3.2. Вдосконалення маркетингової стратегії підприємства

В Україні поки що відсутні нормальні умови для функціонування і розвитку підприємницької діяльності. Серед факторів, які заважають ефективній діяльності кондитерських підприємств на вітчизняному ринку, насамперед слід відмітити низьку купівельну спроможність населення, далі нестабільність національної валюти, інфляційні процеси, а також, недосконалість законодавчої бази підприємницької діяльності, податковий тиск, високі митні збори, низький професіоналізм державних чиновників і інші. Тому підприємствам доводиться шукати різні методи для забезпечення своєї продукції відповідним рівнем конкурентоспроможності і для підтримки попиту на неї.

Успіх підприємства на ринку залежить на тільки від виробничих і фінансових можливостей, але і від застосування у своїй діяльності системи маркетингу, орієнтованої ,насамперед, на задоволення потреб споживачів. Останнім часом, коли зростає насиченість вітчизняного ринку кондитерськими виробами, коли маркетингова діяльність кондитерських підприємств щодо активізації попиту на їх продукцію набирає агресивного характеру, особливо важливого значення набувають методи збуту і просування товару. Під ними розуміють сукупність маркетингових рішень, пов’язаних з формуванням каналів збуту, системи фізичного розподілу кондитерських виробів та з комунікативністю.

Маркетинг має виняткове значення у визначенні вимог споживачів до якості продукції, обсягу попиту та інших показників, що дають змогу планувати асортимент, вартість і терміни виробництва товарів і послуг. Кінцевою метою будь-якого маркетингового дослідження є формування стратегії і тактики дій з урахуванням, з одного боку, умов і факторів ринку, що реально склалися і ймовірності у перспективі, а з другого – можливостей і потенціалу підприємства. На основі сформульованих стратегій розробляється маркетинговий план заходів стабілізації ринкового становища. В узагальненому вигляді в ньому можна виділити 3 етапи:

1. аналіз поточного і прогнозування майбутнього стану організації;

2. розробка цілей і стратегій для їх досягнення;

3. безпосереднє формування комплексу заходів для реалізації певних стратегій.

Отже, значення маркетингу у діяльності підприємства є очевидним.

Для організації маркетингової роботи на ВАТ „Тера” перш за все необхідно створити маркетинговий відділ як окремий структурний підрозділ. Основними завданнями і функціями, які покладаються на маркетингову службу є: комплексне вивчення поточного прогнозування перспективного стану ринку і всього зовнішнього середовища підприємства; об’єктивну і самокритичну оцінку менеджерами підприємства своїх можливостей, сильних і слабких сторін, виявлення вразливих місць; обґрунтування в рамках моделей загальногосподарської діяльності підприємства ринкової стратегії з визначенням її цілей, завдань та необхідних для їх досягнення ресурсів і механізмів; планування товарної політики, формування і управління товарним асортиментом, виходячи з вимог перспективного ринку та із своїх можливостей; розробка цінової політики, спрямованої на забезпечення прибутку від реалізації товарів з урахуванням очікуваних вимог споживачів до ціни і вартості споживання товарів і передбачуваного рівня цінової конкуренції; формування попиту і заходи щодо стимулювання збуту; планування і проведення збутових операцій; управління маркетинговою діяльністю.

Для ідентифікації проблем, які виникають у діяльності організації маркетинговій службі слід провести аудит поточної реальної ситуації. Для проведення аудиту необхідна певна інформація про діяльність як самої організації, так і про стан її оточення. Маркетингова інформація формується на основі аналізу як первинних так і вторинних даних. Останні можна одержати з різних джерел:

• внутрішніх – бухгалтерська звітність, внутрішньоорганізаційна статистика, матеріали проведених раніше досліджень, тощо.

• зовнішніх – матеріали державної, галузевої, міської статистики, публікації рекламних агентств, дослідницьких організацій, засоби масової інформації і т.п.

Первинні дані збираються в ході власних маркетингових досліджень, які проводяться організацією безпосередньо для розв’язвння конкретної ринкової ситуації. Методи для маркетингових досліджень бувають якісні та кількісні. До якісних відносяться спостереження, групові дискусії, інтерв’ю фахівців (експертні оцінки), до кількісних – вимірювання, опитування експерименти тощо. В результаті аналізу виявляються переваги і недоліки її ринкового становища.

Аналіз цінової політики підприємства є одним з найважливіших розділів маркетингового плану, бо ціна і прибуток взаємопов’язані поняття. У той же час висока ціна товару є слабкою стороною для підприємства, тому що викликає незадоволення споживачів і обмежує цільову аудиторію в межах платоспроможного попиту.

Насамперед, слід звернути увагу на те, що цінову конкурентоспроможність можна досягти лише за умови конкурентоспроможності витрат. У ряді випадків через поганий стан основних фондів підприємство стає неконкурентоспроможним.

Тому, слід використовувати маркетингове формування конкурентоспроможної базової ціни на основі моніторингу конкурентів, використовувати систему знижок/надбавок залежно від обсягів операцій, термінів, форм платежу тощо. Доцільно також використовувати не єдину для всього асортименту, а диференційовану за препаратами політику ціноутворення.

Ще однією важливою маркетинговою функцією є формування асортименту продукції. Система формування асортименту продукції підприємства повинна включати такий комплекс засобів: визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз напрямків використання кондитерських виробів; оцінка існуючих аналогів конкурентів; критична оцінка з позиції споживача виробів, що випускаються підприємством; вирішення питань про розширення або скорочення асортименту; розгляд пропозиції про створення (випуск) нових кондитерських виробів, вивчення можливостей виробництва нових або удосконалення вже існуючих кондитерських виробів з урахуванням їх цін, собівартості та рентабельності; оцінка та перегляд усього асортименту кондитерських виробів, що випускаються.

ВИСНОВКИ

При виробництві та реалізації продукції кожне підприємство стикається з таким явищем, як конкуренція. А щоб отримати перемогу конкурентній боротьбі, йому необхідно виробляти якісну та конкурентоспроможну продукцію. Якість продукції або послуги – це загальна сукупність технічних, технологічних та експлуатаційних характеристик виробу чи послуги, завдяки яким виріб чи послуга будуть відповідати вимогам споживача.

Якість виступає головним фактором конкурентоспроможності продукції, складаючи її “стержень”. Але оскільки майже кожен покупець володіє обмеженими ресурсами, то в першу чергу він розмірковує чи варто здійснювати покупку чи ні, з позиції ціни. А потім, чи достатньою якістю володіє товар за таку ціну. Максимальна ціна, яку споживач готовий заплатити за товар – є його споживною вартістю Вироби, споживна вартість яких більша від вартості їх придбання, мають привабливість для споживача і є конкурентоспроможними.

Оцінка конкурентоспроможності товару здійснюється за допомогою різних методів. В загальному можна виділити такі основні етапи:

вивчення ринку і вимог споживачів; розрахунок одиничних показників конкурентоспроможності; розрахунок групових показників на основі одиничних; розрахунок інтегрального показника по всіх групах параметрів в цілому, що вказує на рівень конкурентоспроможності аналізованого виробу.

Для оцінки якості продукції використовують одиничні, групові, комплексні і узагальнюючі показники якості. На першому етапі оцінки якості продукції вибирається номенклатура показників якості, а на другому – методи її визначення, серед яких можна виділити: експериментальний, органолептичний, реєстраційний, розрахунковий, експертний, соціологічний, комбінований методи.

Узагальнюючим критерієм якості кондитерської продукції є її безумовна відповідність встановленим нормативним значенням комплексу специфічних якостей, які підтверджують його ідентичність і стабільність індивідуальних характеристик.

Тернопiльська кондитерська фабрика заснована в 1945 роцi пiд назвою "Артiль "Харчокомбiнат". В склад артiлi входили кондитерський цех та цех безалкогольних напоїв i три млини: Тернопiльський, Iгровецький, Довжанський.

В 1963 роцi з метою укрупнення до харчокомбiнату був приєднаний завод безалкогольних напоїв. Кiлькiсть працiвникiв досягла 150 чол. Пiдприємство стало випускати бiльше продукцiї, розширився її асортимент. Було побудовано оцтовий цех. В 1965 роцi було введено в дiю цех круп"яних паличок. Провiдною галуззю стала продукцiя цеху безалкогольних напоїв i пiдприємство було перейменовано на "Завод безалкогольних напоїв". В 1971 роцi введено в експлуатацію новий корпус пiдприємства - кондитерський цех по випуску пряникiв, печива, зефіру, завод був перейменований на Тернопiльський завод продтоварiв.

1978 роцi були вiд"єднанi безалкогольний та оцтовi цехи i з складу заводу самостiйно видiлився кондитерський цех, в тому числi дiльницi по виробництву вафель, пряникiв, печива, зефiру. В груднi 1992 року на заводi введено в дiю виробничий корпус, в якому на даний час працюють лiнiї по виробництву зефiру, мармеладу, затяжних та цукрових сортiв печива. 18 лютого 1994 року Тернопiльська кондитерська фабрика отримала статус орендного підприємства.

В липні 2000 року у відповідності з рішенням Загальних зборів акціонерів, іменована відкритим акціонерним товариством від 06.02.1996р. Тернопільська кондитерська фабрика перетворилась у ВАТ ТерА.

На сьогодні ВАТ спеціалізується на випуску різноманітних кондитерських виробів. Освоєно також випуск хлібобулочних та макаронних виробів.

Головними пріоритетами в роботі фабрики є якість продукції та доступна ціна. Саме це дозволило підняти рівень збуту продукції не лише в регіоні, але і за його межами. Виходячи з даної стратегії в 2003-2005 роках підприємством розширено асортимент випуску всіх груп продукції. Слід зазначити також, що основну сировину для виробництва кондвиробів підприємство закупляє у вітчизняних виробників.

За підсумками роботи 2000р. ВАТ ТерА визнано переможцем конкурсу Підприємство 2000 у номінації Зроблено в Тернополі.

Особливої уваги на фабриці приділяють якості продукції. Питаннями якості на фабриці займаються дві лабораторії та технологічний відділ. Вони проводять контроль якості продукції. При цьому використовуються фізико-хімічні, органолептичні методи, методи та інші.

Для успіху в комерційній діяльності репутація підприємств має величезне значення. Вона покладена в основу формування іміджу в споживацькому й діловому середовищі. Потрібно зазначити, що імідж підприємства важко піддається формалізації і йому не завжди можна дати однозначну характеристику. Незважаючи на це, поняття «імідж», «авторитет», «репутація» цілком реальні й на практиці достатньо відчутні, вони містять багато чинників, зокрема:

- те, як співробітники торговельного, обслуговуючого й допоміжного персоналу відповідають на телефонні дзвінки;

- зовнішній вигляд підприємства і працівників, які контактують з відвідувачами (споживачами, партнерами...);

- дизайн внутрішніх приміщень і порядок на прилеглих територіях;

- стиль, частота й утримання рекламних та інформаційних матеріалів, які виходять від підприємства;

- думка суб'єктів, авторитетних у споживацькому і діловому середовищі, тощо.

Ці та інші чинники окремо і в комплексі, послідовно й у цілому мають створювати та підтримувати для одних (споживачів) доброзичливий, для інших (партнерів по бізнесу, інспекторів, які перевіряють) - солідний, а для третіх (конкурентів) - войовничий імідж підприємства[18].

Можна сказати, що ВАТ „ ТерА ” дбає про свій імідж, репутацію. Підприємство має належний зовнішній вигляд, кваліфікований персонал, актуальний дизайн внутрішніх приміщень, порядок на прилеглих територіях, випускає якісну продукцію. Найбільша увага в іміджі фірми звертається саме на якість продукції та її асортимент. Щодо реклами, то слід би було її розширити.

За час свого існування підприємство зарекомендувало себе як надійне та стабільне. Йому довіряють споживачі, та ділові партнери. З кожним днем зростає імідж підприємства в ділових колах.