5 Порядок виконання роботи

5.1 Ознайомитись з кінематичною схемою та будовою стенду для дослідження пар тертя, що працюють при зворотно-поступальному русі.

5.2 Користуючись вимірювальним інструментом визначити кількість подвійних ходів за хвилину, що може забезпечити стенд при випробуваннях із встановленими типорозмірами шківів, якщо відомо, що n_дв=2875 об/хв.

5.3 Визначити коефіцієнт передачі зусилля системи навантаження враховуючи, що діаметр поршня підсилюючого гідроциліндра 13 рівний .

5.4 Підготувати лабораторну установку (рис. 1) :

- випробуваний сталевий зразок 2 встановити в тримачі 1, а зразки з гуми 16, 17 встановити в тримачах 14 і 15;

- встановити необхідний типорозмір шківа на електро-двигуні, забезпечивши 64 подвійних ходів за хвилину;

- встановити вимикачі В1, В2, що розсташовані на лицевій панелі управління лабораторної установки в положення «ВИМКНУТО»;

- переконатись у відсутності механічних ушкоджень деталей і вузлів, приладів та шнурів мережі живлення.

- до гвинта заземлення установки підєднати лінію захисного заземлення.

5.5 Включенням вимикача В1 на панелі управляння, подати напругу на привідну частину лабораторної установки , запустивши кривошипно-шатунний механізм в роботу.

5.6 Увімкнувши вимикач В2 на панелі управління подати напругу на лічильник імпульсів кількості подвійних ходів та тензометричний підсилювач.

5.7 Включити персональний комп’ютер.

5.8 Прогріти вимірювальну схему установки на протязі 10 хвилин.

5.9 Створити навантаження на рухомий зразок змінним вантажем 11 на важіль 10. Контроль тиску проводити взірцевим дифманометром 24.

5.10 По команді процесора ЕОМ одержати на шині даних персонального комп’ютера цифровий відлік (файл) вихідного сигналу з тензовимірювальної балки при сухому терті, зберігаючи його на жорсткому диску.

5.11 Підготувати розчин для проведення випробувань. Залити приготовлений розчин в бак 20 і підігріти його теном до температури 45-50 0С., відкрити вентиль 21, наповнивши ванну 22 розчином.

5.12 Повторити випробовування при терті в розчині із збереженням попереднього навантаження, одержавши на шині даних персонального комп’ютера цифровий відлік вихідного сигналу з тензовимірювальної балки, зберігаючи його на жорсткому диску.

5.13 По закінченні досліджень привести стенд у вихідне положення.

5.14 Обробка результатів (комп’ютерну обробку на ЕОМ проводити під керівництвом лаборанта кафедри):

- одержаний файл «adc.acm» представляє собою масив значень за 20 с проведення випробувань в двійниковому машинному коді. За допомогою трансляційної програми «Ersan. exe» перетворити значення файлу «adc.acm» в десятковий код одержавши текстовий файл «D1. dat».

- в середовищі Windows за допомогою програми Microsoft Exel здійснити обробку файлу «D1. dat» та побудувати графіки зміни сили тертя за період трьох подвійних ходів обмеживши масив даних файлу 300 значеннями.

5.14 Користуючись одержаними числовими відліками та графіками визначити максимальне, мінімальне та середнє значення сили тертя за один період зворотно-поступального руху. Зробити обґрунтовані висновки.