ЗМІСТ
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ЯКІСТЬ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ – ВИЗНАЧАЛЬНІ ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНИХ ПОЗИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ 5
1.1 Поняття якості та конкурентоспроможності продукції та їх значення в забезпеченні ефективної роботи підприємства 5
1.2. Система показників та методи оцінки якостi продукцiї 12
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА 20
ВАТ „ТЕРА” 20
2.1. Техніко-економічна характеристика діяльності підприємства 20
2.2. Аналіз показників якості та конкурентоспроможності продукцiї ВАТ “Тернофарм” 23
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ 33
3.1. Шляхи забезпечення якості продукції та її вплив на конкурентоспроможність 33
3.2. Вдосконалення маркетингової стратегії підприємства 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 44
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………......45
ВСТУП
Hа сучасному етапі в Україні проходить ряд процесів, спрямованих на реформування економіки, соціально-культурної та політичної сфери. Формування та подальший розвиток ринкових відносин в зумовлює специфіку діяльності та умови функціонування підприємств в сучасних умовах, оскільки підвищується рівень невизначеності, ризику, посилюється конкуренція, стає необхідністю вміння пристосовуватись до економічної ситуації, яка постійно змінюється. Тому, як діючим, так і новим підприємствам для того, щоб вижити, правильно визначати свою стратегію та тактику поведінки на ринку необхідно систематично аналізувати конкурентне середовище, досліджувати діяльність конкурентів та здійснювати діагностику конкурентоспроможності підприємства.
Остання формується під впливом багатьох факторів, з яких вирішальними є якість виробу, його ціна, репутація фірми-виробника, співвідношення попиту і пропозиції на ринку, оптимальність асортименту. Отже, основним фактором, що формує конкурентоспроможність підприємства є конкурентоспроможність його продукції.
Проблема якості та конкурентоспроможності продукції носять в сучасному світі універсальний характер. Від того, наскільки успішно вона вирішується, залежить багато в економічному і соціальному житті будь-якої країни, будь-якого споживача і виробника. Цими обставинами обумовлюється актуальність теми магістерської роботи.
Об’єктивний фактор, який пояснює причини наших економічних і соціальних труднощів, зниження темпів економічного розвитку, з однієї сторони, і причини підвищення ефективності виробництва і рівня життя в розвинутих країнах Заходу, з іншої, - це якість продукції, яка випускається.
Конкурентоспроможність і якість – це концентрований вираз всієї сукупності можливостей країни, будь-якого виробника створювати, випускати і збувати товари і послуги. В Україні проблема якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції є значно гострішою, ніж в промислово розвинутих країнах, оскільки ми до цих пір є країною, в якій більше 80% експорту займають сировина і напівфабрикати, а не високоякісні, наукомісткі готові вироби.
Актуальність теми, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дослідження.
Мета дослідження. На основі вивчення сутності та проблем забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства, розгляду інтегральних показників якості продукції, методологічної основи забезпечення її конкурентоспроможності, а також аналізу конкурентного середовища підприємства на сучасному етапі розвитку, виявити конкурентні переваги підприємства, розробити маркетингові заходи щодо забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства, шляхи підвищення її якості та комплексну систему управління конкурентоспроможністю продукції підприємства - ВАТ Тернопiльська кондитерська фабрика "ТерА".
Реалізація поставленої мети здійснюється шляхом рішення наступних завдань:
узагальнення теорії та практики зарубіжного досвіду в галузі конкуренції та конкурентоспроможності підприємств;
виявлення проблем забезпечення конкурентоспроможності підприємств фармацевтичної промисловості в умовах формування ринкової економіки України;
оцінка діяльності конкурентів, виявлення їх "сильних" та "слабких" сторін ВАТ Тернопiльська кондитерська фабрика "ТерА";
оцінка якості лікарських засобів;
діагностика конкурентоспроможності продукції;
дослідження шляхів підвищення якості та конкурентоспроможності продукції досліджуваного підприємства.
Об'єктом дослідження є організація процесу виробництва і збуту продукції на підприємстві ВАТ Тернопiльська кондитерська фабрика "ТерА", а предметом - аналіз та оцінка якості кондитерських виробів та умов забезпечення їх конкурентоспроможності.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові концепції та теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі конкуренції, конкурентоспроможності підприємств, маркетингу, закони України. У роботі використані звіти про діяльність ВАТ Тернопiльська кондитерська фабрика "ТерА", статистичні дані про економічний розвиток України.
У процесі дослідження використані графоаналітичні методи, метод опитувань, традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний).
Практична значимість роботи полягає в розробці напрямків підвищення конкурентоспроможності продукції досліджуваного підприємства та шляхів їх реалізації.
Розділ 1. Якість та конкурентоспроможність продукції – визначальні фактори забезпечення конкурентних позицій підприємства на ринку
Поняття якості та конкурентоспроможності продукції та їх значення в забезпеченні ефективної роботи підприємства
В умовах переходу України до відкритої ринкової економіки боротьба за споживача на внутрішньому і зовнішніх ринках вимагає створення і виробництва дійсно конкурентоспроможних товарів. У зв’язку з цим виникає проблема пошуку економічно раціональних рівнів конкурентоспроможності товарів і витрат на їх досягнення. Все це підвищує рівень управління в ціленаправленому впливі на якість, а через неї – на конкурентоспроможність продукції.
Конкурентоспроможність товару – вирішальний фактор його комерційного успіху на розвинутому конкурентному ринку. Це багатогранне поняття, яке означає відповідність товару умовам ринку, конкретним вимогам споживачів не тільки за своїми якісними, технічними, економічними, естетичними характеристиками, але і за комерційними та іншими умовами його реалізації (ціна, терміни постачання, канали збуту, сервіс, реклама). Більше того, важливою складовою частиною конкурентоспроможності товару є рівень затрат споживача впродовж часу його експлуатації.
Конкурентоспроможність товару в найширшому розумінні визначає можливість продажу товару на визначеному ринку. Будь-який товар, який знаходиться на ринку, фактично проходить там перевірку на ступінь задоволення суспільних потреб: кожен покупець купує той товар, який максимально задовольняє його особисті потреби, а вся сукупність покупців – той товар, який найбільше відповідає суспільним потребам, ніж конкуруючі з ним товари. Інколи товари, якi отримали найвищі оцінки експертів, не подобались споживачам. Конкурентоспроможність визначається лише тими якостями, якi представляють найбільший інтерес для споживача. Всі характеристики виробу, що виходять за межі цих інтересів, розглядаються при оцінці конкурентоспроможності як тi, що не мають до неї ніякого відношення в даних конкретних умовах.
Іноді “конкурентоспроможність” ототожнюють з “рівнем якості” i “технічним рівнем продукції”. Це робиться тому, що згідно ГОСТу 15.467-79, рівень якості продукції – це відносна характеристика якості, яка базується на порівнянні значень показників якості оцінюваної продукції з базовими значеннями відповідних показників. Технічний рівень продукції, згідно цього ж стандарту, також відносна характеристика якості, яка базується на порівнянні значень показників, якi характеризують технічну досконалість продукції з відповідними базовими показниками.
Порівняння з базою – необхідний елемент оцінки як рівня якості, так i технічного рівня. Вибір продукції, яка приймається за базу порівняння, залежить від мети, для якої проводиться порівняння. Щодо конкурентоспроможності, то для її оцінки необхідно порівняти параметри виробу, що аналізується, i конкуруючого товару з рівнем, заданим вимогами споживачів, а потім спiвставити отримані результати.
Ще однією вiдмiннiстю між якістю та конкурентоспроможністю є те, що з позиції якості порівняльними є лише однорідні товари. Групи продуктів класифікуються за показниками, якi характеризують не тільки основні області їх застосування, але й суттєві конструктивні та технологічні особливості. Це значно звужує рамки класифікації. З позиції оцінки конкурентоспроможності, де за базу порівняння береться конкретна потреба, можливе співставлення i неоднорідних товарів оскільки вони надають iншi можливості i способи задоволення однієї i тієї ж самої потреби.
Також слід відмітити, що конкурентоспроможність товару – важлива ринкова категорія, яка відображає одну суттєвих характеристик ринку – його конкурентнiсть. Якість – категорія притаманна не лише ринковій економіці. Конкурентоспроможність товару носить більш динамічний i мінливий характер. При незмінності якісних характеристик товару його конкурентоспроможність може змінюватися в досить широких межах, реагуючи на зміни кон’юнктури, дію виробникiв-конкурентiв та конкуруючих товарів, коливання цін, на дію реклами i на прояв інших зовнішніх факторів. Тому, розробляючи конкурентоспроможну продукцію, потрібно брати до уваги всі ринкові чинники.
При купівлі товарів споживач вибирає серед аналогічних такий, що найповніше задовольняє його потреби. Однією з умов вибору товару споживачем є збіг основних параметрів виробу з умовними характеристиками потреби. Цими характеристиками є нормативні та технічні параметри, ціна придбання i споживання товару. Також поряд з параметрами, якi розкривають безпосередню споживчу цінність товару, рівень конкурентоспроможності визначається також зовнішніми по відношенню до даного товару факторами i характеристиками, якi не зумовлені його властивостями: терміни постачання, якість сервісу, реклама, підвищення (зниження) рівня конкурентоспроможності конкуруючих товарів, зміна співвідношення попиту i пропозиції, фінансові умови i ін.
Нормативні параметри характеризують властивості товару. Регламентовані обов’язковими нормами, стандартами i законодавством ринків майбутнього продажу. Це, наприклад, економічні показники, показники безпеки, тощо.
До технічних параметрів належать показники призначення та надійності, а також ергономічні та естетичні показники. Дані характеристики повинні відповідати як мінімум, рівню аналогічних характеристик конкурентів або мати більш низьку ціну при гірших характеристиках, а як максимум – переважати характеристики продукції, яка випускається конкурентами i мати економічну привабливість для покупця. Економічна привабливість розглядається як пряма (найбільш низька ціна на одиницю ефекту).
Купуючи товар покупець витрачає кошти як на його придбання, так i на використання товару. Розмір цих витрат формує ціну споживання. Споживчою вартістю товару або послуги є максимальна ціна, яку споживач вважає для себе вигідною заплатити за даний товар чи послугу. Вироби, споживча вартість яких більша, від вартості їх придбання, мають привабливість для споживача i є конкурентоспроможними. Звідси випливає. що привабливість – це різниця між споживчою вартістю i вартістю купівлі товару. Конкурентоспроможність товару має прямий зв’язок з неоплаченою (або отриманою безкоштовно) споживачем частиною споживчої вартості товару. Фактично, ця частина отриманої споживачем безкоштовно споживчої вартості, є прибутком для нього. Цей прибуток вiн отримує за те, що купує саме цей виріб. “Відношення привабливості до ціни купівлі вважають за конкурентоспроможнiсть даного виробу. Вона має такий економічний зміст для споживача, як рентабельнiсть продукцiї для виробника”.
Зобразимо взаємозв’язок споживчої вартості, ціни i конкурентоспроможності товару за допомогою діаграми.
Рис. 1.1. Взаємозв’язок споживчої вартості, ціни i конкурентоспроможності товару
У кожного конкурентоспроможного товару ціна реалізації нижча від споживчої вартості цього товару. Споживач зацікавлений в тому, щоб неоплачена ним частина споживчої вартості була якнайменшою. Для виробника саме ця частина є запасом конкурентоспроможності для його товару. Тому, з одного боку, йому вигідно, коли запас конкурентоспроможності є великим, бо тоді гарантується, що буде куплено саме його товар, а з іншого, піднімаючи ціну i зменшуючи привабливість товару, він безпосередньо збільшує свій прибуток. Що саме вибере виробник – отримати більш високий прибуток, чи збільшити запас конкурентоспроможності – залежить від конкретної ситуації на ринку. Так, коли фірма є монополістом, то ціни можуть бути сильно завищені. Тоді запас конкурентоспроможності може прирівнятися до нуля, хоча споживачі, не маючи вибору, будуть змушені купувати товари саме цієї фірми.
Інша ситуація, коли фірма функціонує на гостро конкурентному ринку. Тоді вона краще деякий час буде отримувати низькі прибутки (або навіть i збитки), нiж втратить свою ринкову нішу.
Загальний показник конкурентоспроможності товару можна визначити за допомогою формули:
Е в
К е = -------------, (1.1.)
В п
де К е - питомий корисний ефект;
Е в - корисний ефект від використання товару;
В п - витрати на придбання i використання товару.
У будь-якому випадку при визначенні рівня конкурентоспроможностi виробу центральне місце займає його якiсть. Вона виступає як головний фактор конкурентоспроможностi товару, складаючи його “стержень”. В принципі низькоякiсний товар має i низьку конкурентоздатність, так само як i товар високої якостi – це конкурентний або висококонкурентний товар. Якiсть є запорукою успіху i основною умовою, яка визначає збільшення обсягу продукцiї, що постачається на національні та міжнародні ринки. Чітко розроблені та ефективно функціонуючі комплексні системи управління якістю продукцiї забезпечують рентабельність фірм i отримання значних прибутків на інвестований капітал, а також дозволяють корпораціям добиватися підвищення продуктивності праці, забезпечують суттєве зниження видатків на якість та підвищувати свою конкурентоспроможність.
Якість продукції визначається споживачем. В основі якості закладений досвід споживача, який нагромаджений ним при експлуатації виробу або використанні послуги.
Еталоном якості можуть служити зразки виробів (конкретних видів продукцiї), якi за технічним рівнем, споживчими властивостями відповідають рівню світового виробництва i перевищують його. Якiсть продукції - це не тільки вiдповiднiсть властивостей встановленим технічним умовам. У ширшому розумінні – це i високі екплуатацiйнi параметри виробів, чисто технічні i технологічні їх переваги, надійність в роботі, зручність обслуговування, довговічність безвідмовного використання i споживчо-естетична досконалість конструкції виробу, високий рівень сучасного художнього оформлення зовнішнього вигляду з врахуванням запитів i смаків споживачів.
Категорія якостi продукцiї – історична. На кожному етапі розвитку суспільства, його продуктивних сил, вимоги до якостi продукцiї змінюються – зростають, а можливості їх задоволення розширюються. Вони знаходяться в безпосередній залежності вiд досягнень світової науки i технiчного рiвня виробництва, досягнутої досконалості методів виробництва продукцiї, вiд прискореного культурного i економічного розвитку суспільства i самих людей. Все це враховується в галузевих i державних стандартах на продукцiю, якi періодично переглядаються з метою їх вдосконалення. В дiючi стандарти вносяться прогресивніші показники, вищі вимоги до якостi, надійності i довговічності продукцiї.
Якість продукції формується в процесi виробництва, а остаточно проявляється в процесі споживання. Однак висока якість продукції закладається на стадії проектування, якому слід надавати особливу увагу. В розробленні технологічних процесів, їх суворому дотриманні, стабiлiзацiї закладені великі можливості подальшого покращення якості продукції. Адже підвищення якості веде до економії засобів. Чим вища якість продукції, тим вищий ступінь задоволення потреб суспільства в даній продукції, тобто вона спроможна задовольнити в більшій мiрi потреби людини або при незмінних потребах задовольнити їх з меншими витратами.
Підсумковим економiчним показником їх технiчного рiвня є відносна величина витрат на встановлену фiзичну чи умовнооблiкову одиницю виміру.
Рівень якостi продукцiї i наданих послуг, якi відповідають вимогам споживача, є сьогодні основним фактором розвитку i економічної життєздатності підприємств. Тому кожна фірма, яка прагне до підвищення своєї конкурентоспроможності i задоволення потреб нових ринків повинна постійно слідкувати за їх рівнем.