікарські засоби приймає пацієнт щоденно.
З’ясувати, які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
З’ясувати наявність факторів ризику серцево-судинних захворювань: артеріальна гіпертензія, тютюнопаління, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, надлишкова маса тіла. Виявити в анамнезі інші супутні захворювання: порушення ритму серця, порушення мозкового кровообігу, онкологічні захворювання, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, захворювання крові та наявність у минулому кровотеч, ХОЗЛ, тощо.
З огляду на можливість призначення в подальшому хворому антикоагулянтної терапії слід окремо оцінити наявність у хворого наступних факторів ризику кровотечі: 1) внутрішньочерепний крововилив або інсульт нез’ясованої етіології в минулому; 2) ішемічний інсульт / транзиторна ішемічна атака за останні 6 місяців; 3) ураження або новоутворення центральної нервової системи, або артеріовенозна мальформація; 4) тяжка травма / операційне втручання / травма голови (за останні 3 тижні); 5) шлунково-кишкова кровотеча за останній місяць; 6) активна кровотеча (окрім місячних); 7) розшарування аорти; 8) біопсія внутрішніх органів чи пункція судин протягом останньої доби з неможливістю компресії місць пункції/біопсії (напр., біопсія печінки, люмбальна пункція); 9) терапія пероральними антикоагулянтами; 10) вагітність або перший тиждень після пологів; 11) рефрактерна гіпертензія (систолічний артеріальний тиск >180 мм рт. ст. та/або діастолічний артеріальний тиск >110 мм рт. ст.); 12) захворювання печінки у пізній стадії; 13) інфекційний ендокардит; 14) виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки в активній стадії; 15) тривалі або травматичні реанімаційні заходи; 16) інші фактори ризику масивних кровотеч.
Зібрати загальний алергологічний анамнез та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів.