Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Урок №24.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
94.21 Кб
Скачать

Урок № 24

Клас: 10

Тема. Кримінальне право

Мета: охарактеризувати кримінальне право, поглибити знання учнів, отримані в дев'ятому класі, удосконалити навички роботи з документами, уміння давати правову оцінку на­ведених ситуацій, формулювати власне ставлення до про­блем, пов’язаних із злочинністю та кримінальною відпові­дальністю.

Очікувані результати: Після опрацювання теми учні зможуть: дати визначення кримінального права та назвати його джерела;

  • дати визначення співучасті у вчиненні злочину, назвати співучасників;

  • пояснити, що таке злочин, розкрити його склад;

  • пояснити, що таке обставини, які пом’якшують та обтяжу­ють кримінальну відповідальність;

  • назвати види злочинів, навести приклади;

  • назвати стадії скоєння злочину;

  • назвати ознаки і підстави кримінальної відповідальності, види кримінальних покарань;

  • розкрити особливості кримінальної відповідальності не­повнолітніх.

Базові поняття і терміни: «кримінальне право», «злочин», «склад злочину», «співучасть у злочині», «кримінальна відповідальність», «кримі­нальне покарання».

Обладнання уроку: підручник, схема «Ознаки злочи­ну».

Структура уроку

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

  3. Вивчення нового матеріалу

  1. Загальна характеристика кримінального права.

  2. Поняття злочину, склад злочину. Види злочинів.

  3. Стадії скоєння злочину. Співучасть у злочині.

  1. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок

  2. Підсумки уроку

  3. Домашнє завдання

Хід уроку

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бесіда на повторення

  1. Які відносини регулює кримінальне право?

  2. Що таке злочин?

  3. Як не стати жертвою злочину?

  4. Якими є наслідки злочину для особи та суспільства?

Підбиваючи підсумки бесіди, учитель зауважує, що стан злочинності в державі є однією з найбільш гострих проблем. Злочини різних видів скоюються в різних сферах суспільного життя, у їхній основі лежать різні мотиви, вони тягнуть за собою різні наслідки, проте усі злочинні діяння об’єднує те, що вони завдають шкоди суспільству й кожній особі.

  1. Вивчення нового матеріалу.

1. Загальна характеристика кримінального права.

Розповідь учителя

Назва «кримінальне право» — це система правових норм, що визначають, які діяння є злочинами і які міри покарання належить застосовувати до осіб, що їх скоїли.

Норми кримінального права встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання слід застосувати до осіб, що вчинили ці злочини. Злочин і покарання — це ті суспільні явища, які визначають­ся нормами кримінального права. Саме відносини, що виникають у зв’язку із вчиненням злочину і застосуванням за це певних покарань, і становлять предмет кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну небезпечність для суспільних відносин, держава застосовує за їх вчинення й найбільш гострі примусові заходи — кримінальні покарання. Застосуван­ня покарання — це метод правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з вчиненням злочину.

Основною функцією кримінального права як галузі права є охоронна функція, оскільки воно охороняє властивими йому заходами ті суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права. Ці галузі права, регу­люючи певні суспільні відносини, сприяють їх розвитку й реалізації. Кри­мінальне право охороняє ці відносини від злочинних посягань. Так, норми цивільного права регулюють відносини, що складаються у сфері власності. У кримінальному ж праві внаслідок його охоронної функції встановлюються каральні санкції за злочини проти власності. Зокрема, у розділі VI Особливої частини Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відпові­дальність за крадіжку, грабіж, розбій, шахрайство, вимагання, знищення і пошкодження майна та інші злочини проти власності.

Крім охоронної, кримінальне право виконує також регулятивну функцію, адже, забороняючи вчинювати суспільно небезпечні діяння, норми кримі­нального права в той же час вимагають певної правомірної поведінки. Кри­мінальний закон, який набрав чинності, уже самим фактом свого існування впливає на поведінку людей. Для більшості громадян вимоги кримінального закону цілком відповідають їхнім уявленням про належну, правомірну по­ведінку. Частина громадян виконує заборони кримінального закону, боячись відповідальності й покарання. Тим самим здійснюється регулятивна функція кримінально-правових норм, попередження злочинів. Визначеність правових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочинною поведінкою, чітко визначає можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено кримінальним за­коном.

Відповідно до Конституції України кримінальні закони видає лише Верхо­вна Рада України. Жодні інші державні органи або посадові особи не право­мочні видавати норми кримінального права. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (наприклад, норми цивільно­го права можуть встановлюватися урядом, норми адміністративного пра­ва — навіть органами влади на місцях). Отже, кримінальне право знаходить свій вираз тільки в законах. Відтак, основним джерелом кримінального пра­ва є кримінальний закон.

Кримінальний кодекс України був прийнятий 5 квітня 2001 р. Він містить 447 статей і поділяється на Загальну та Особливу частини, які, у свою чергу, поділяються на розділи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]