Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
І.О. Гаврада політологічна практика
Методичні рекомендації
Чернівці
Чернівецький національний університет
2012
УДК 32.(07)
Б
БК
66.011.1я7
Г 123
Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
Гаврада І.О.
Г 123 Політологічна практика : метод. рекомендації / І.О. Гаврада – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. – 40 с.
Видання містить програмний матеріал, вимоги, інструктивно-методичні матеріали, зразки оформлення звітної документації про проходження політологічної практики.
Для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 6.030104 «Політологія».
ББК 66.011.1я7
УДК 32.(07)
© Гаврада І.О., 2012
© Чернівецький національний
університет, 2012
Передмова
Сучасний фахівець у сфері політології повинен володіти вмінням оперативно збирати, узагальнювати й аналізувати інформацію про зміст, характер та динаміку політичних процесів. Швидкоплинність змін у політичній сфері, розмаїття неоднозначних оцінок будь-якого політичного явища, тенденція до лавиноподібного зростання обсягів інформації ускладнюють процес розуміння суті (часом прихованої), на перший погляд, розрізнених політичних подій. Ще одна проблема, яка постає перед сучасним політологом, полягає в складності відібрати з величезного потоку інформаційних повідомлень, які кожного дня продукує система масових комунікацій, ті, що володіють такою ознакою, як достовірність і, отже, можуть лягти в основу наукового чи аналітичного документа.
Курсова чи магістерська робота, наукова стаття чи дисертація, публіцистично-аналітичний огляд чи розпорядчий документ органів публічної влади вимагають кропіткого опрацювання якомога більшого масиву інформації. Часто стається так, що перед тим як використати певну інформацію, її необхідно обов’язково перевірити. Це, як правило, передбачає вимогу отримати якесь повідомлення з різних джерел, зіставити, порівняти його, знайти спільні точки дотику, крізь нашарування мовних чи ідеологічних кліше дібратися до суті події.
Одним зі способів перевірки інформації на достовірність виступає розуміння технологічних етапів, через які пройшла інформація перед тим, як потрапити до кінцевого споживача; прийомів, які застосовувалися для її збирання й обробки; порядку функціонування джерел, з яких вона була почерпнута.
Наприклад, мало хто з тих студентів, котрі планують у майбутньому працювати в органах державної влади, усвідомлюють, що п’ять-шість друкованих рядків у розпорядженні голови облдержадміністрації проходять достатньо складний технологічний процес перед тим, як будуть завізовані цією посадовою особою. Цей процес може займати від 3 до 10 робочих днів і містить не тільки власне текстове оформлення документа, але й узгодження його змістового навантаження між різними структурними підрозділами, призначення відповідальних за його впровадження осіб, «вичитку» в юридичному відділі та в протокольній частині, збирання підписів під «листом погодження» тощо. Причому на кожному з цих етапів документ зазнає змін – і не тільки стилістичних.
Студент, який планує пов’язати своє професійне майбутнє з газетярською справою, повинен пам’ятати, що навіть незначні політичні події можуть враз змінити актуальність чи акцент підготовленого ним матеріалу. До прикладу, кількаденна підготовка статті про перспективи розвитку виборчої системи виявиться марною в разі, якщо Верховна Рада за дві-три години до підписання номера до друку проголосує за новий виборчий закон. Отже, зроблена журналістом-політологом аналітика втратить своєчасність. Її доведеться або терміново докорінно змінювати або подавати якусь іншу інформацію на тій шпальті, де планувалося помістити статтю про вибори.
Так само студент, який працюватиме в політичних партіях чи громадських організаціях, повинен пам’ятати, що не варто нарікати на телевізійників, які не висвітлили проведений за його участю захід у вечірньому випуску новин. Адже може так статись, що «винуватцем» виявляться не тележурналісти, а сам політолог-організатор, який запланував початок прес-конференції на 1800 (тоді як випуск новин виходить ефір о дев’ятнадцятій).
Добре засвоєне під час навчання вміння виражати власну думку за допомогою складнопідрядних і складносурядних речень (яке, до речі, до вподоби викладачам, що ведуть семінарські заняття), зіграє з політологом злий жарт у випадку його виступу в радіоефірі. Оскільки існує висока ймовірність того, що слухачі, загубивши нитку роздумів, або втратять інтерес до почутого й змінять радіостанцію, або мало що зрозуміють зі сказаного. Отож рецепт успіху нескладний – радіо вимагає коротких речень, чіткої дикції та мінімуму вузькоспеціальних термінів.
Описані вище приклади складають незначну частину тих професійних «секретів», які повинен знати і застосовувати майбутній політолог, який хоче не тільки іменуватися, але й насправді бути фахівцем своєї справи. Зрозуміло, що надзвичайно важко описати усі технологічні цикли роботи з інформацією у владних структурах чи ЗМІ, розкрити деталі, з якими доводиться стикатися політологу під час роботи з інформацією на сторінках навіть найдетальнішої методичної рекомендації. Це зумовлено не тільки великою кількістю нюансів, але й неможливістю їх осягнути, відчути «на собі» в рамках винятково теоретичного вивчення.
Отже, політологічна практика розглядається як одна з основних виробничих практик, проходження якої є неодмінною частиною професійної підготовки фахівця-політолога. Вона є засобом формування системи професійних умінь і навичок, особистісних якостей та ціннісних настанов діяльності майбутніх фахівців-політологів у сфері інформаційно-аналітичної роботи.
Під час політологічної практики теоретичні знання, отримані у процесі вивчення таких навчальних дисциплін, як «Вступ до спеціальності», «Основи професійної етики», «Політична журналістика та політична інформація» набувають практичного сенсу, оскільки буденна інформаційно-аналітична діяльність змушує студента використовувати набутий раніше навчальний матеріал у т.зв. «польових умовах», пристосовуватися до конкретних, часто унікальних, вимог роботи з інформацією в тій чи іншій установі (організації), опановувати способи отримання, перевірки та викладу суспільно-політичної інформації тощо.
За навчальним планом підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» спеціальності 6.030104 «Політологія» для студентів денної форми навчання політологічна практика проводиться на підставі «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України (№ 93 від 8 квітня 1993 р.), Типового навчального плану спеціальності 6.030104 «Політологія» та Програми політологічної практики. Політологічна практика запланована в 4 семестрі та триває впродовж чотирьох тижнів на базі органів державної влади, місцевого самоврядування та засобів масової інформації різних форм власності Чернівецької області.
Керівництво практикою здійснюють доценти й асистенти кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та відповідальні працівники на базових об’єктах практики.
Мета політологічної практики полягає в ознайомленні студентів із діяльністю засобів масової інформації й аналітичних структур органів державної влади й органів місцевого самоврядування, у формуванні у них практичних навичок аналітичної та організаційної роботи, необхідних для фахової діяльності майбутнього політолога, у розвитку їх аналітичних здібностей, мовлення, професійної комунікабельності.
Досягнення вказаної мети конкретизується в завданнях політологічної практики:
ознайомлення зі структурою базового об’єкта та видами інформаційно-аналітичної діяльності на об’єкті політологічної практики;
ознайомлення з посадовими та функціональними обов’язками працівників на об’єкті політологічної практики;
ознайомлення з видами, структурою та вимогами до інформаційно-аналітичних документів на об’єкті політологічної практики;
відвідування суспільно-політичних і соціальних заходів з метою вироблення навиків збору й узагальнення інформації;
практичне оволодіння методами аналізу суспільно-політичної інформації;
набуття практичного досвіду підготовки інформаційно-аналітичних документів у державних структурах чи засобах масової інформації;
виховання морально-етичних якостей політолога, потреби в самоосвіті;
формування навичок та умінь професійної комунікації.
Допуск студентів до політологічної практики здійснюється згідно з наказом по університету та наказом по базовому об’єкті практики.
Протягом політологічної практики з метою контролю повноти та якості її проходження студенти безпосередньо контактують із координатором практики, керівником групи практики від університету та керівником практики на базовому об’єкті.
Тривалість робочого дня студента під час практики складає 8 годин при п’ятиденному робочому тижні.
Студенти зобов’язані виконати програму практики, відзвітувати і захистити результати проходження практики на підсумковій конференції. Навчально-виробнича діяльність оцінюється за критеріями та нормами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.