
- •Структура уроку
- •Хід уроку
- •Організаційний момент.
- •Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
- •Вивчення нового матеріалу.
- •1. Загальна характеристика кримінального права.
- •Базовими положеннями Кримінального кодексу є такі:
- •2. Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів.
- •3. Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині.
- •Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.
- •Підсумки уроку.
- •Домашнє завдання.
Урок № 24
Клас: 10
Тема. Кримінальне право
Мета: охарактеризувати кримінальне право, поглибити знання учнів, отримані в дев'ятому класі, удосконалити навички роботи з документами, уміння давати правову оцінку наведених ситуацій, формулювати власне ставлення до проблем, пов’язаних із злочинністю та кримінальною відповідальністю.
Очікувані результати: Після опрацювання теми учні зможуть: дати визначення кримінального права та назвати його джерела;
дати визначення співучасті у вчиненні злочину, назвати співучасників;
пояснити, що таке злочин, розкрити його склад;
пояснити, що таке обставини, які пом’якшують та обтяжують кримінальну відповідальність;
назвати види злочинів, навести приклади;
назвати стадії скоєння злочину;
назвати ознаки і підстави кримінальної відповідальності, види кримінальних покарань;
розкрити особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Базові поняття і терміни: «кримінальне право», «злочин», «склад злочину», «співучасть у злочині», «кримінальна відповідальність», «кримінальне покарання».
Обладнання уроку: підручник, схема «Ознаки злочину».
Структура уроку
Організаційний момент
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Вивчення нового матеріалу
Загальна характеристика кримінального права.
Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів.
Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині.
Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок
Підсумки уроку
Домашнє завдання
Хід уроку
Організаційний момент.
Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
Бесіда на повторення
Які відносини регулює кримінальне право?
Що таке злочин?
Як не стати жертвою злочину?
Якими є наслідки злочину для особи та суспільства?
Підбиваючи підсумки бесіди, учитель зауважує, що стан злочинності в державі є однією з найбільш гострих проблем. Злочини різних видів скоюються в різних сферах суспільного життя, у їхній основі лежать різні мотиви, вони тягнуть за собою різні наслідки, проте усі злочинні діяння об’єднує те, що вони завдають шкоди суспільству й кожній особі.
Вивчення нового матеріалу.
1. Загальна характеристика кримінального права.
Розповідь учителя
Назва «кримінальне право» — це система правових норм, що визначають, які діяння є злочинами і які міри покарання належить застосовувати до осіб, що їх скоїли.
Норми кримінального права встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання слід застосувати до осіб, що вчинили ці злочини. Злочин і покарання — це ті суспільні явища, які визначаються нормами кримінального права. Саме відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням злочину і застосуванням за це певних покарань, і становлять предмет кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну небезпечність для суспільних відносин, держава застосовує за їх вчинення й найбільш гострі примусові заходи — кримінальні покарання. Застосування покарання — це метод правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з вчиненням злочину.
Основною функцією кримінального права як галузі права є охоронна функція, оскільки воно охороняє властивими йому заходами ті суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права. Ці галузі права, регулюючи певні суспільні відносини, сприяють їх розвитку й реалізації. Кримінальне право охороняє ці відносини від злочинних посягань. Так, норми цивільного права регулюють відносини, що складаються у сфері власності. У кримінальному ж праві внаслідок його охоронної функції встановлюються каральні санкції за злочини проти власності. Зокрема, у розділі VI Особливої частини Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, знищення і пошкодження майна та інші злочини проти власності.
Крім охоронної, кримінальне право виконує також регулятивну функцію, адже, забороняючи вчинювати суспільно небезпечні діяння, норми кримінального права в той же час вимагають певної правомірної поведінки. Кримінальний закон, який набрав чинності, уже самим фактом свого існування впливає на поведінку людей. Для більшості громадян вимоги кримінального закону цілком відповідають їхнім уявленням про належну, правомірну поведінку. Частина громадян виконує заборони кримінального закону, боячись відповідальності й покарання. Тим самим здійснюється регулятивна функція кримінально-правових норм, попередження злочинів. Визначеність правових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочинною поведінкою, чітко визначає можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено кримінальним законом.
Відповідно до Конституції України кримінальні закони видає лише Верховна Рада України. Жодні інші державні органи або посадові особи не правомочні видавати норми кримінального права. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (наприклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, норми адміністративного права — навіть органами влади на місцях). Отже, кримінальне право знаходить свій вираз тільки в законах. Відтак, основним джерелом кримінального права є кримінальний закон.
Кримінальний кодекс України був прийнятий 5 квітня 2001 р. Він містить 447 статей і поділяється на Загальну та Особливу частини, які, у свою чергу, поділяються на розділи.