10.2. Рекреаційний потенціал України

Близько 3 тисяч рекреаційно-туристичних закладів України (санаторії, санаторії-профілакторії, пансіонати, бази відпочинку, турбази, кемпінги тощо) працює в цій сфері. Однак, в національній економіці їх частка незначна. Наяв­ний значний рекреаційно-туристичний комплекс України сьогодні використовується не ефективно. Звісно, в 1996- 2000 рр. питома вага рекреації у валовому національному продукті держави складала всього близько 1%, тоді як у се­редньому по європейських країнах - 2%, а в таких країнах як Австрія, Німеччина, Швейцарія - понад 8% [75]. Безперечно, що Україна, запозичивши досвід вищезгаданих країн, може піднести рекреаційно-туристичну галузь на одне з провідних місць у своїй економіці. За якісними показниками та кількіс­тю рекреаційних ресурсів (бальнеологічних, ландшафтних, історико-культурних, кліматичних тощо) потенціал України оцінюється як один із найцінніших у Європі. Однак, еконо- мічно-політична ситуація в державі, недостатній рівень сер­вісу та обмежений перелік послуг призводять до незначного попиту на цьому ринку. Окремі туристичні фірми, які про­понують уже пристойні рівні сервісу та послуг, також поте­рпають від загальнодержавного іміджу. Вони потребують тривалої та якісної реклами, щоб зайняти належне місце на світовому ринку рекреаційних послуг.

У нинішній час рекреаційний комплекс України може забезпечити надходження до бюджету держави близько 50- 60 млрд. грн., а досягнувши середньоєвропейських показни­ків - понад 120 млрд. грн. щорічно. У цій сфері потрібно ду­же багато зробити, щоб досягти світових стандартів у забез­печенні рекреантів комфортним житлом, якісним сполучен­ням (дороги, транспорт), високим сервісом з різних послуг.

Рекреаційна діяльність є ефективною і прибутковою тоді, коли в регіоні підтримується висока якість природного та культурного середовища, тобто підтримуються стабіль­ ними чинники привабливості відвідувачів. Це аксіома, яка вимагає дуже ретельного планування рекреаційно- туристичної галузі, щоб не виникло "конфлікту" між можли­востями природного середовища і навантаженням на нього. Адже туризм, особливо в піковий період його активності, може призвести до дисбалансу між потребами галузі та ре­сурсними можливостями регіону, а також до конфлікту інте­ресів місцевих жителів та бізнесових структур, зокрема в ас­пекті справедливого розподілу прибутків від такої діяльнос­ті. Розвиток рекреаційно-туристичної галузі не може бути успішним без зацікавленості всіх задіяних у ньому сторін, серед яких, окрім фірм і владних структур, основними є саме рекреанти і туристи та місцеве населення.

У цілому, рекреаційні ресурси Українських Карпат відносять до найбільш перспективних на Україні. Вони за сумарною оцінкою поступаються тільки потенціалу Кримсь­кої АР України [33]. В Українських Карпатах найбільш зна­чимим за якісними і кількісними показниками є рекреацій­ний потенціал Закарпатської області, який розглянемо більш детально.

10.3. Рекреаційний потенціал Закарпаття

10.3.1. Бальнеологічні ресурси. Бальнеологічні ресур­си Закарпаття - це унікальні різноманітні за лікувальними властивостями мінеральні та термальні води [85,86].

Значні запаси лікувальних мінеральних вод Закарпаття, які складають 51% вод загального числа джерел в Українсь­ких Карпатах, а також сприятливі кліматичні умови, є осно­вою нинішнього розвитку бальнеологічних і кліматичних курортів області. Серед них такі відомі санаторії як "Верхо­вина", "Квітка Полонини", "Поляна", "Сонячне Закарпаття", "Шаян" (лікування органів травлення і обміну речовин), са­наторії "Гірське плесо" і "Синяк" (лікування органів крово­ обігу, опорно-рухового апарату, нервової системи і захво­рювань шкіри), санаторії "Карпати" і "Кооператор" (ліку­вання органів кровообігу і нервової системи), санаторії у се­лах Вузлове (лікування кардіологічних захворювань у дітей) і Довге (лікування хворих кістковим туберкульозом), сана­торій "Човен" (лікування туберкульозу у дітей), санаторій "Малятко" та НПО "Реабілітація" (лікування пульмонологі- чних захворювань) (див. рис. 10.1).

За якістю і кількістю лікувальних мінеральних вод За­карпаття займає перше місце в Україні. Тут наявні 62 основ­ні родовища мінеральних вод різних за хімічним складом. Сюди входить понад 400 виходів мінеральних вод 7 баль­неологічних груп та 30 типів вод із широким діапазоном лі­кувальних можливостей. В області наявні майже всі аналоги найвідоміших у світі мінеральних вод:

• гідро-карбонатні натрієві;

• гідро-карбонатні сульфітні;

• кальцієво-магнієві;

• сульфідні;

• миш'яковисті;

• кремнієві.

На діаграмі (рис. 10.2) зображено питому вагу баль­неологічних груп родовищ мінвод Закарпаття (по кадастру мінвод України). У цілому, питома вага родовищ мінвод За­карпаття складає 5% від загального дебіту мінвод України. За вмістом газів більшість мінеральних вод Закарпаття (75%)- це вуглекислі води, які є аналогами таких відомих типів вод як "Есентуки №7", "Боржомі", "Арзні", "Борсек" та інші. Наявні також сульфідні, метанові та родонові води, а також типу "Нафтуся". За вмістом мікроелементів в області є рідкісні мінеральні води (типу "Криниця", "Келечинська", "Сойминська"). Мінеральна вода "Поляна-Квасівська" є уні­кальною і не мас аналогу у світі.

Важливо, що в мінеральних водах Закарпаття містяться мікроелементи в різних комбінаціях і кількостях, що відпо­відають терапевтичним дозам. Це зумовлює можливість їх застосування для лікування різних паталогій органів трав­лення, серцево-судинної, ендокринної, периферійної, нерво­вої та інших систем органів людини.

Раціональне використання бальнеологічних ресурсів області пропонується науковцями здійснювати в межах 10 курортно-рекреаційних зон (рис. 10.3). У кожній з них наяв­ні лікувальні, лікувально-оздоровчі та рекреаційні ресурси, які рекомендується використовувати для лікування, оздоро­влення та відпочинку населення з використанням мережі лі­кувальних та туристичних закладів [85,86].

Мінеральні води Закарпаття широко використовуються не тільки в лікувальних закладах. Вони розливаються під­приємницькими структурами та використовуються населен­ням як лікувальні або столові. На даний час розливаються і добре відомі споживачам далеко за межами області такі ти­пи вод: "Поляна Купель", "Плосківська", "Поляна Квасова", "Лужанська", "Неліпинська", "Свалява", "Шаянська", "Ра- хівська", "Радванка". Практично не розливаються закарпат­ські нарзани, які мають добрі смакові властивості та широко використовуються в побуті місцевим населенням (зокрема, Пастільська та Келечинська мінводи, які епізодично розли­вались раніше).

До бальнеологічних ресурсів відносяться також соляні шахти поблизу смт. Солотвино, які використовуються для лікування захворювань органів дихання, бронхіальної астми та інших захворювань. Популярністю користуються також розсоли в соляних озерах. Останні стають дедалі привабли­вішими внаслідок облаштування території, покращення сер­вісу в оздоровленні людей.

Закарпатські гірські річки з мальовничими прибереж­ними ландшафтами також мають важливе рекреаційне зна­чення. Вони придатні для водних видів спорту, (а саме для сплавлення на байдарках), а також для відпочинку, люби­тельського рибальства.

В області ще практично мало використовуються в ре­креаційних цілях термальні мінеральні води. Потенціал тер­мальних вод різної мінералізації, хімічного складу та тем­ператури значний. Розвідані чисельні джерела знаходяться у багатьох низинних районах області (див. розділ 9). Ці ресур­си перспективні для бальнеологічного використання. Знач­них успіхів їх використання досягли наші зарубіжні сусіди - угорці. Було б добре, запозичивши їхній досвід, будувати в області рекреаційно-оздоровчі центри, використавши відомі передові технології у цій сфері та уже наявні пропозиції за­карпатських науковців і практиків [85,86].

10.3.2. Лісові та кліматичні рекреаційні ресурси. Ес­тетичні якості лісу проявляються через сприйняття людиною краси, динамічності лісових пейзажів, різноманітності лісо­вих насаджень і тваринного світу, гірських рельєфів з ма­льовничими краєвидами і гірськими потічками, річками, лу­гів з розмаїттям квітів, ягідників тощо. Ці якості позитивно впливають на емоційний і психологічний стан людини, сприяють її оздоровленню і відпочинку [96].

Найбільш поширеними видами лісової рекреації є: лі­кувальна, оздоровча, спортивно-туристична, утилітарна, пі­знавальна, виховна. Головною метою лікувальної рекреації є лікування і профілактика захворювань. Вона базується на використанні оздоровчих властивостей лісів у комплексі з використанням мінеральних вод, кліматотерапії тощо. У За­карпатській області такі функції виконують ліси поблизу са­наторіїв "Синяк", "Сонячне Закарпаття", "Поляна", "Квітка Полонини", "Шаян", "Гірська Тиса", "Верховина", "Карпа­ти" та інших. Ці ліси відносять до категорії рекреаційно- оздоровчих. Вони виконують важливу захисну і рекреаційну функції; тобто використовуються для кліматотерапії, лікува­льної фізкультури, прогулянок, екскурсій, відпочинку, ігор. У таких лісах або поблизу них розміщені стаціонарні лікува­льно-санаторні і оздоровчі заклади. Однак, окрім стаціонар­ного оздоровлення, для якого в Закарпатті використовують­ся не тільки санаторії, але й численні бази відпочинку, дитя­чі табори, профілакторії, туристичні бази тощо, дуже поши­реною є нестаціонарна рекреація. Йдеться про неорганізова­ний (самодіяльний) відпочинок. Влітку тисячі людей виїж­джають на природу з одноденним перебування у лісі, біля гірського потічка чи водопаду, на галявині тощо. Широко практикуються також багатоденні походи з проживанням у наметах на лоні природи. В окремі пори року у лісах багато грибів, дикорослих ягід і плодів. Це вабить любителів та є додатковим стимулом для проведення значного часу в при роді, тобто поєднується оздоровлення з утилітарною та вод­ночас і пізнавальною метою. Утилітарна рекреація - збір грибів, дикоростучих ягід, лікарських рослин, квітів і відпо­чинок у лісі. Пізнавальна рекреація поєднує відпочинок з духовним збагаченням людини, розширенням її знань щодо живої і неживої природи, вивченням довкілля.

До оздоровчо-рекреаційних лісів відносяться також зе­лені зони міст і інших населених пунктів, ліси санітарних зон охоронних об 'єктів, міські лісопаркові зони. Рекреаційні функції виконують також ліси природно-заповідного фонду: національних природних парків, заповідників, природних пам'яток, захисних смуг поблизу річок, експлуатаційні ліси. Однак їх основна функція інша. У Закарпатській області зе­лені зони 12-ти міст і селищ міського типу займають 47,6 тис. га, рекреаційно-оздоровчі ліси - 13 тис. га.

Кліматичні ресурси Закарпаття характеризуються ви­соким показником не тільки в Україні, але й в Європі. Вони є важливим чинником розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, оскільки визначають комфортність території для оздоровлення і відпочинку. Інтегральним показником, який характеризує кліматичні особливості території, є температу­ра повітря та кількість днів із сонячним сяйвом. Завдячуючи вертикальній зональності кліматичних умов, Закарпаття є унікальним для акліматизації рекреантів, які погано перено­сять зміну кліматичних умов. Вони завжди можуть вибрати місце зі сприятливим тепловим режимом, адже середня річ­на температура в різних місцях Закарпаття суттєво відрізня­ється. Так, у м. Берегово вона складає 9,9° С, а на полонині Рівна - 3° С. За кількістю днів із сонячним сяйвом Закарпат­тя має також високий показник - до 2200 годин на рік, що дещо менше, ніж у Криму (до 2360 год./рік).

Закарпаття має можливість задовільнити рекреаційні потреби не тільки влітку, але й для зимових видів рекреа­ційної діяльності, зокрема для зимових видів спорту. Трива­

лість залягання снігового покриву в гірських районах облас­ті складає 5-6 місяців, а його товщина - 10-35 см, що сприяє розвитку зимових активних видів відпочинку та спорту. Роз­виток зимового відпочинку в Закарпатті в останні роки ак­тивізувався. Цьому сприяє як розбудова баз для гірсько­лижного спорту з сучасним облаштуванням витягів, комфо­ртних приватних готелів і ресторанно-готельних комплексів, так і зростання якості послуг, зростаючій фаховій обізнанос­ті господарів приватних осель, які активно займаються роз­витком сільського туризму щодо організації відпочинку гос­тей та розширення спектру послуг.

10.3.3. Історико-культурні ресурси. У Закарпатті ба­гато цінних історико-культурних пам'яток, пам'яток приро­ди, архітектури тощо. Прикладами таких ресурсів можуть бути Мукачівський, Ужгородський, Хустський та Невицький замки, численні церкви та монастирі у районах, музей спла­ву лісу, геодезичний знак Центру Європи на Рахівщині, на­родний промисел лозоплетіння на Хустщині, народні звичаї й обряди, місцевий фольклор Закарпаття та інше. Нині в об­ласті наявні 400 різноманітних пішохідних туристичних ма­ршрутів різного ступеню складності. Щороку ними корис­туються близько 300 тис. рекреантів [24,33].

В області наявні понад 700 пам'яток історії та культури (з них 133 пам'ятки архітектури), що складає значний при­вабливий потенціал для розвитку пізнавального та міжна­родного туризму. В області діють державні музеї, а саме: Закарпатський краєзнавчий музей та Художній музей імені И. Бокшая, Музей народної архітектури і побуту, Мукачів­ський історичний музей, меморіальні музеї будинки Ф. Ма- найла та А. Коцки. Функціонують також понад 70 музеїв на громадських засадах.

Закарпаття має передумови для розвитку наукового пізнавального туризму, як область, яка має унікальний при- родно-заповідний фонд (див розділ 8). Область могла б стати й одним із європейських центрів для проведення різних нау­кових конференцій, з'їздів, семінарів, спортивних змагань з огляду на можливість поєднання відпочинку та професійних зібрань. Науковці області організовують чимало таких захо­дів. Однак стримує цю діяльність відсутність належного авіаційного сполучення та добре оснащених конференц- залів, черги на митницях тощо.

Область приваблює туристів також численними фоль­клорними фестивалями та святами, зокрема такими як: "Гу­цульська бриндзя", "Проводи вівчарів на полонину", "Сели- ська співанка", "Червоне вино", "Різдвяна зірочка", "Гомін Боржави", "Вечори над Латорицею", "Червена ружа", "Кон­курс вертепів", "На Синевир трембіти кличуть", "Свято Ку­пала на Драгобраті" та інші [94].

10.3.4. Матеріальна база. Динаміка кількості й ємнос­ті санаторно-оздоровчих та туристично-рекреаційних і готе­льних закладів у Закарпатській області за останні 10 років приведена у табл. 10.1 [25]. Це дані офіційної статистики, які не в повній мірі відбивають реальність. Мережа туристично- рекреаційних та санаторно-курортних закладів Закарпаття (різних за формою власності) за матеріалами обласного управління по туризму та курортах у 2008 році включає 318 санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готель­них закладів, які готові одночасно прийняти 26 тисяч осіб. Крім цього, в області діють екскурсійні бюро та понад 50 суб'єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензії на право надання туристичних послуг. Одночасно вони мо­жуть прийняти понад 15 тис. осіб, у тому числі туристичні бази - 8 тис. осіб, санаторії з лікуванням - понад 6 тис. осіб, готелі (мотелі) - близько 3 тис. осіб. У 2007 році оздоровлено близько 40 тис. рекреантів (у т.ч. 6,5 тис. дітей), у дитячих оздоровчих літніх таборах відпочивало 46 тис. дітей, обслу­жені понад 70 тис. туристів. У порівнянні з 2000 роком спо­стерігалося піднесення діяльності цієї галузі. Зростають по­ ступово як якість, так і вартість наданих послуг, що засвід­чує про зростання потоку цільових туристів та рекреантів. Найбільшу популярність здобули наступні санаторії: "Соня­чне Закарпаття", "Поляна", "Квітка Полонини", "Карпати", "Синяк", "Шаян", "Гірська Тиса", "Верховина", а також Со- лотвинські лікувальні заклади та НПО "Реабілітація" з вико­ристанням мікроклімату соляних шахт.

Зростає попит на місця в зимовий період, особливо в закладах, які облаштували гірськолижні траси з підйомни­ками. Гірськолижний спорт має великі перспективи розвит­ку як в передгірній, так і в гірських зонах Закарпаття. Тут є умови облаштування трас не тільки для любителів, але й для професійних спортсменів з проведенням змагань міжнарод­ного рівня. У рекреаційних закладах області вже збудовано близько 40 підйомників на трасах різної протяжності та складності, надаються послуги з прокату лиж, санок, іншого оснащення, працюють професійні інструктори та тренери.

Таблиця 10.1. Санаторно-лікувальні та оздоровчі

заклади Закарпаття [25].

	1995	2000	2005	2007	2008
Санаторії та заклади відпочинку	58	65	68	69	69
у них ліжок у місяць	7085	6913	5838	6124	6372
Санаторії та пансіонати з лікуван­ням	15	15	16	20	23
у них ліжок у місяць	4307	3564	3230	3763	4131
Із загальної кількості санаторіїв та пансіонатів з лікуванням - дитячі	3	3	3	4	4
у них ліжок у місяць	406	340	350	465	410
Санаторії-профілакторії	14	14	9	8	6
у них стаціонарних ліжок	1145	1534	480	375	175
Курортні поліклініки	-	-	-	1	1
Пансіонати відпочинку	3	1	-	-	1
у них ліжок у місяць	170	200	-	-	60
Бази відпочинку	26	35	43	39	37
у них ліжок у місяць	1463	1615	2128	1886	1966

Таблиця 10.2. Діяльність туристичних організацій.

	2000	2004	2005	2006	2007
Кількість організацій, що
мали ліцензію на здійс­нення туристичної діяль­	62	41	48	53	64
ності, одиниць
Кількість обслужених ту­ристів, тис. осіб у т.ч. за цілями відвіду­	145,0	52,6	63,8	69,9	73,0
вання
службова, ділова поїзд­ка, бізнес, навчання	56,0	14,1	20,3	19,2	14,1
дозвілля, відпочинок	54,0	33,0	35,0	42,8	53,0
лікування	1,0	0,5	0,6	0,2	0,4
інші цілі	34,0	5,0	7,9	7,7	5,5
Із загальної кількості об­
служених
іноземні туристи	6,0	10,1	14,7	11,7	9,0
діти та молодь до 28 років	35,0	21,4	17,3	21,2	24,9
Кількість трудоднів, на­даних туристам, тис.	754,5	352,4	329,1	311,3	298,2
Обсяг наданих туристич­них послуг, тис. грн.	10520	14897	22102	23478	28462
з них
іноземним туристам	1662	4230	4311	155	1545
туристам, що виїжджа­ли за кордон	1297	2051	2777	4687	7845
Витрати, пов'язані з на­
данням туристичних по­слуг, тис. грн.	10087	12947	19919	20181	25521
з них
іноземним туристам	3040	3584	3577	1228	1048
туристам, що виїжджа­ли за кордон	908	1976	2104	4050	7256

Встановлення підйомників і облаштування лижних трас уже минулої зими дозволило забезпечити повну заван­таженість окремих закладів (напр., санаторію "Синяк"). До­бре було б ще оснастити такі заклади ретраками та снігови­ми пушками [97], щоб утримувати гірськолижні траси в кращому стані і ще більше продовжити лижний сезон.

Набуває розвитку в області сільський туризм, створена обласна спілка сприянню такій формі туризму. Ростки сіль­ського туризму найактивніше розвиваються у Рахівському, Великоберезнянському, Міжгірському, Берегівському, Ви- ноградівському та інших районах. Село славиться своєю щедрістю та гостинністю, різними звичаями, фольклором, багатством природи, мальовничими ландшафтами тощо. Це вабить туристів. Водночас, щоб він набув помітного розвит­ку, сільські громади повинні подбати не тільки про гостин­ність і підвищення послуг, але й про впорядкування смітни­ків, гноєсховищ, вигрібних ям, вбиралень, доріг, гірських потічків і т. інше. З розвитком туризму в Закарпатті набу­дуть нового піднесення й народні промисли, художня твор­чість. На них буде попит у рекреантів та туристів. Раціона­льне, еколого-економічне використання рекреаційних ресур­сів Закарпатської області потребує належної державної ува­ги. Це перспективна і науково-обґрунтована високорентабе­льна галузь економіки, яка повинна стати вагомим джерелом поповнення місцевого та державного бюджетів.

Рекреаційна діяльність викликається потребами люди­ни. На жаль, нинішня ситуація в області, як і в Україні, така, що значна частина населення зайнята розв'язанням задач фі­зіологічного виживання. Певну підтримку населення Закар­паття (і держави в цілому) для задоволення в оздоровленні і рекреації отримує через державні соціальні програми (фонд "Чорнобиль") та національні благодійні фонди (наприклад, через національний фонд "Дітям України"). Обласне управ­ління по туризму і курортах облдержадміністрації координує

діяльність санаторно-курортної і туристично-рекреаційної галузі. Однак ця галузь розвивається слабо. Наш пересічний турист переважно бідний, а щоб привабити іноземних тури­стів, потрібно мати не тільки добрі рекреаційні ресурси, але й європейський рівень обслуговування всюди: і на митниці, і в будинку відпочинку, і на доглянутих дорогах чи стежках у природі, і в різних закладах на території регіону. Тут, щодо належного розвитку інфраструктури потрібно багато чого докорінно покращити. Для цього у туристично-рекреаційний комплекс потрібно не шкодувати вкласти відповідний капі­тал, який швидко окупиться.