9.2. Горючі, рудні та нерудні корисні копалини

Різноманітність корисних копалин області і їх прос­торово-глибинне розміщення зумовлені, як уже зазначалось у розділі 2.1, складними та тривалими в часі (240-3,5 млн. років) процесами геологічного розвитку Карпатського регіо­ну. На території області геологи виявили як рудні, так і не­рудні корисні копалини, а саме: металеві і неметалеві (гір- ничохімічні, гірничорудні та нерудні, будівельні), горючі (газ, вугілля, торф тощо), мінеральні і термальні води. Роз­глянемо основні їх родовища, запаси яких затверджені.

9.2.1. Дорогоцінні, кольорові і рідкісні метали.

Золото і срібло геологи відкрили у Берегівському зо- лотополіметалевому родовищі (Берегівський р-н) і в золото­рудному родовищі "Сауляк" (Рахівський р-н). В Україні, окрім цих двох родовищ золота в Закарпатській області, ві­домі також ще кілька родовищ, зокрема в Луганській облас­ті, які ще не прийнято на баланс. Золото є світовим мірилом фінансової спроможності держави, тому ця галузь є страте­гічною. За створення мінерально-сировинної бази золотору­дної промисловості фахівці цієї експедиції, а саме: М Гожик, В. Шклянка, М. Постоєнко удостоєні Державної премії України. Геологи Закарпатської геологорозвідувальної екс­педиції продовжують пошуки перспективних ділянок в цих же районах, і вказують на можливість відкриття ще 2-3 ро­довищ золота і поліметалевих руд. Отже, є перспектива на­рощування мінерально-сировинного потенціалу для добув­ної промисловості області.. Запасів Берегівського родовища, з урахуванням перспектив розширення запасів золоторудно­го родовища "Сауляк", вистачить при нинішніх потужностях видобутку на десятки років.

Запаси Берегівського родовища затверджені у 1990 р. і розроблялися з 1999 р. до грудня 2006 р. у його руднику потужністю в середньому близько 60 тис. т руди на рік. Руда перероблялася тут же TOB «Закарпатполіметали», заснова­ного державною акціонерною компанією «Українські полі­метали». За цей період роботи єдиного в Україні золотодо­бувного підприємства скарбниця держави збагатилася на 840 кг золота. В теперішній час внаслідок недбалого управління і порушень з боку компанії видобуток золота припинено, зривається виконання державної програми «Золото Украї­ни». Більше того накопичилися не тільки борги підприємст­ва, але й виникли екологічні негаразди, оскільки підприємс­тво в процесі діяльності не забезпечувало нормативну очис­тку високо мінералізованих стоків, щоб запобігти забруд­ненню поверхневих вод. В результаті вже спостерігається значне забруднення вод меліоративних каналів та поверхне­вих вод прилеглих територій, особливо розміщених зі сто­рони розташування рудовміщуючих відвалів. Відвали, пло­щею майже 6 га та об'ємом близько 120 тис. м³, містять до­мішки сульфатів, та мінерали з вмістом важких металів - то- ксикантів. В їх підошві формуються стічні води з підвище­ним вмістом сульфатів важких металів. В пробах ґрунту та води прилеглих до підприємства територій зафіксовано зна­чні перевищення ГДК з вмістом іонів важких металів, зок­рема іонів кадмію, свинцю, міді, цинку, хрому.

Недоліком розробки Берегівського родовища на да­ному етапі слід вважати те, що на об'єкті накопичується хвостосховище використаної руди, у якій залишається май­же третина золота і багато інших цінних металів. Полімета­лева руда в родовищі містить свинець, золото, індій, телур, галій, германій, сурму, кобальт, барій, ртуть, селен, питома вага яких становить 32%. Золото в цій руді має в середньому вміст 5-6 грамів на тонну. Технологія, яка використовується, не дає змоги добути з руди всі цінні елементи. Тому хвосто-

сховище залишається практично вторинним родовищем ви­ще приведених елементів, у т.ч. недовилученого золота. Окрім цього, як вище зазначено, хвостосховище стало еко­логічно небезпечним об'єктом, на якому відсутня навіть си­стема відведення і очистки дощових та талих снігових вод. На жаль збулося те, про що автор писав у попередньому ви­данні цієї книги. Використання надр потребує постійного жорсткого контролю з боку спеціально уповноважених ор­ганів. У їх користувачів повинна бути відповідальність як перед законом, так і перед нащадками. Останнє є категорією моральною, якої так бракує більшості теперішніх користу­вачів природних багатств.

Кольорові метали знайдено в вищезгаданому Бере­гівському золотополіметалічному родовищі, яке експлуату­ється, а також у Берегівському свинцево-цинковому родо­вищі, яке ще не розробляється. Сумарні запаси в цих родо­вищах складають по свинцю- 301 тис. т, по цинку- 694 тис. т.

До розвіданих родовищ кольорових металів відно­сяться також 4 родовища кіноварі (ЩБ) поблизу с. Дубри- ничі і с. Тур'я Бистра Перечинського району, с. Вишково Хустського району і 2 родовища алунітової руди (Берегів­ське і Біганське). Запаси ртуті складають 134 тонни, а запаси алунітів оцінюються у понад 300 млн. т. Всі ці родовища не експлуатуються. Раніше експлуатувалось родовищ кіноварі поблизу с. Вишково. Зараз там залишилась гора-хвостосхо- вище з певним вмістом ртуті.

9.2.2. Горючі корисні копалини представлені у За­карпатті трьома родовищами бурого вугілля (Ільницьке, Ло- хівське та Кривське). Розвідано також родовище германієво- вмісних легнітів (Біганське) і 4 родовища газу (Солотвинсь- ке - 352 млн. м", Русько-Комарівське - 2 044 млн. м³, Коро­лівське та Станівське- 217 млн. м"). Загальні запаси бурого вугілля і лігнітів складають 39 млн. т. їх пласти залягають на глибинах 150-250 м. Вміст германію в лігнітах Біганського родовища складає в середньому 182 г/тонну. Це єдине в Україні розвідане родовище цього надзвичайно важливого для різних галузей промисловості напівпровідникового ма­теріалу. Із родовищ бурого вугілля видобуток найдовше проводився на Ільницькому родовищі, яке розроблялося від­критим способом. Вугільні шахти позакривали через нерен­табельність та складні гірсько-добувні умови. В теперішній час, коли значно подорожчали енергоносії, доцільно поду­мати як раціонально використати наявний чималий потенці­ал бурого вугілля. Оскільки воно має невисоку теплотворну здатність, і при спалюванні дає значну кількість золи. Його не варто транспортувати і реалізовувати окремим спожива­чам, а економічно вигідніше спалювати на місцевій тепло­електростанції і транспортувати вироблену електроенергію.

Щодо газових родовищ, із яких на Закарпатті най­більш потужне Русько-Комарівське, то експлуатуються ще кілька менш потужних, зокрема, Солотвинське, Королівське, Яблунецьке. В області відомі ще понад десять перспектив­них газових родовищ місцевого значення. Фахівці прогно­зують, що в крейдяних шарах мезозою можуть бути пастки із значним вмістом газу. їх розвідка потребує більш глибо­ких свердловин (понад 1000 м). Наявні в низинній частині області також і нафтопрояви, пошук нафти продовжується.

9.2.3. Гірничохімічні корисні копалини представ­лені в області наступними родовищами.

1. Солотвинським родовищем кам'яної солі з затвер­дженими запасами понад 347 млн. т. Річний видобуток на двох діючих шахтах (із 9) може сягати близько 900 тис. т. Однак в останні роки обсяги добування суттєво скоротили­ся, і становлять менше 200 тис. т кухонної солі, яка експор­тується і в інші країни. Відомі також інші родовища цієї си- ровини (Тереблянське та Олександрівське) і понад ЗО пунк­тів солепроявів (Олександрівське, Боронянське та інші).

• Двома родовищами сировини для вапнування кис­лих ґрунтів (Новоселицьким родовищем мертелю - 8 430 тис. т і Свалявським родовищем вапняку - 391 тис. т).

• Родовищем бариту. Це Біганське барито-свинцево- цинкове родовище з розвіданими запасами 5,7 млн. т руди і вмістом бариту 34%. Барит - це надзвичайно цінна сировина для виготовлення бурильних розчинів, для хімічної промис­ловості, медицини. Родовище готується до промислового освоєння.

• Шістьома родовищами білих і забарвлених глин для виробництва мінеральних фарб (див. табл. 9.1). Експлуату­ються тільки два з них, а саме: Оноцьке родовище білих глин (Виноградівський р-н), в якому добувається сировина для виготовлення кахельних камінів та Малоком'ятське ро­довище забарвлених глин, де виготовляється мінеральна фа­рба і кахель. Експлуатується Берегівське родовище каоліно­вої глини, яке знаходиться на місці золото-поліметалічного родовища. Сировина з цього родовища фірмою «Керамнад- ра» експортується в Словаччину, що є не раціонально, про- тирічить інтересам регіонального розвитку.

9.2.4. Гірничорудні корисні копалини представлені родовищами каоліну, польовошпатової сировини, цеолітів і бентонітової глини (табл. 9.1). З родовищ каоліну експлу­атуються Дубриницьке і Берегівське з запасами 74 тис. т і 4,3 млн. т, відповідно. Берегівський каолін має високий сту­пінь білизни, і придатний для виготовлення високохудож­нього фарфору і фаянсу. Нажаль впродовж багатьох років він вивозиться у Словаччину як сировина (глина), що не від­повідає раціональному використанню ресурсного потенціа­лу, засвідчує про недалекоглядність органів місцевої влади щодо розбудови регіональної економіки. Те ж саме стосу­ється і високоякісного каоліну Дубриницького родовища (Перечинський район), який придатний для виготовлення добротного фарфору. Відомі також поклади білої глини у Квасівському і Оноцькому родовищах з певним вмістом за­ліза, яка годиться для виготовлення керамічних виробів.

Сокирнянське родовище цеоліту (Хустський р-н) є од­ним із найбільших у світі за запасами високоякісної сирови­ни (130 млн. т), яка знаходить широке застосування в бага­тьох галузях промисловості. Виявлено три сорти цеолітових порід з різним вмістом клиноптиноліту, тобто мінералу з по­ристою розгалуженою структурою, яка визначає його уніка­льні сорбційні властивості. Відомі також ще два родовища поблизу с. Липча у Хустському районі та с. Водиця у Тячів- ському районі з прогнозним запасом 5,4 млрд. т.

Бентоніти виявлені в трьох родовищах (Вишківсько- му, Горбківському й Ільницькому) із загальними запасами 7,6 млн. т. З них експлуатується тільки Горбківське родови­ще. Обсяг видобутку щорічно збільшується. Це дуже цінна сировина, потреби в якій в чорній металургії, ливарному ви­робництві, буровій справі, землеробстві і тваринництві. В активованому виді бентоніти використовують як природні сорбенти (напр., для очищення нафтопродуктів) і каталіза­тори (наприклад, в крекінг процесі спиртів).

• Нерудні копалини виявлені в Кузинському ро­довищі доломітів (поблизу с. Ділове Рахівського району) з запасами 56,6 млн. т високоякісної сировини. Вона викорис­товується як вогнетривкий матеріал в чорній металургії, мо­же бути використана також у скляній і фарфорово-фаянсовій промисловості.

• Будівельні корисні копалини представлені у Закарпатті надзвичайно широкою гамою різних родовищ (позиції 16-24 в табл. 9.1), з яких відносно багато розробля­ється. Значна частина цінних будівельних корисних копалин повністю (100%) знаходиться у Закарпатті. Це:

- сировина на скло (ліпарит - 20,7 млн. т);

• облицювальні матеріали з каменю (доломіт мармури-

зований- 3,0 мли. м³, туф- 7,8 млн. м³, андезит-

-■> -і

2,6 млн. м, ліпарит - 0,5 млн. м );

• будівельний камінь (андезит - 164,3 млн. м³, вапняк -

ОД млн. м³, доломіт - 0,8 млн. м³, пісковик - 4,7 млн. м³,

о

-перлітова сировина - 48,0 млн. м ). За останні роки помітна тенденція зростання видобутку да­циту, вапняку, піску, бентонітової глини, каоліну, андезиту, водночас зменшується видобуток мармуру, цеоліту, доломі­ту. Це видно із таблиці 9.2, у якій приведені дані про дина- мікубсягів видобутку корисних копалин в області за останні роки [81].