9.4. Геотермальні ресурси

Геотермальні ресурси -це теплова енергія землі, по­тенціал геотермальної теплоти певної території. Джерелом її є постійний потік тепла з розжарених надр, який направле­ний до поверхні. У так званих "гарячих точках" це тепло ви­ходить близько до поверхні. Його можна добувати безпосе­редньо тепловими насосами з поверхні землі або за допомо­гою геотермальних свердловин, за умови наявності підзем­них вод, що стикаються із гарячими надрами і нагріваються до високих температур. Розміри таких підземних геотерма­льних резервуарів з нагрітою водою можуть становити від тисяч кубічних метрів до тисяч кубічних кілометрів. Якщо вода в підземному резервуарі достатньо гаряча, то вона під­німається на поверхню без помпування, тобто витісняється наверх природними силами. Геотермальну енергію виявля­ ють у зонах, де стикаються дві тектонічні плити, що повіль­но рухаються одна відносно іншої.

Розрізняють наступні основні види геотермальної енергії:

• тепло поверхневих шарів землі, яке відбирають тепло­вими насосами;

• тепло підземних гідротермальних резервуарів, з яких можна через свердловину виводити на поверхню нагріту во­ду (або, пару), а також тепло природних гейзерів, що вихо­дять на поверхню;

• тепло надр, яке утримується під поверхнею землі, де відсутня вода;

• теплова енергія магми (розплавленої або накопиченої під вулканами).

У світовій практиці нині використовуються перших два види. Геотермальна енергія надр планети оцінюється ко­лосальною величиною (8Т0³⁰Дж). Однак дуже незначна ча­стіші її може бути використана. Щоб визначити чи має пев­на місцевість промисловий потенціал геотермальної теплоти необхідний геологічний пошук, який вимагає значних за­трат. У Закарпатській області розвідувальні роботи частково виконано. Було виявлено, що надра території Закарпатської області мають підвищену температуру. Ізотермічна поверх­ня +50° С простежується на глибинах 520-600 м, а на глибині 4,2 км температура надр становить 210°С (Мукачівська све­рдловина). Для прикладу у найбільш перспективних районах Криму температура порід на глибині 4,0 км становить 180°С, на Львівщині (біля м. Мостиська) на глибині 3,5 км- 130°С. Тому геотермальні води Закарпаття, які мають високі температури на менших заглибленнях, ніж будь-де інде в Україні, надзвичайно вигідні для практичного використання як в бальнеології, так і в енергетиці. Не випадково геологи виявили на територіях Берегівського, Іршавського, Мукачів­ського, Хустського і Ужгородського районів чимало родо­ вищ теплих, гарячих і дуже гарячих підземних мінеральних вод. Реальні експлуатаційні запаси потенціалу геотермаль­них вод Чопсько-Мукачівської западини оцінено в 284-10⁹ ккал на рік [11].

У Берегівському районі, який найкраще розвідано, ви­явлено 6 родовищ геотермальних вод. У цілому ряді сверд­ловин глибиною 600-1000 м отримано гарячі термальні води різної мінералізації (1-8 г/л) з температурою до 50° С, а у м. Берегово по трьох свердловинах глибиною 940-1127 м- ду­же гарячі води з Т=55-60°С з дебітом 871 м³/добу. Саме ці свердловини експлуатуються з 1973 р. для плавального ба­сейну спортивної бази "Закарпаття". Вода в них вуглекисла борно-хлоридно-натрієва за складом з високою мінералізаці­єю 20-25 г/л. Вона має дуже широкий спектр лікувальних властивостей, і включена в стандарт України 42.10-02-96 "Води лікувальні мінеральні". На Берегівщині виявлено ще одне перспективне родовище термальних вод поблизу сана­торію "Косино". У трьох його свердловинах із глибини 700, 900 і 1300 м отримано мінеральні води середньої мінераліза­ції (9,4-10 г/л) з температурою 50-52° С і дебітом понад 1000м³/добу кожної. Попередньо оцінено запаси родовища близько 6000 м³/добу за результатами пошуків, які не завер­шено. Вона ще в обмеженій кількості використовується са­наторієм, але придатна і як теплоносій. Зазначимо, що родо­вища термальних вод знаходяться в зоні Берегівської геоте­рмальної аномалії , пов'язані з вулканічним горбогір'ям . Ця аномалія поширюється і на територію Угорщини, де терма­льні води активно використовуються. Розвідані термальні води на території Закарпаття здебільшого «законсервовані».

* Ступінь мінералізації прийнято поділяти за кількістю розчинених неор­ганічних солей в 1 літрі води: малу (2-5 г/л), середню (5-10 г/л), високу (10-35 г/л) і розсоли (>35 г/л). За температурою виділяють три типи вод: теплі (20-37° С), гарячі (38-50° С) і дуже гарячі коли температура на гирлі свердловини більша 50°С [75].

Наприклад, безпосередньо на території адміністрації Закар­патської геолорозвідувальної експедиції, рядом з його не ді­ючим будинком культури, наявна «заморожена» свердло­вина на 1500 м. Чому і будівлю, і свердловину не поставити на службу людям, ефективно використати термальну воду для лікувально-оздоровчих цілей.

На Хустщині, поблизу с. Велятино, з глибини 925- 950 м свердловиною виведено дуже гарячі (55-60° С) розсо­ли з мінералізацією 88-90 г/л. Дебіт свердловини - 136 м³/добу. Це розсіл за аналогом "Єреванської" - слабову- глекислий хлоридний натрієвий борний йодно-бромній. Ви­користовується частково водолікарнею для ванн з розбав­ленням до половини прісною водою. Такого ж типу терма­льна вода виявлена в Шаянському родовищі (236 м /добу) з температурою 33° Є, яку використовує санаторій. Теплу мі­неральну воду (24° Є) азотно-кремнисту-хлоридну, кальціє- во-натрієву слаболужну виявлено в родовищі "Нарцис", по­близу бази відпочинку "Нарцис", при якій відкрито басейн. Вода придатна і для питного лікування (раніше був розлив як лікувально-столової води під назвою "Нарцис") [85].

У Мукачівському районі частково розвідані геотерма­льні ресурси. Виявлено, зокрема, родовища геотермальних вод Мукачівське, Латорицьке, Залузьке, Лісарню, а також окремі водопроявлення поблизу с. В.Лучки. Частково екс­плуатуються Мукачівське родовище, дебіт якого 388 м³/добу азотно-метаново-хлоридно-кальцієвої слабокислої води (ти­пу "Охінського") з температурою 35° Є і високою мінералі­зацією (басейн, водолікарня).

Води Латорицького родовища (375 м7добу, 42° Є) - це розсіл метановий хлоридний натрієвий (типу "Усальський"), використовуються для рекреації (санаторій "Карпати). Для цієї ж цілі використовуються води родовища "Лісарня" (120м³/добу, 37° Є) типу "Піренейський" і "Кульдурський". Залужське родовище метаново-йодно-бромного хлоридно- натрієвого розсолу є перспективним для теплової енергети­ки. Тут виявлена Залужська високотемпературна аномалія, розміри якої (ЗО км) оконтурені ізотермою 170°С на глибині 3,5 км. Свого часу було завдання Львівському відділенню інституту атомтеплоелектропроект на проектування геотер­мальної електростанції.

В Іршавському районі наявні значні геотермальні ре­сурси, одні з найбільших у області. До того ж тут єдине в області Іршавське родовище термальних азотно-метанових вод, які утворюються в результаті насичення підземних вод газами біохімічного походження. Дебіт цього родовища 200 м³/добу, температура води 38,5° С, тип середньомінера- лізованої води Гайдусобосло (метаново-вуглекисло-бромна). Використання часткове водолікарнею "Боржава".

У Виноградівському районі до перспективних віднесе­но родовище "Теплиця" (Чорна гора поблизу м. Виноградів) з дебітом 160 м³/добу гарячої (41 °С) хлоридно-натрієвої во­ди з вмістом кремнієвої кислоти, йоду та брому, а також ро­довище дуже гарячої води (52° С) поблизу с. В.Поладь з де­бітом близько 500 м³/добу.

Ужгородщина представлена також значними геотерма­льними ресурсами. Це, насамперед, 4 родовища: Ужгородсь­ке (свердловина по вул. Крилова з дебітом 60 м³/добу гаря­чої (34° С) середньомінералізованої води типу "Бюксек", свердловина в дитячій міській лікарні з дебітом 150 м³/добу теплої води (20° С), дві свердловини в Боздоському парку теплих вод (26-29° С) малої мінералізації з дебітом по 119м³/добу кожна); Нижньо-Солотвинське (244м³/добу, 41° С, високомінералізована вода типу "Візбаден"); Розівсь- ке (150м³/добу, 60° С, високомінералізований розсіл Єре­ванського типу) і Русько-Комарівське (50 м7добу, 35° С, ви­сокомінералізована рідкісна вода типу "Криниця"). Два пе­рших родовища частково використовуються для ванн і для пиття [85,86].

Підсумовуючи, є всі підстави вважати, що Закарпатсь­ка область, перейнявши досвід Угорщини, яка вважається європейським центром гідротерапії, і інших країн, раціона­льно використає цей дар природи і як рекреаційний ресурс, і як енергетичний. Його сьогоднішнє використання, навіть у частині уже розвіданих родовищ, є мізерним [ЗО]. Так, окрім незначної кількості свердловин, які використовуються водо­лікарнями, експлуатується Берегівське родовище термаль­них вод з річним видобутком 182 тис. м³ на рік (спорткомп­лекс "Закарпаття"). Це складає 10% від розвіданих запасів термальних вод, і менше одного відсотка від прогнозованих запасів [56,37].