6. Перегляд, припинення чинності та скасування інструкцій

Перегляд інструкцій, що діють на підприємстві, - в терміни, передбачені державними нормативними актами про охорону праці, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше одного разу на 5 років, а для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на 3 роки.

Інструкції переглядаються до закінчення термінів:

у разі зміни законодавства України про працю та охорону праці;

у разі набуття чинності новими або переглянутими державними нормативними актами про охорону праці;

за вказівкою директивних органів, вищестоящих організацій, органів державного управління і нагляду за охороною праці;

у випадку аварійної ситуації або нещасного випадку, що викликали необхідність перегляду (зміни) інструкції;

при впровадженні нових технологій, зміні технологічного процесу або умов прані, а також при впровадженні нових видів обладнання, машин, механізмів, матеріалів, апаратури, пристроїв та інструментів, видів енергії тощо.

В останньому випадку перегляд інструкції проводиться до зазначених впроваджень чи змін.

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ З ЕЛЕКТРОІНСТРУМЕНТОМ

1. Загальні положення

1.1. Під час виконання робіт з електроінструментом на працівника можуть діяти такі небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

- підвищена напруга електричного струму при замиканні на металевий корпус;

- рухомі частини інструменту;

- підвищений рівень вібрації і шуму;

- підвищена запиленість;

- робота на висоті;

- гострі краї, задирки на інструменті і поверхні матеріалу;

- недостатня освітленість робочого місця;

- невідповідність нормам мікроклімату на робочому місці;

- підвищена тяжкість і напруженість праці.

1.2. Примірна інструкція з охорони праці при роботах з електроінструментом встановлює вимоги безпеки, яких необхідно дотримуватися при роботах. Вона є обов'язковою для усіх підприємств незалежно від організаційно-правової структури, форм власності та видів діяльності. Типова Інструкція впроваджується на підприємстві наказом власника підприємства.

1.3. Залежно від умов підприємства на підставі примірної інструкції підприємство може розроблювати відповідну інструкцію, якій надається чинності наказом власника. Інструкція повинна додатково містити вимоги безпеки, яких необхідно дотримуватися при роботах з електроінструментом на підприємстві.

Вимоги такої інструкції не можуть протирічити вимогам примірної інструкції. Відповідальність за це несе власник підприємства.

1.4. Інструкція надається всім, хто працює з електроінструментом, під розпис. Працівник повинен постійно мати інструкцію у себе при роботі.

1.5. За порушення вимог інструкції провинні несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.6. Дозволяється застосовувати тільки інструмент, що відповідає вимогам нормативних документів на інструмент конкретного типу і має сертифікат безпеки.

1.7. Роботу необхідно виконувати тільки доручену безпосереднім керівником та проводити її справним інструментом, використовуючи його за призначенням, зазначеним в паспорті інструмента.

1.8. Свердлити отвори та пробивати борозни у конструкціях будівель, у яких розташовані заховані електропроводка, трубопроводи тощо, слід тільки після зняття напруги з відповідних електромереж (перекриття відповідних трубопроводів).

Виконувати ці роботи необхідно по наряду-допуску, у якому зазначені схеми розташування захованих електропроводки, трубопроводів тощо, а також необхідні додаткові заходи безпеки.

2. Обов'язкові вимоги до персоналу, що працює з електроінструментом

2.1. До роботи з електроінструментом допускаються особи, які пройшли навчання безпечним методам праці, перевірку знань з питань охорони праці, одержали відповідне посвідчення із записом про допуск до роботи з електроінструментом, мають кваліфікаційну групу з електробезпеки, а також практичні навики роботи з електроінструментом (Додаток 1).

2.2. Для попередження вібраційних захворювань всі працівники, зайняті на роботах з електроінструментом вібраційної дії, повинні проходити медичний огляд не рідше одного разу на рік.

2.3. Особи, що працюють з електроінструментом, повинні знати:

- заходи надання першої допомоги потерпілим;

- інструкцію з охорони праці при роботах з електроінструментом.

3. Класифікація електроінструмента та вимоги до нього

3.1. До електроінструменту належить інструмент, що одержує живлення від джерел електричного струму: електромолоток, електрозубило, електродриль, електрорубанок, електропила, електрошліфувальна машина, електропаяльник тощо. (Рис. 1).

3.2. Класифікація електроінструмента стосовно безпеки наведена у таблиці 1.

3.3. Електроінструмент класу II виробляється тільки на напругу вище 42В і має маркування

3.4. Конструкція вилки інструмента класу III повинна виключати можливість її з'єднання з розеткою на напругу вище 42 В.

3.5. Для приєднання електроінструмента до мережі живлення необхідно застосовувати тільки кабель (шнур), що входить до комплекту інструмента.

У разі необхідності подовження кабелю (шнура) живлення дозволяється застосовувати шланговий провід, наприклад, типу ШРПЛ чи ШПРС з поперечним перерізом, що відповідає потужності інструмента. За відсутністю таких проводів дозволяється застосування гнучких проводів (наприклад, типу ПРГ) з ізоляцією на напругу не нижче 500 В, розташованих у гумовому шлангу.

Таблиця 1

Клас інструмента	Характеристика інструмента
1	2
І	Захист від ураження електричним струмом забезпечуєть­ся як основною ізоляцією, так і додатковими заходами безпеки, коли доступні металеві частини з'єднані з захисним проводом заземлення і не можуть опинитися під напругою у випадку пошкодження основної ізоляції.
II	Захист від ураження електричним струмом забезпечується як основною ізоляцією, так і додатковою подвійною чи підсиленою ізоляцією, та інструмент не має захисного контакту заземлення.
ІІІ	Захист від ураження електричним струмом забезпечується живленням інструмента малою напругою. (Не більше 42 В)

3.6 Заземлення корпусу електроінструмента класу І необхідно здійснювати за допомогою спеціальної жили проводу для живлення, яка не повинна одночасно служити провідником робочого струму. Використовувати для цього нульовий робочий провід забороняється. Тому для живлення трифазного електроінструмента класу І необхідно застосовувати чотирижильний (Рис.2), а однофазного - трижильний шланговий провід (Рис.5).

Шланговий провід живлення інструменту класу 1 повинен мати на кінці штепсельну вилку з відповідною кількістю робочих контактів та одного - для заземлення. Конструкція вилки повинна забезпечувати вмикання контакту для заземлення до вмикання інших контактів та його вимикання після вимикання інших контактів. Якщо такі штепсельні вилки відсутні, дозволяється заземлювати інструмент голим гнучким багатожильним мідяним проводом з поперечним перерізом не менше 4 мм, який необхідно приєднувати до спеціального болта для заземлення, розташованого на корпусі інструмента.

3.7. У тих випадках, коли електроінструмент живиться від знижуючого трансформатора, корпус електроінструмента необхідно заземлювати приєднанням проводу для заземлення до затискача заземлення цього трансформатора.

3.8. Весь електроінструмент підприємства повинен бути проінвентаризований, мати на корпусі порядковий номер та бути записаним у спеціальному журналі, в якому відзначаються періодичні його огляди.

3.9. Електроінструмент повинен зберігатися у сухому приміщенні, що опалюється, в шафах чи на стелажах.

3.10. Для роботи дозволяється використовувати електроінструмент, який пройшов перевірку відсутності замикання на корпус, обриву проводу заземлення чи проводу живлення, а також перевірку опору ізоляції (перевірку необхідно здійснювати мегометром напругою 500 В не рідше 1 разу на 6 місяців).

3.11. Ремонт електроінструмента слід проводити у спеціалізованих підприємствах (підрозділах).

4. Правила застосування електроінструменту

4.1. Можливість і правила застосування електроінструмента визначаються категорією приміщення, в якому інструмент застосовується, стосовно ступеню небезпеки ураження електричним струмом (Додаток 2).

4.2. Визначення ступеню небезпеки всіх виробничих приміщень та віднесення їх до категорій, вказаних у таблиці 2, оформляється наказом по підприємству.

Категорія приміщення стосовно степеню небезпеки ураження електричним струмом зазначається на вхідних дверях приміщення.

4.3. Застосовувати електроінструмент належить згідно з таблицею 2.

До роботи з електроінструментом класу І у приміщеннях із підвищеною небезпекою та поза приміщеннями допускаються працівники з ІІ групою електробезпеки. До роботи з електроінструментом ІІ і ІІІ класу достатньо І групи з електробезпеки.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки номінальна напруга електроінструменту повинна бути не більше 220 В. У приміщеннях із підвищеною небезпекою напруга не повинна перевищувати 42 В (допускається застосування електроінструменту напругою до 220 В при наявності пристрою захисного відключення або надійного заземлення корпусу електроінструменту з обов‘язковим використанням захисних засобів; діелектричних рукавичок, калош та килимка). В особливо небезпечних приміщеннях і при наявності несприятливих умов (котли, ємності, колодязі тощо) дозволяється працювати електроінструментом напругою не більше 42 В з обов‘язковим застосуванням засобів індивідуального захисту: діелектричних рукавичок, калош та килимка або ізолюючих підкладок.

4.4. За неможливістю забезпечення робітників, що виконують роботи (крім будівельно-монтажних) у приміщеннях з підвищеною небезпекою, інструментом класів II та III, а у приміщеннях особливо небезпечних та поза приміщень - інструментом класу III дозволяється застосовувати інструмент класів І та II за умовою, що інструмент (і тільки один) одержує живлення від автономної двигун-генераторної установки, роз'єднувального ізолюючого трансформатора або через прилад захисного вимикання (Додаток 3).

Роботи проводяться із застосуванням індивідуальних засобів захисту та заземленням корпусу інструменту класу І. (Рис. 3)

Таблиця 2

Можливість і правила застосування електроінструмента в залежності від категорії приміщення

Категорія приміщення	Клас інструмента по ГОСТ 12.2.013.0-91	Правила застосування
Без підвищеної небезпеки	І	3 заземленням корпусів, з індивідуальними засобами захисту
	II	Без індивідуальних засобів захисту
	III	Без заземлення корпусів, без індивідуальних засобів захисту
3 підвищеною небезпекою	І	Застосування забороняється
	II	Без індивідуальних засобів захисту
	III	Без заземлення корпусів, без індивідуальних засобів захисту
Особливо небезпечні та поза приміщеннями	І	Застосування забороняється
	II	Застосування забороняється
	III	Без заземлення корпусів, без індивідуальних засобів захисту

4.5. При виконанні будівельно-монтажних робіт дозволяється застосовувати тільки інструмент класів II та III і тільки з індивідуальними засобами захисту. (Рис. 4)

4.6. Робота поза приміщеннями дозволяється тільки з електроінструментом, захищеним від впливу вологи (в складі маркування інструмента є "крапля в трикутнику" або "дві краплі"). З інструментом, що не має такого маркування, робота поза приміщеннями дозволяється тільки в суху погоду, а під час дощу та снігопаду - під навісом на сухій землі чи настилі.

5. Вимоги безпеки перед початком роботи

5.1. До початку робіт необхідно:

- надягнути робочий одяг;

- у разі необхідності підготувати спеціальні віброзахисні рукавиці (м'які рукавиці з подвійною прокладкою), захисні окуляри (окуляри з небитким склом), наколінники, налокотники, протишумні навушники, запобіжний пояс;

- оглянути робоче місце, забрати речі, які заважають роботі, та звільнити проходи.

5.2. Залежно від характеру роботи необхідно:

- отримати наряд-допуск на виконання робіт, зазначених у п. 1.8;

- перевірити відповідність типу та класу електроінструменту (згідно з маркуванням) характеру роботи, яку необхідно виконувати;

- надягнути захисні окуляри, а також спеціальні віброзахисні рукавиці при роботі з інструментом ударної дії;

- застебнути обшлаги рукавів та забрати кінці одягу, які звисають, при роботі з інструментом, який має частини, що обертаються;

- підготувати та надягнути запобіжний пояс при роботі на висоті більше 1,5 м;

- надягнути наколінники та налокотники при роботі лежачі;

- надягнути протишумні навушники при роботі усередині будь-яких посудин з проведенням технологічних операцій зі значним шумом.

5.3. Переконатися в достатньому освітленні робочого місця та за необхідністю застосувати переносний електричний світильник, який необхідно оснащувати запобіжною сіткою з рефлектором та гачком для підвішування, перевіривши справність його проводу. В приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається застосовувати переносні електричні світильники напругою не більше 42 В, а в приміщеннях особливо небезпечних та поза приміщеннями - не більше 12 В.

5.4. Перевірити: затягування гвинтів, що кріплять вузли та деталі інструмента; стан проводу, відсутність зовнішніх пошкоджень його ізоляції та злому жил; справність вимикача та заземлення; роботу інструмента на холостому ходу. При цьому підключати електроінструмент до мережі живлення дозволяється тільки при знаходженні вимикача у стані "Відключено".

Не допускається наявність таких дефектів:

- пошкодження штепсельного з'єднання, кабелю (шнура) живлення чи його ізоляції;

- нечітка дія вимикача;

- пошкодження кришки щіткоутримувача;

- тріщини та інші пошкодження, що знижують міцність корпуса, рукоятки;

- витікання мастила з редуктора чи вентиляційних каналів.

5.5. Провід живлення електроінструмента слід, якщо це можливо, підвісити. У разі прокладання проводу по землі (підлозі) його слід захистити від механічних пошкоджень: закрити, встановити огорожі, вивісити попереджувальні плакати.

Безпосереднє зіткнення проводу з металевими, гарячими, вологими та покритими мастилом поверхнями не допускається.

5.6. При роботі з електродриллю вироби, що підлягають свердленню, необхідно надійно закріплювати.

6. Вимоги безпеки під час роботи

6.1. Інструмент необхідно негайно вимкнути вимикачем у випадку раптової зупинки (внаслідок зникнення напруги живлення, заклинювання деталей, що рухаються, тощо).

6.2. Інструмент необхідно вимкнути з мережі живлення:

- при раптової зупинці внаслідок причин, зазначених у п. 6.1;

- при перерві у роботі;

- при перенесенні інструмента з одного робочого місця на інше;

- на час відсутності працівника на робочому місці;

- після закінчення роботи або робочої зміни;

- при сильному нагріванні корпуса інструмента;

- при виявленні слабкої дії електричного струму;

- при виході з ладу вимикача;

- при встановленні, заміні або регулюванні робочого інструмента.

6.3. При виявленні несправності електроінструмента, сильного нагрівання його корпуса або слабкої дії електроструму після вимкнення інструменту з мережі живлення повідомити керівника робіт (безпосереднього керівника) про необхідність заміни електроінструмента та здачі несправного електроінструмента на перевірку (ремонт).

6.4. При рубанні, клепанні та інших подібних роботах, при яких можливий відліт частин металу, користуватися захисними окулярами та встановлювати переносні щити для обгороджування, щоб люди, які працюють чи проходять біля місця проведення робіт, не одержали травми.

6.5. При роботі з електродриллю металеву стружку видаляти спеціальними гачками та щітками після зупинення дрилі.

6.6. При роботі з важким електричним молотом, шліфувальною машиною та іншими інструментами масою більше 10 кг підвішувати їх на пружинному балансирі чи спеціальному підвісі.

6.7. Вироби, що обробляються, встановлювати та закріплювати так, щоб виключити можливість їх зміщення під час роботи.

7. Вимоги безпеки після закінчення роботи

7.1. Вимкнути електроінструмент вимикачем, від'єднати провід живлення електроінструмента від мережі живлення, вийняти робочий інструмент з патрону електроінструмента.

7.2. За необхідністю провести профілактику електроінструмента згідно з інструкцією по експлуатації конкретного інструмента.

7.3. Привести до порядку робоче місце.

7.4. Здати електроінструмент чи забрати у відведене для постійного зберігання місце.

8. При роботі з електроінструментом ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- працювати у вибухонебезпечних приміщеннях;

- виконувати без наряду-допуску роботи, зазначені у п. 1.8;

- застосовувати для роботи інструмент, що має дефекти, які наведені в п. 5.4;

- заземлювати корпуси електроінструмента класів II і ІІІ;

- перевищувати зазначену у паспорті інструмента тривалість безперервної роботи;

- передавати інструмент навіть короткочасно іншим особам, які не мають права працювати з електроінструментом;

- доторкатися до ріжучих частин інструмента чи частин, що обертаються;

- триматися за провід електроінструмента;

- виймати стружку чи тирсу руками;

- працювати з приставних драбин;

- обробляти обмерзлі та мокрі дерев'яні деталі;

- натягувати та перегинати кабелі електроінструмента;

- перехрещувати кабелі живлення електроінструмента з іншими кабелями, тросами, електрозварювальними проводами і шлангами газорізки;

- застосовувати для живлення електроінструмента автотрансформатор;

- охолоджувати корпус електроінструмента при перегріванні снігом чи водою;

- продовжувати роботу при появі диму або запаху, характерного для ізоляції, що горить; кругового вогню на колекторі внаслідок підвищеного іскрення щіток; підвищеного шуму, стукоту, вібрації; пошкодження робочого інструмента.

9. Дії в аварійних ситуаціях

9.1. При роботі з електроінструментом можливими є такі аварійні ситуації:

- коротке замикання в мережі живлення електроінструмента з можливим подальшим загоранням електропроводки;

- пошкодження захованої електропроводки з можливим коротким замиканням і загоранням;

- пошкодження захованих трубопроводів з можливим викиданням небезпечних рідин, парів, газів;

- ураження працівника електричним струмом;

- ураження працівника небезпечними рідинами, парами, газами;

- інші аварійні ситуації, не пов'язані безпосередньо з роботою електроінструментом.

9.2. Кожний працівник, що першим виявив загрозу виникнення аварійної ситуації, повинен негайно припинити роботу та подати команду "СТОП".

9.3. Команду "СТОП", подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати усі працівники, що її почули.

9.4. Про загрозу виникнення або про виникнення аварійної ситуації працівник повинен негайно повідомити керівника робіт (безпосереднього керівника).

9.5. При виникненні короткого замкнення у мережі живлення електроінструмента або у іншій електромережі (електроустановці) негайно припинити роботу і відключити пошкоджену електромережу (електроустановку).

Самостійно усувати коротке замкнення забороняється.

9.6. При загоранні електропроводки (електроустановки) негайно припинити роботу, відключити електромережу (електроустановку) і приступити до гасіння пожежі вуглекислотним вогнегасником.

Гасити пожежу в електроустановках пінними вогнегасниками забороняється. Про пожежу в електромережі (електроустановці) повідомити пожежну охорону.

9.7. При пошкодженні захованих трубопроводів припинити роботу, по можливості перекрити пошкоджені трубопроводи і покинути небезпечну зону.

9.8. При ураженні працівника електричним струмом звільнити потерпілого від дії електричного струму: відключити електромережу; відділити потерпілого від струмопровідних частин з застосуванням діелектричних захисних засобів або інших ізолюючих речей і предметів (сухого одягу, сухої жердини, прогумованого матеріалу тощо); перерізати або перерубати провід будь-яким інструментом з ізолюючою рукояткою.

9.9. При ураженні працівника небезпечними рідинами, парами, газами вивести (винести) потерпілого в безпечне місце.

9.10. У всіх випадках до потерпілого викликати лікаря, а до його прибуття надавати потерпілому першу долікарську допомогу.

9.11. При загрозі виникнення або виникненні інших аварійних ситуацій, не пов'язаних безпосередньо з роботою електроінструментом, діяти відповідно до своїх обов'язків згідно з Планом ліквідації аварій.

Додаток 1

до Правил безпечної експлуатації електроустановок

Групи з електробезпеки працівників, які обслуговують електроустановки

Мінімальний стаж роботи в електроустановках, необхідний для отримання чергової групи з електробезпеки, наведено в таблиці 1 цього додатка.

Мінімальні вимоги для отримання групи з електробезпеки є такими:

1. Для отримання групи І достатньо пройти інструктаж з електробезпеки в даній електроустановці з оформленням в журналі інструктажу.

Видавати посвідчення працівникам з групою І не вимагається.

2. Працівникам віком молодше 18 років не дозволяється присвоювати групу вище II.

3. Для отримання чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою, зазначений в таблиці 1 цього додатка.

4. Для отримання груп II-V працівники повинні:

- мати чітке уявлення про небезпеку, пов'язану з роботою в електроустановках;

- знати та вміти застосовувати на практиці ці та інші правила безпеки в обсязі, що відноситься до роботи, яка виконується;

- знати будову і принцип дії електроустановок;

- вміти практично надавати першу допомогу потерпілим у разі нещасних випадків.

Крім того, для отримання груп IV і V необхідно знати компоновку електроустановок та вміти організувати безпечне проведення робіт. Для отримання групи V необхідно також чітко розуміти, чим спричинені вимоги конкретних пунктів цих Правил.

Таблиця 1

Мінімальний стаж роботи в електроустановках,

необхідний для отримання чергової групи з електробезпеки

Категорія працівників	Мінімальний стаж роботи в електроустановках з попередньою групою для і отримання чергової групи з електробезпеки (місяців)
	Групи з електробезпеки
	І	II	III	IV	V
1	2	3	4	5	6
1. Неелектротехнічні працівники, залучені до роботи в електроустановках (будівельники, прибиральники, водії автомобілів, машиністи вантажопідіймальних машин, механізмів та ін.)	Не норму- ється	2	12	Не перед- бачено	Не перед- бачено
2. Керівники, спеціалісти, оперативні, оперативно-виробничі та виробничі працівники:
1	2	3	4	5	6
2.1.3 вищою технічною, спеціальною електротехнічною середньою освітою;	- “ “ -	1	2	3	6
2.2. Зі спеціалізованою профтехосвітою;	- “ “ -	1	2	3	12
2.3. Без спеціальної освіти	- “ “ -	1	2	6	24
3. Практиканти:
3.1. Вищих та середніх спеціальних навчальних закладів;	- “ “ -	1	3	Не перед- бачено	Не перед- бачено
3.2. Профтехучилищ	- “ “ -	1	6	Не перед- бачено	Не перед- бачено

Примітка. Для отримання ІІІ-V груп з електробезпеки вимагається пройти спеціальне навчання стосовно посади, яку займає працівник.

Додаток 2

Класифікація приміщень за небезпекою електротравм

Відповідно до ПУЭ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії:

• без підвищеної небезпеки;

• з підвищеною небезпекою

• особливо небезпечні;

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм.

До чинників підвищеної небезпеки відносяться:

♦ температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35"С;

♦ відносна вологість більше 75%, але менше насичення;

♦ струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

♦ струмопровідний пил;

♦ можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкції, що мають контакт з землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм відносяться:

• відносна вологість, близька до насичення (до 100°о);

• агресивне середовище, що порушує ізоляцію.

Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.

При наявності в приміщенні одного з чинників підвищеної небезпеки, таке приміщення відноситься до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

При наявності в приміщенні одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

З наведеного видно, що класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їх середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.

Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.

Додаток 3

Занулення і захисне вимкнення

Згідно з чинними нормативами можливі два варіанти реалізації занулення:

• заземлена через певні відстані (100...200 м) нейтраль мережі виконує функції нульового робочого і нульового захисного провідника одночасно;

• для занулення обладнання прокладається окремий провідник, який виконує функції тільки нульового захисного.

Другий варіант є обов‘язковим для житлових, адміністративно-побутових приміщень, приміщень масового перебування людей та їм подібних, що будуються.

В цьому випадку в приміщеннях з однофазною мережею внутрішня мережа виконується 3-х провідною — фаза, нуль робочий і нуль захисний, а розетки для підключення переносних споживачів електроенергії - 3-х контактні. При відповідному виконанні штепсельних вилок і шнура живлення (трипровідний) контакт мережі нульового захисного провідника замикається з упередженням відносно контактів фази і нульового робочого провідника. Таким чином, споживач електроенергії занулюється до подачі па нього напруги.

В приміщеннях з 3-и фазними споживачами внутрішня мережа виконується 5-ти провідною — 3 фази, нуль робочий і нуль захисний.

Незалежно від розглянутих варіантів при застосуванні в приміщенні окремого нульового захисного провідника останній відгалужується від нейтралі мережі па щитку вводу в приміщення до роз‘єднуючих контактів, а для забезпечення його цілісності і надійності захисту в мережі цього провідника не повинно бути будь-яких роз'єднувачів, запобіжників тощо. (Рис. 5)

Захисне вимикання. Призначення захисного вимикання вимикання електроустановки при пошкодженні ізоляції і переході напруги на неструмовідні її елементи. Застосовується в доповнення до захисного заземлення (занулення) для забезпечення надійного захисту, перш за все в умовах особливої небезпеки електротравм.

Ефективність захисного заземлення залежить від опору заземлюючого пристрою розтіканню струму замикання на землю. При наявності сухого чи скального грунту опір заземлюючого пристрою розтіканню струму за певних умов може перевищувати допустимі значення з відповідною втратою захисних функцій. Тому в подібних випадках доцільно застосовувати захисне вимикання.

Згідно з чинними нормативами захисне вимикання є обов‘язковим в гірничодобувній промисловості і на торфорозробках.

Ефективність занулення залежить від опору мережі короткого замикання при переході напруги па неструмовідні частини. При значній протяжності мережі живлення її опір струму короткого замикання збільшується, а абсолютне значення струму короткого замикання може бути недостатнім для спрацювання захисту від КЗ.

В подібних випадках ефективний захист може бути забезпечений застосуванням пристроїв захисного вимикання, спрацювання яких може бути спричинене струмами витоку на землю з корпуса електроустановки, зниженням опору ізоляції фази відносно землі, перерозподілом навантаження на фази тощо. Промисловістю серійно випускаються пристрої захисного вимикання.

Вимоги до переносних ручних електричних світильників

Переносні ручні електричні світильники (далі - світильники) повинні мати рефлектор, захисну сітку, гачок для підвішування та шланговий провід з вилкою; сітка має бути закріплена на рукоятці гвинтами або хомутами. Патрон має бути вбудований у корпус світильника так, щоб струмопровідні частини патрона і цоколя лампи були недоступні для дотику. Штепсельні вилки світильників напругою 12 і 42 В не повинні підходити до розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В. Розетки напругою 12 і 42 В повинні відрізнятись від розеток електричної мережі напругою 127 і 220 В.

Для живлення світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою та в особливо небезпечних необхідно застосовувати напругу не вище 42 В. За особливо несприятливих умов, а саме: коли небезпека ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручним положенням працівника, який виконує роботу, доторканням до великих металевих заземлених поверхонь (наприклад, робота в барабанах, газоходах, топках котлів, у тунелях тощо), для живлення світильників необхідно застосовувати напругу не вище 12 В.

Переносний понижувальний трансформатор слід розміщувати поза барабанами, газоходами і топками котлів, тунелями тощо. Не дозволяється використовувати автотрансформатори, дросельні котушки та реостати для зниження напруги живлення світильників. Для підімкнення світильників до електричної мережі необхідно застосовувати провід з мідними жилами перерізом від 0,75 до 1,5 мм2 з пластмасовою або гумовою ізоляцією в полівінілхлоридній або гумовій оболонці. Провід у місцях, де він вводиться у світильник, повинен бути захищений від стирання та перегинання. Провід світильника має бути захищений від випадкового пошкодження і зіткнення його з гарячими, вологими і масляними поверхнями. Перед видаванням світильників працівники, які видають та приймають їх, зобов'язані переконатись у справності ламп, патронів, штепсельних вилок, проводів тощо. У разі виявлення під час роботи несправності світильник необхідно спочатку вимкнути з електричної мережі, і тільки після цього замінити несправні електролампи, проводи або трансформатор на справні. Ремонт світильників повинні виконувати електротехнічні працівники в майстерні. Переносні світильники слід зберігати в сухому приміщенні. У світильників, що перебувають в експлуатації, необхідно періодично, не рідше одного разу на 6 місяців, проводити мегомметром на напругу 1000 В вимірювання опору ізоляції, який повинен бути не менше 0,5 МОм.

Додаток 4

Форма першої сторінки

інструкції з охорони праці,

що діє на підприємстві

____________________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ _____________________

___________________________

(посада роботодавця

___________________________

і найменування підприємства)

_________________№________

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ №___

____________________________________________________________________

(назва)

(Текст інструкції)…

Додаток 5

до Положення

про розробку

інструкцій з охорони праці

Форма останньої сторінки

інструкції з охорони праці,

що діє на підприємстві

(Текст інструкції)…

__________________________ _______________ _________________

(посада керівника підрозділу (особистий (прізвище, ініціали)

/організації/-розробника) підпис)

УЗГОДЖЕНО:

Керівник (спеціаліст) служби

охорони праці підприємства ________________________ _________________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Юрисконсульт ________________________ _________________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

Головний технолог ________________________ _________________________

(особистий підпис) (прізвище, ініціали)

ЛІТЕРАТУРА

1. НПАОП (ДНАОП) 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці.

2. ГОСТ 12.2.003-91 «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».

3. ГОСТ 12.2.013-91 «Машины ручные электрические. Общие требования безопасности».

4. ГОСТ 12.2.030-81. «Защитное заземление, зануление».

5. НПАОП 0.00-6.03-93 Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.

6. НПАОП 40.0-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

20