4.Валуєвський циркуляр 1863 р.

Вчитель. Діяльність громад та хлопоманів викликала занепокоєння російського уряду, їх діяльність була заборонена, закрито недільні школи, припинено видання газети «Основа». Заперечувалося існування українського народу, української мови, яка оголошувалася російською говіркою. Історик М.Погодін доводив, що українців , як народу ніколи не існувало (1856 р.).

Головною метою циркуляру не допустити поширення освіти серед селянства.

Робота з датою

20 червня 1863 р. — таємний циркуляр Петра Валуєва, міністра внутрішніх справ Росії, про заборону української мови.

Робота з відеофрагментом

Відеофрагмент «Хто рятував українську мову за часів Валуєвського циркуляру?» (режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=AG0JKntkVNQ ).

Питання до класу

• На вашу думку, що таке шовінізм?

• Яку мету переслідувало самодержавство, видаючи Валуєвський циркуляр 1863р.?

V. Узагальнення та систематизація знань, оцінювання

Питання до класу

• Хто такі хлопомани?

• Коли виникли громади та з якою метою?

• Значення журналу «Основа»?

• Чому українці масово не підтримали польського повстання?

• Що зумовило появу Валуєвського циркуляру?

Vі. Підсумок уроку

Вчитель. Отже, кінець 50-х–60-ті рр. ХІХ ст. – це період становлення українського визвольного руху. Головним завданням українського визвольного руху стає культурно-освітня робота і формування національної свідомості, питання про відновлення державності було на той час не актуальним, тому це була культурницька фаза розвитку визвольного руху.

Саме завдяки діяльності рухів громад та хлопоманів, а також їх визначних представників таких як В.Білозерський, М.Костомаров, П.Куліш,Т.Шевченко, В.Антонович та ін., УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД БУВ, Є І БУДЕ ЗАВЖДИ.

Vіі. Домашнє завдання

• Опрацювати 26 параграф підручника;

• На основі аналізу історичного документа «З листа міністра внутрішніх справ Петра Валуєва міністру освіти про обмеження використання української мови. 18 липня 1863 р.» (с. 247-248) написати есе на тему «Наслідки мовної політики царського уряду для українського народу у ХХІ столітті».