МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка в. Лазаряна

Кафедра «Управління експлуатаційною роботою»

Механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт

Методичні вказівки до виконання практичних робіт

Частина 2

Об’ємно-планувальні рішення складів

Укладачі: О. Ю. Папахов

Н. О. Логвінова

для студентів II курсу денної форми навчання спеціальності 7.100403 «Організація перевезень та управління на залізничному транспорті»

Дніпропетровськ – 2014

УДК 656.212.6

Укладачі:

Папахов Олександр Юрійович

Логвінова Наталія Олександрівна

Рецензенти:

К. А. Гуня

(Начальник служби «Комерційної роботи та маркетингу»

ДП «Придніпровська залізниця»)

д-р техн. наук, проф. В.І. Бобровський (ДНУЗТ)

Механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт. Частина 2. Об’ємно-планувальні рішення складу [Текст] : методичні вказівки до виконання практичних робіт / уклад. : О. Ю. Папахов, Н. О. Логвінова; Дніпропетр. нац. ун-т залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна. – Д. : Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2014. – 36 с.

Розраховані на виконання практичних робіт студентами денної форми навчання, можуть бути використані слухачами інституту післядипломної освіти.

Містять зміст та завдання по практичним заняттям з дисципліни «Механізація та автоматизація навантажувально-розвантажувальних робіт» в якій розглядаються питання складування тарно-пакувальних, контейнерних, великовагових та масових сипучих вантажів.

Методичні вказівки присвячено виконанню практичних робіт.

Іл. 6. Табл. 3. Бібліогр.: 6 назв.

	Папахов О.Ю. та ін., укладання, 2014
	Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, редагування, оригінал-макет, 2014

Практична робота 1 розрахунки з визначення потрібної кількості вагонів для перевезення вантажів і довжини вантажного фронту

Кількість аудиторних годин – 2

Форма проведення – вирішення задач

Технічне забезпечення навчання - відео проектор

Мета роботи: надати характеристику транспортних послуг, пов’язаних з підготовкою вантажу до перевезення, визначити розміри добового вантажопотоку, вагонопотоку, технічних норм завантаження вагонів, розрахувати кількість подач та кількість вагонів у подачі, визначити довжину навантажувально-розвантажувального фронту.

Порядок виконання.

1. Загальна характеристика транспортних послуг, пов’язаних з підготовкою вантажу до перевезення.

2. Визначення добового вантажопотоку.

3. Визначення добового вагонопотоку.

4. Розрахунок технічної норми завантаження вагонів.

5. Визначення кількості подач та кількості вагонів у подачі.

6. Визначення довжини навантажувально-розвантажувального фронту

Транспорт, так само як добувна та переробна промисловість, сільське господарство, є галуззю матеріального виробництва. Продуктом праці цієї галузі є переміщення матеріальних благ (товарів, вантажів) та людей. Це переміщення – надання наступних транспортних послуг, пов’язаних з підготовкою вантажів для перевезення [1]: пред’явлення вантажів до перевезення, подачею й забиранням вагонів та виконанням нантажувально-розвантажувальних і складських робіт.

Послуги, пов’язані із пред’явленням вантажів до перевезення надаються:

- на місцях загального користування станцій відправлення;

- на місцях не загального користування станцій відправлення.

Послуги, пов’язані з подачею й забиранням вагонів:

- подача вагонів на під’їзну колію відправника вантажу (вантажоодержувача);

- прибирання вагонів із під’їзної колії відправника вантажу (вантажоодержувача);

- розміщення вагонів по вантажних фронтах;

- підбір вагонів для подачі на вантажні фронти.

Послуги, пов’язані з виконанням навантажувально-розвантажувальних і складських робіт:

- навантаження й вивантаження вантажів із вагонів, контейнерів, автомобілів на складах відправників вантажу і вантажоодержувачів, а також на станціях відправлення та призначення;

- визначення маси вантажу;

- зберігання вантажів у складських приміщеннях.

Добовий вантажопотік – це кількість вантажу, яка надходить і відправляється зі станції протягом доби. Добовий вантажопотік показує фактичний середній обсяг прийнятих і відправлених станцією вантажів, враховуючи нерівномірність їх надходження на вантажний район. Частина вантажу, яка готується до відправлення, зветься «по відправленню», а частина вантажу, яка прибуває на станцію, зветься «по прибуттю». Розрахунок (т/доб.) виконується за формулою

, (1.1)

де річний вантажопотік відповідно «по прибуттю» та «по відправленню», т. Приймається відповідно шифру студента з табл. А.1 додатку А.

кількість робочих днів у році для даного підприємства (на магістральному залізничному транспорті приймається днів);

коефіцієнт добової нерівномірності надходження вантажу. Приймається відповідно шифру студента з табл. А.1.

Виходячи з розрахованої кількості добового вантажопотоку, визначається необхідна кількість вагонів.

Добовим вагонопотоком називається кількість прибуваючих вагонів під розвантаження і вагонів, які відправляються зі станції після навантаження протягом доби.

Навантаження вагонів, які відправляються зі станції, як правило, забезпечується вагонами, що звільняються після розвантаження прибуваючих вагонів, а інша необхідна кількість замовляється на сортувальній станції. Тому, в першу чергу, встановлюється загальна добова потреба у вагонах (ваг./доб.), для забезпечення відправлення вантажу за формулою

, (1.2)

де технічна норма завантаження вагона, т.

Для різних вантажів технічна норма завантаження розраховується за допомогою різних методів.

До великовагових належать вантажі, маса яких перевищує 0,5 т і які перевозяться окремими місцями, в основному, чотирьохосьовими піввагонами та платформами.

Беручи до уваги розпорядження [2] щодо підвищення допустимого навантаження на вісь вагона до величини т/вісь, з метою кращого використання його вантажопідйомності та для уникнення перевантажень, технічну норму завантаження вагона (т), з великоваговими вантажами можна визначити за формулою

, (1.3)

де кількість осей вагона;

тара вагона, т (приймається згідно з [3] т);

коефіцієнт завантаження вагона (приймається ).

До тарно-пакувальних вантажів належать вантажі, які перевозяться окремими місцями, зібраними разом на універсальних залізничних піддонах на адресу одного одержувача в критих вагонах.

Для тарно-пакувальних вантажів технічна норма залежить від об’єму вагона. Технічну норму завантаження вагона (т), у цьому випадку можна визначити за формулою

, (1.4)

де кількість місць пакетів у критому вагоні, яка залежить від ярусності укладання пакетів (відповідно до [4]) і приймається студентом самостійно при одноярусному розміщенні 32 пак., при двохярусному розташуванні 64 пак.;

маса вантажу в пакеті, т;

відповідно довжина та ширина пакета, м (приймаються згідно [4]) і складає м, м;

висота пакета вантажу (м), яка визначається як різниця висот повного пакета і піддона . Висота повного пакета приймається залежно від ярусності навантаження відповідно до [4] і складає при одноярусному розміщенні 1,8 м, а при двохярусному розташуванні 1,35 м, висота піддона м;

об’ємна маса вантажу, т/м³. Приймається відповідно шифру студента з табл. А.1;

тара піддона, т (приймається т).

На залізничному транспорті України для перевезення вантажів приймаються 20 футові та 40 футові контейнери. Вантажними операціями з ними займається Український державний центр транспортного сервісу «Ліски».

Кількість вантажу, перевезеного в 20 футових та 40 футових контейнерах окремо «по прибуттю» та «по відправленню» (т) визначається за формулами

, (1.5)

, (1.6)

де частки відповідно 20 футових та 40 футових контейнерів. Приймаються відповідно шифру студента з табл. А.1.

Великотоннажні контейнери перевозяться на спеціалізованих платформах-контейнеровозах. Для вантажів, які перевозяться в контейнерах, технічна норма завантаження вагона (т/ваг.), при роздільному перевезенні 20 футових та 40 футових контейнерів визначається за формулою

, (1.7)

де кількість контейнерів на платформі (приймаємо розміщення 60 футів на платформу-контейнеровоз у будь-якій компоновці з 20 та 40 футових контейнерів);

маса нетто вантажу в одному контейнері, т.

Для вантажів, які перевозяться в великотоннажних 20 футових та 40 футових контейнерах, корисне навантаження приймається відповідно технічній характеристиці контейнерів [5]: т, т.

Для перевезення масових сипучих вантажів (вугілля, пісок, руда, залізорудний концентрат та ін.) використовуються залізничні піввагони, які завантажуються до повної вантажопідйомності, встановленої до даного типу вагону відповідно [3], яка складає т.

Подачею на вантажний фронт називається кількість вагонів, які можливо навантажити чи розвантажити одночасно без додаткового заїзду маневрового локомотива.

Оптимальну кількість подач можливо отримати на підставі комплексного розрахунку за критерієм мінімальних витрат. У зв’язку зі складністю цих розрахунків у даному випадку рекомендується приймати кількість подач відповідно табл. А.1.

Кількість вагонів у кожній подачі визначається виходячи з розподілення добового вагонопотоку окремо «по прибуттю» та «по відправленню» та кількість подач , тобто

, (1.8)

Зауваження: якщо отримано дробовий результат, кожне зі значень варто округлити до цілого числа при загальному сумарному значенні їх, рівному Різниця між найменшою та найбільшою кількістю вагонів у подачі не повинно перевищувати 1.

Навантажувально-розвантажувальним фронтом (НРФ) називається територія складу, на якій можуть одночасно навантажуватися чи розвантажуються вагони без виконання маневрових операцій.

У загальному випадку мінімальна довжина (м) навантажувально-розвантажувального фронту «по прибуттю» та «по відправленню» може бути визначена за формулою

, (1.9)

де найбільша кількість вагонів у подачі відповідно «по прибуттю» чи «по відправленню»;

довжина і-го типу вагона по осях автозчеплення, м. Приймається згідно з [3] та дорівнює для критих вагонів 14,73 м, піввагонів 13,92 м, платформ 14,62 м, фітингових платформ 19,62 м;

додаткова довжина, яка пов’язана з неточністю встановлення вагонів на вантажному фронті (приймається ).