
- •1.1. Праця й соціально-трудові відносини як предмет наукового економічного дослідження.
- •1.2. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологія й інформаційна база вивчення дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини".
- •1.3. Структура і логіка курсу. Взаємозв'язки дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини з іншими дисциплінами та науками.
- •1.1. Праця й соціально-трудові відносини як предмет наукового економічного дослідження.
- •1.2. Мета, завдання, об'єкт, предмет, методологія й інформаційна база вивчення дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини".
- •1.3. Структура і логіка курсу. Взаємозв'язки дисципліни "Економіка праці та соціально-трудові відносини з іншими дисциплінами та науками.
- •2.2. Основні етапи становлення науки економіка праці та соціально-трудових відносин.
- •2.3. Система наук про працю та місце в ній економіки праці і соціально-трудових відносин.
- •Лекція 3 праця як сфера життєдіяльності людини та провідний чинник виробництва План.
- •3.2. Роль праці у розвитку людини і суспільства. Еволюція праці як чинника виробництва.
- •3.3. Зміст, характер і види праці.
- •3.4. Гуманізація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин.
- •Лекція 4 система соціально-трудових відносин План.
- •4.2. Сторони і суб'єкти соціально-трудових відносин.
- •4.3. Предмет соціально-трудових відносин на різних рівнях.
- •Лекція 5. Чинники трансформації соціально-трудових відносин. План.
- •5.2. Зміни у відносинах власності та їх вплив на зміст характеристики соціально-трудових відносин.
- •5.3. Глобалізація економіки та її вплив на соціально-трудову сферу.
- •5.4. Соціальне партнерство як чинник трансформації та оптимізації відносин у сфері праці.
- •Лекція 6 Соціальна політика. План.
- •6.1. Поняття, сутність, мета та завдання соціальної політики.
- •6.2. Суб’єкти та умови реалізації соціальної політики.
- •6.1. Поняття, сутність, мета та завдання соціальної політики.
- •6.2. Суб’єкти та умови реалізації соціальної політики.
- •Лекція 6.1 Соціальна політика. План.
- •6.3. Система соціального захисту.
- •6.4. Структура та зміст соціального пакету підприємства.
- •6.3. Система соціального захисту.
- •6.4. Структура та зміст соціального пакету підприємства.
- •1. Загальні положення.
- •2. Порядок визначення і формування фонду фінансування додаткових соціальних гарантій
- •3. Напрями реалізації соціальної політики підприємства та порядок використання коштів, направлених на надання працівникам додаткових соціальних гарантій
- •Лекція 7 Методи регулювання соціально-трудових відносин План.
- •7.1. Характеристика методів регулювання соціально-трудових відносин.
- •7.2. Договірне регулювання соціально-трудових відносин.
- •7.1. Характеристика методів регулювання соціально-трудових відносин.
- •7.2. Договірне регулювання соціально-трудових відносин.
- •Лекція 7.1. Методи регулювання соціально-трудових відносин План.
- •7.3. Держава та нормативно-правове регулювання соціально-трудових відносин, роль трудового законодавства.
- •7.3. Держава та нормативно-правове регулювання соціально-трудових відносин, роль трудового законодавства.
- •Лекція 8 соціальне партнерство План.
- •8.1.Сутність, значення та форми соціального партнерства.
- •8.2. Колективний договір як форма оптимізації інтересів соціальних партнерів.
- •8.1.Сутність, значення та форми соціального партнерства.
- •8.2. Колективний договір як форма оптимізації інтересів соціальних партнерів.
- •Лекція 8.1. Соціальне партнерство План.
- •8.3. Сторони і суб’єкти соціального партнерства.
- •8.3. Сторони і суб’єкти соціального партнерства.
- •Оцінка функцій, що мають виконувати державні органи влади як один із суб’єктів соціально-трудових відносин, %
- •Кількісна характеристика виробничих бригад
- •Стан укладення колективних договорів по Україні
- •Страйки та їх наслідки для економіки України
- •Лекція 9 Моніторинг соціально-трудової сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин. План.
- •9.1. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери, його завдання і концептуальні положення.
- •9.2. Напрями моніторингу соціально-трудової сфери, його органи, об’єкти та інформаційна база.
- •9.1. Сутність моніторингу соціально-трудової сфери, його завдання і концептуальні положення.
- •9.2. Напрями моніторингу соціально-трудової сфери, його органи, об’єкти та інформаційна база.
- •Лекція 10 Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин. План.
- •10.1. Міжнародна організація праці (моп) в сучасному світі: цілі, завдання, структура. Філадельфійська декларація про діяльність моп.
- •10.2. Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •10.1. Міжнародна організація праці (моп) в сучасному світі: цілі, завдання, структура. Філадельфійська декларація про діяльність моп.
- •10.2. Механізм нормотворчої діяльності моп.
- •10.3. Основні напрямки удосконалення нормотворчої діяльності моп.
- •10.4. Застосування міжнародних трудових норм в Україні.
- •10.3. Основні напрямки удосконалення нормотворчої діяльності моп.
- •10.4. Застосування міжнародних трудових норм в Україні.
- •Лекція 11 Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин. План
- •11.2. Еволюція політики доходів і досвід їх регулювання в зарубіжних країнах.
- •11.3. Проблеми формування і розвитку соціально-трудових відносин в Україні
- •Лекція 12 Людський розвиток – мета і критерій соціально-економічного розвитку. План.
- •12.1. Логіка концепції людського розвитку.
- •12.1. Логіка концепції людського розвитку.
- •Лекція 12.1 Людський розвиток – мета і критерій соціально-економічного розвитку. План.
- •12.2. Взаємозв’язок економічного зростання й людського розвитку як одна з ключових проблем наукових досліджень.
- •12.3. Методологія розрахунку, призначення та сфера використання індексу людського розвитку.
- •12.2. Взаємозв’язок економічного зростання й людського розвитку як одна з ключових проблем наукових досліджень.
- •12.3. Методологія розрахунку, призначення та сфера використання індексу людського розвитку.
- •Лекція 13. Населення і трудовий потенціал. План.
- •13.1. Населення як демоекономічна категорія. Відтворення населення і його показники.
- •13.2. Людські ресурси, їх структура та місце в суспільному виробництві.
- •13.1. Населення як демоекономічна категорія. Відтворення населення і його показники.
- •Динаміка чисельності населення в Україні [3;9].
- •Чисельність, склад і показники природного руху населення України
- •13.2. Людські ресурси, їх структура та місце в суспільному виробництві.
- •Лекція 13.1. Населення і трудовий потенціал. План.
- •13.3. Економічно-активне населення як носій соціально-трудових відносин.
- •13.4. Трудовий потенціал, його сутність, структура і показники.
- •13.3. Економічно-активне населення як носій соціально-трудових відносин.
- •Розподіл населення за економічною активністю, статтю та місцем проживання у 2004 році
- •13.4. Трудовий потенціал, його сутність, структура і показники.
- •Лекція 14 Людський капітал як реалізований трудовий потенціал План.
- •14.1. Людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •14.2. Інвестиції у людський капітал.
- •14.1. Людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •14.2. Інвестиції у людський капітал.
- •Лекція 14.1 Людський капітал як реалізований трудовий потенціал План.
- •14.3.Оцінка ефективності інвестування в людський капітал.
- •14.3.Оцінка ефективності інвестування в людський капітал.
- •Оцінки норми віддачі освіти у сша іноземними економістами, %
- •Лекція 15. Якість робочої сили План.
- •15.1. Сутність категорії “робоча сила” та зміст її якісних характеристик.
- •15.1. Сутність категорії “робоча сила” та зміст її якісних характеристик.
- •Лекція 15.1 Якість робочої сили План.
- •15.2. Вимоги до якості робочої сили в умовах науково-технічного розвитку і становлення ринку праці.
- •15.3. Розвиток робочої сили в системі безперервної освіти.
- •15.2. Вимоги до якості робочої сили в умовах науково-технічного розвитку і становлення ринку праці.
- •15.3. Розвиток робочої сили в системі безперервної освіти.
- •Моделі використання робочої сили
- •Лекція 16 Ринок праці в системі соціально-трудових відносин. План.
- •16.1. Сутність ринку праці і механізм його функціонування.
- •16.1. Сутність ринку праці і механізм його функціонування.
- •Розподіл економічно активного населення по рівню освіти %
- •Грошових доходів на душу населення в Росії
- •Лекція 16.1 Ринок праці в системі соціально-трудових відносин. План.
- •16.2. Сегментація ринку праці.
- •16.3. Методи державного регулювання праці.
- •16.2. Сегментація ринку праці.
- •16.3. Методи державного регулювання праці.
- •Лекція 17. Регулювання зайнятості населення. План.
- •17.1. Зайнятість як соціально-економічна категорія і передумова формування соціально-трудових відносин.
- •17.2. Сутність, причини, форми та види безробіття і його вплив на стан соціально-трудових відносин.
- •17.1. Зайнятість як соціально-економічна категорія і передумова формування соціально-трудових відносин.
- •17.2. Сутність, причини, форми та види безробіття і його вплив на стан соціально-трудових відносин.
- •Лекція 17.1 Регулювання зайнятості населення. План.
- •17.3. Державна політика зайнятості та напрямки її вдосконалення.
- •17.4. Програми сприяння зайнятості.
- •17.3. Державна політика зайнятості та напрямки її вдосконалення.
- •17.4. Програми сприяння зайнятості.
- •Лекція 18. Продуктивність. Продуктивність праці: сутність і методи вимірювання План
- •18.1. Сутність продуктивності і продуктивності праці та їх значення в ринкових умовах.
- •18.2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці.
- •18.1. Сутність продуктивності і продуктивності праці та їх значення в ринкових умовах.
- •Порівняльна динаміка ввп, чисельності зайнятих та реальної заробітної плати
- •18.2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці.
- •Лекція 19. Фактори і резерви продуктивності праці План.
- •19.2. Резерви підвищення продуктивності праці.
- •19.3. Програми управління продуктивністю праці.
- •Лекція 20. Види, джерела і структура доходів населення. План.
- •20.1. Доходи населення: сутність та види.
- •20.2. Структура доходів населення і джерела їх формування.
- •20.1. Доходи населення: сутність та види.
- •20.2. Структура доходів населення і джерела їх формування.
- •Доходи і витрати населення
- •Лекція 21. Диференціація доходів населення: поняття, чинники, методи виміру План.
- •21.1. Соціально-економічна сутність диференціації доходів населення.
- •21.2. Показники та чинники диференціації населення за рівнем доходів.
- •21.1. Соціально-економічна сутність диференціації доходів населення.
- •Межа бідності
- •21.2. Показники та чинники диференціації населення за рівнем доходів.
- •Лекція 21.1 Диференціація доходів населення: поняття, чинники, методи виміру План.
- •21.3. Державне регулювання доходів населення.
- •21.3. Державне регулювання доходів населення. Підходи до аналізу державного регулювання доходів»
- •6. Мінімальна заробітна плата та її рівень
- •Лекція 22 Індекс людського розвитку План.
- •22.3. Динаміка індексу людського розвитку та його складових в Україні
- •Значення основних індикаторів людського розвитку в Україні, 1992-2002 рр.
- •Лекція 23 управління персоналом та кадрова політика на підприємстві План.
- •23.2. Структура та склад персоналу і методи їхнього обчислення.
- •23.3. Методи управління персоналом.
- •Лекція 24. Організація праці План.
- •24.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •24.3. Організація та обслуговування робочих місць.
- •Лекція 25 нормування праці як основа її організації План.
- •25.2. Показники, що характеризують нормування праці
- •25.3. Коефіцієнти,що розраховують норми праці
- •25.4. Методи нормування праці
- •Лекція 26 Сутність заробітної плати як соціально-економічної категорії План
- •26.2. Функції заробітної плати
- •26.3. Принципи та елементи організації заробітної плати
- •26.4. Державне регулювання оплати праці
- •26.5. Договірне регулювання оплати праці
- •Лекція 27. Тарифна система оплати праці План.
- •27.2. Тарифно-кваліфікаційні довідники, їх призначення, структура, зміст
- •27.3. Тарифні ставки, їх економічне значення, види
- •27.4. Тарифні сітки, їх призначення, різновиди
- •27.5. Оплата праці керівників, спеціалістів та службовців
- •27.6. Шляхи удосконалення тарифної системи оплати праці
- •Лекція 28 аналіз трудових показників План.
- •28.2 Аналіз продуктивності праці.
- •Взаємозв’язок між коефіцієнтом механізації та рівнем продуктивності праці
- •Залежність денного виробітку від кваліфікації робітників і стажу їх роботи
- •28.3. Аналіз заробітної плати.
- •Лекція 29. Планування трудових показників. План.
- •29.3.Планування й аналіз заробітної плати
- •30.2. Нормативно-правова та інформаційна база проведення аудиту соціально-трудової сфери
- •Список рекомендованої літератури
12.3. Методологія розрахунку, призначення та сфера використання індексу людського розвитку.
Концепція людського розвитку створювалася ПРООН саме для вирішення завдань сприяння людському розвитку у всесвітньому масштабі, на міжнародному рівні. У зв'язку з цим методологія розрахунку індексу людського розвитку ПРООН ґрунтується на мінімальному наборі показників, за якими можна зібрати достовірні порівнянні дані в усіх країнах світу. Кожен з них покликаний кількісно виразити один з ключових напрямків (вимірів) людського розвитку. Ці показники час від часу переглядаються, вдосконалюються і т. д., однак ключові виміри людського розвитку залишаються незмінними відтоді, як Мегнад Десаї та Амартья Сен винайшли індекс розвитку людського потенціалу (індекс людського розвитку – ІЛР), а ПРООН включила його у свою доповідь 1990 р.
Це саме ті три виміри, які відображають ключові можливості у забезпеченні всього процесу людського розвитку (див. рис. 12.1): прожити довге й здорове життя (вимір – довголіття); набути, розширювати й оновлювати знання (вимір – освіченість); мати доступ до засобів існування, що забезпечують гідний рівень життя (вимір – матеріальний рівень життя).
Вимір довголіття відображає можливість людей прожити тривале й здорове життя. Хоча прямого зв'язку між довголіттям і здоров'ям населення немає (наприклад, нерідко молоді і здорові люди гинуть у військових конфліктах, а хронічно хворі за допомогою медицини живуть довго), однак будь-яке продовження життя в загальному випадку бажане для людей. Значення продовження життя полягає у загальному переконанні в тому, що тривале життя цінне як саме по собі, так і з огляду на різні непрямі переваги, тісно пов'язані з більшою тривалістю життя, наприклад з огляду на більше можливостей скористатися перевагами освіти, високого рівня життя і т. ін. Виміром довголіття обрано показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Це один з найпоширеніших показників міжнародної статистики. Він розраховується майже для всіх країн світу за зіставною методикою і виражається, як правило, в роках. Середня очікувана тривалість життя при народженні характеризує середній показник тривалості життя стосовно новонароджених в даному році, якщо б їм довелося прожити все життя в умовах даної інтесивності смертності.
Рис. 12.1. Алгоритм розрахунку ІЛР.
Показник освіченості також важливий не лише сам по собі. Цей вимір людського розвитку відображає можливості людей набувати знань і здібностей для повноправної та багатогранної участі в житті сучасного суспільства та суттєвого і значимого особистого внеску в це життя. В сучасних умовах цінність освіченості особливо висока і дедалі зростає в міру розвитку науково-технічної революції та інтелектуалізації праці. Особливістю цього показника є те, що він складається з двох компонентів: досягнутий рівень грамотності дорослого населення та сукупна частка учнів у загальній чисельності населення відповідного віку. В кінцевому підсумку зазначені складові показника освіченості беруться з ваговими коефіцієнтами. При виведенні цього показника виходять з того, що грамотність є необхідною передумовою здобуття освіти, першим кроком навчання, і тому міра грамотності (частка грамотних у загальній чисельності населення, старшого 15 років) має бути важливішим з показників цього виміру людського розвитку, тому більша вага (2/3) надається досягнутому рівню грамотності дорослого населення. Для економічно розвинених країн рівень грамотності – лише мінімальна характеристика освіченості населення. Тому цей показник у межах того самого виміру освіченості доповнено показником сукупної частки учнів (сукупного валового контингенту учнів, або повноти охоплення навчанням). Цій другій складовій показника рівня освіченості надається менша вага (1/3). Сукупна частка учнів розраховується як відношення загальної чисельності людей, які розпочали навчання на всіх рівнях (від початкової школи аж до післядипломної освіти) впродовж цього року до загальної чисельності населення відповідного віку. Межі цього віку звичайно беруться від 5 до 24 років, але в конкретному випадку можуть залежати від країни.
Показник матеріального рівня життя має відображати можливості доступу людей до матеріальних ресурсів, необхідних для гідного існування, включаючи ведення здорового способу життя, забезпечення територіальної і соціальної мобільності, обмін інформацією і участь у житті суспільства. Цей вимір, безумовно, є найскладнішим для оцінки і трактування людського розвитку. ПРООН підкреслює, що матеріальний стандарт життя (або персональне багатство) лише відкривають для людини можливості, однак не визначають використання цих можливостей. Тобто це засіб, що розширює можливості вибору, але не сам вибір. Матеріальний рівень життя при розрахунку ІЛР характеризується скоригованим реальним
(розрахованим за паритетом купівельної спроможності національної валюти) валовим внутрішнім продуктом (ВВП) на душу населення. В цьому випадку більше, ніж для інших вимірів людського розвитку, вибір числового показника визначався наявністю зручних і зіставних статистичних даних практично для всіх країн, а не обґрунтованістю його як міри людського розвитку, однак знайти більш обґрунтований показник поки що не вдається.
Для принаймні часткового згладжування суперечностей ВВП на душу населення як показника людського розвитку використовуються певні методичні прийоми. По-перше, ВВП на душу населення перераховується в міжнародну валюту (на практиці — долар США) не за офіційним обмінним курсом, а за паритетом купівельної спроможності, який визначається кількістю одиниць національної валюти, необхідною для придбання визначеного "кошика" товарів і послуг, аналогічного тому, який можна купити на 1 долар у США. По-друге, для врахування спадної корисності зростаючого доходу використовується процедура логарифмічного нормування ВВП за десятковим логарифмом. При такому розрахунку будь-який приріст доходу дисконтується, однак має певну цінність, а зменшення граничної корисності відображається специфікою самої логарифмічної функції.
Таким чином, для кількісного представлення трьох базових вимірів людського розвитку використовуються такі індикатори: середня очікувана тривалість життя при народженні (показник довголіття); частка грамотних серед населення віком від 15 років і старше та сукупна частка учнів серед населення відповідного віку (показники освіченості); скоригований реальний ВВП на душу населення (показник матеріального добробуту). Перераховані індикатори вимірюються різними одиницями виміру, змінюються вони нерівномірно та нерідко різноспрямовано. Тому для побудови загального індексу людського розвитку (ІЛР) потрібне агрегування цих індикаторів, тобто зведення їх воєдино (див. рис. 18.1).
В загальному вигляді індекс людського розвитку розраховується за формулою простої середньої арифметичної індексу тривалості життя, індексу рівня освіченості та індексу скоригованого реального ВВП на душу населення:
,
(18.1)
Індекс тривалості життя обчислюється за формулою:
,
(18.2)
де Xi – очікувана тривалість життя при народженні населення і-і території;
Xmax – максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 max років);
Xmin – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).
Індекс рівня освіченості обчислюється за формулою:
,
(18.3)
де Iadult – індекс грамотності дорослого населення; Іchtld – індекс сукупної частки учнів у загальній чисельності населення відповідного віку.
Складові цього індексу Iadult та Іlife обчислюються за такою самою формулою, що і очікувана тривалість життя при народженні (18.2). При цьому: Xi означає частку грамотних серед дорослого населення і-ї території у відсотках (для розрахунку Iadult) і сукупну частку учнів у відсотках (для розрахунку Іchtld); Xmax – максимальне значення обох показників (прийняте на max рівні 100%); Xmin – мінімальне значення обох показників (прийняте на рівні mіn 0%).
Індекс скоригованого реального ВВП на душу населення обчислюється за формулою:
,
(18.4)
де lgxi – скоригований реальний ВВП у розрахунку на рік (за паритетом купівельної спроможності) на душу населення і-ї території; lgxmax – максимальне значення показника (прийняте на рівні max 40 000 доларів на рік); lgxmin – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів на рік).
Таким чином, показник ІЛР для кожної країни свідчить про те, скільки ще належить зробити цій країні для досягнення певних ви-
значених цілей: середньої тривалості життя 85 років, повної грамотності населення і суцільного охоплення навчанням молоді, та рівня середньорічних доходів на душу населення у розмірі 40 000 доларів за паритетом купівельної спроможності національної валюти. Ці цілі тим ближчі, чим ближче значення ІЛР до одиниці.
Система числових показників вимірювання рівня людського розвитку, яка використовується ПРООН для більшості країн світу, далека від досконалості, у зв'язку з чим вона не лише постійно вдосконалюється, але й постійно підлягає критиці. Однак вона чітко обґрунтована теоретично й обумовлена наявністю статистичних даних, зіставних практично для всіх країн світу.
Продумана, виважена і зрозуміла методика обрахування ІЛР та його складових, крім ранжування і поділу країн на групи, дає змогу оцінити відповідність поточної ситуації певним орієнтирам, що виражаються оптимальними значеннями показників людського розвитку, а також зміну її за певний період. Порівняння індексів тривалості життя, освіченості та рівня життя дає можливість, за інших рівних умов, уточнити пріоритетність відповідних програм людського розвитку і необхідні розміри фінансування їх. Разом з тим ІЛР не враховує багато параметрів, що забезпечують можливості вибору, цінні для людей. У зв'язку з цим триває постійна робота з вдосконалення методики його розрахунку та з доповнення його іншими синтетичними показниками.