Національний технічний університет україни
„київський політехнічний інститут”
Факультет менеджменту та маркетингу
Кафедра менеджменту
Лабораторна робота №1
з курсу «Економічне прогнозування»
на тему
„Прогозування методами згладжування”
Варіант № 4
Виконали: студенти II курсу,
групи УЗ-21
Шилова Валерія
Зимогляд Альбіна
Перевірив:
ст.вик. Мінкін О.Ю.
Оцінка: __________
Київ – 2014
ЗМІСТ
Y
ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО МЕТОДИ ЗГЛАДЖУВАННЯ В ПРОГНОЗУВАННІ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ 4
Методи прогнозування, їх класифікація 5
Метод простого рухомого середнього 6
Метод зваженого рухомого середнього 7
Метод експоненціального згладжування 7
РОЗДІЛ 2 ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСЯГІВ ЗБУТУ ПРОДУКЦІЇ МЕТОДАМИ ЗГЛАДЖУВАННЯ 8
ВИСНОВОК 14
ВСТУП
Суспільне життя неможливе без передбачення майбутнього, без прогнозування перспектив розвитку. Економічні прогнози необхідні для визначення шляхів розвитку суспільства й економічних ресурсів, що забезпечують його досягнення, для виявлення найбільш імовірних і економічно ефективних варіантів довгострокових, середньострокових і поточних планів, обґрунтування основних напрямків економічної і технічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень і здійснюваних у даний момент заходів.
Одним з важливих напрямків прогнозування суспільного розвитку є економічне прогнозування.
Економічне прогнозування - наукова економічна дисципліна, що має своїм об'єктом процес конкретного розширеного відтворення, а предметом - пізнання можливих станів функціонуючих економічних об'єктів у майбутньому, дослідження закономірностей і способів розробки економічних прогнозів.
Економічне прогнозування - це процес розробки економічних прогнозів, заснований на наукових методах пізнання економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і способів економічної прогностики.
Методи прогнозування - це сукупність способів і прийомів мислення, які дають змогу на основі ретроспективного аналізу тенденцій та закономірностей розвитку ендогенних (внутрішніх) та екзогенних (зовнішніх) даних об´єкта прогнозування зробити висновок про його розвиток у майбутньому за певних умов.
Згладжування — це спосіб, що забезпечує швидке реагування вашого прогнозу на всі події, що відбуваються протягом періоду довжини базової лінії. Методи, засновані на регресії, такі як функції ТЕНДЕНЦІЯ і РІСТ, застосовують до всіх точок прогнозу ту саму формулу. З цієї причини досягнення швидкої реакції на зрушення в рівні базової лінії значно ускладнюється. Згладжування дозволяє в досить простий спосіб обійти дану проблему.
Основна ідея застосування методу згладжування полягає в тому, що кожен новий прогноз отримується за допомогою переміщення попереднього прогнозу в напрямку, що дало би кращі результати в порівнянні зі старим прогнозом.
Мета роботи полягає в тому, щоб навчитися робити прогнозування тих чи інших даних трьома методами, а саме: методом простого рухомого середнього, зваженого рухомого середнього та однократного експоненціального зваженого, а на основі порівняння результатів розрахунків, визначити найбільш точні прогнози.
Розділ 1 теоретичні відомості про методи згладжування в прогнозуванні, їх класифікація
В даний час жодна сфера життя суспільства не може обійтися без прогнозів як засобу пізнання майбутнього. Особливо важливе значення мають прогнози соціально-економічного розвитку суспільства, обґрунтування основних напрямків економічної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень. Соціально-економічне прогнозування є одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики суспільного розвитку.
Актуальність даної теми як в умовах розвиненої ринкової економіки, так і перехідної економіки визначається тим, що рівень прогнозування процесів суспільного розвитку обумовлює ефективність планування і керування економікою й іншими сферами.
Прогнозування — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематична інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку цього предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноз — знання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій.
Об'єктом прогнозування, природно, не можуть бути будь-які явища і процеси. Якщо результат процесу однозначний, то він не може бути предметом прогностичного дослідження. Якщо ж сам процес і його результат мають безліч можливих альтернатив для реалізації, то прогноз може принести істотну користь.
Методи прогнозування, їх класифікація
Існують два підходи до прогнозування: якісний та кількісний.
Кількісний підхід базується на математичних моделях й історичних даних.
Кількісні методи застосовуються для прогнозування, якщо є підстави вважати, що діяльність у минулому мала певну тенденцію, яку можна продовжити в майбутньому, і коли наявної інформації достатньо для виявлення статистично достовірних тенденцій або залежностей. Крім того, керівник повинен знати, як використати кількісну модель, та пам'ятати, що вигоди від прийняття ефективнішого рішення мають покривати витрати на створення моделі.
Якісний підхід покладається на освічену думку, інтуїцію й досвід професіоналів. Якщо якість інформації недостатня, або керівництво не розуміє складних методів, або коли кількісна модель є надто дорогою, керівництво може використовувати якісні моделі прогнозування. При цьому майбутнє прогнозують експерти, до яких звертаються за допомогою. Найпоширенішими якісними методами прогнозування вважаються; думка журі, загальна думка працівників відділу збуту, модель очікування споживача та метод експертних оцінок. Серед його різновидів є консенсус керівництва, Делфі метод, оцінка торговими працівниками — кожного за своїм регіоном, опитування клієнтів.
Кількісні методи діляться на два види: причинно-наслідкові й моделі часових рядів. Часові ряди діляться на:
моделі з декомпозицією: виділення сезонності й тренду;
моделі згладжування:
середнє арифметичне;
ковзне середнє арифметичне;
середнє зважене;
ковзне середнє зважене;
експоненційне згладжування
Метод простого рухомого середнього
Найпростішим є метод рухомого середнього, який можна застосовувати тоді, коли не потрібен дуже точний прогноз. В разі його використання прогноз будь-якого періоду являє собою середній показник декількох результатів спостережень часового ряду. Цей метод полягає в тому, що розрахунок показника на прогнозований момент часу будується шляхом усереднювання значень цього показника за декілька попередніх днів.
У загальному вигляді формула рухомого середнього виглядає так:
де xk-I – реальне значення показника у момент часу tk-i;
N – число попередніх моментів часу;
fk – прогноз на момент часу tk.
Розрахунки з допомогою цього методу достатньо точно відображають зміни основних показників попереднього періоду. Іноді вони навіть ефективніші, ніж методи, основані на довгострокових спостереженнях.