Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні ми поговоримо про те, що люди не повинні пам’ятати образи, вміти просити пробачення і прощати. Уявіть собі, що б сталося, якби люди не вміли прощати один одного? Мабуть, усі ходили б злими, непривітними, похмурими, навіть не спілкувалися б один з одним. Скрізь була б неприязнь і ворожнеча. А коли люди ворогують – усе навколо руйнується. Світ втрачає радісні барви, стає чорно-білим або сірим … А хто з вас захотів би жити в такому світі?

ІІ. Основна частина.

1. Знайомство з оповіданням, підручник, с. 85-87. Діти читають текст самостійно.

2. Відповіді на запитання до тексту:

• Який життєвий урок отримала Катруся?

• Чому люди повинні прощати один одного? (Діти зачитують слова бабусі).

• Знайдіть в тексті і зачитайте, що сказав цар своєму рабу, який не пробачив боргу своєму співробітникові. (Діти зачитують).

• Чи правильно поступив цар по відношенню до раба?

• А що ж порадила бабуся дівчинці для виправлення ситуації? Зачитайте.

3. Робота над оповіданням, підручник, с. 88, в якому два брати не вміли прощати один одного.

а) читання тексту вчителем;

б) складання кінцівки до прочитаного тексту.

Діти діляться на 4 групи і складають кожен свою кінцівку.

4. Робота над рядками із святого письма:

«Гніваючись, не грішіть: сонце та й не зійде у вашому гніві».

Діти читають і пояснюють, як вони розуміють прочитане.

5. Робота над прислів’ями.

Діти пояснюють, як вони розуміють прислів’я.

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого.

• Діти, а чи були у вас такі ситуації, коли ви не вибачались? Якщо таке є в чиємусь сердечку, знайдіть слова, які б допомогли вам вибачитись. Будьте милосердні, щирі не на показ, а в душі. Любіть людей такими, як вони є, якими створив їх Господь.

2. Спільна молитва.

Урок 19.

Тема: Терпіння отримує винагороду.

Мета: Вчити дітей пробачати образу, не тамувати зла на образника і не допускати думки про помсту. Розвивати почуття дружби, товариськості, взаємодопомоги. Виховувати любов до ближнього

Обладнання: ікона, свічка.

Хід уроку.

І. Вступна частина.

1. Християнське привітання.

2. Спільна молитва.

3. Повторення вивченого.

- Діти, подумайте і скажіть, за період, що минув від останнього уроку християнської етики до сьогодні, чи не образили ви когось з нашого класу чи рідних? І якщо образили, то чи зуміли попросити прощення?

4. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

• Що криється за образою? (Зло, гнів).

• Серед вас є такі, кого колись хтось образив?

• А було вам приємно, коли вас ображали?

• Чи хотіли б ви, щоб вас образили знову?

• А чи просили ваші образники у вас прощення?

2. Перегляд записок з проханнями пробачити із скриньки-мирилки.

3. Бесіда вчителя.

Мабуть немає такої людини, якій не доводилося переживати образи, коли горло ніби щось стискає, хочеться плакати, і сльози ось-ось покотяться з очей. В такий момент розумієш, що не варто тримати зло в душі. А вдіяти з собою нічого не можеш. Тоді треба думати, що мудра людина не тримає зла у серці, тому що зло шкодить передусім їй самій, а потім і оточуючим. Та коли ми з терпінням подолаємо біль образи, тоді серце сповниться радості й любові до всього світу.

4. Знайомство з оповіданням, підручник, с. 89-91.

а) учні читають самостійно;

б) обговорення змісту прочитаного. Відповіді на запитання до тексту:

- Чому змінилося ставлення Павлика до Марійки?

- Як би ви зустріли в класі новенького учня?

- Як можна подружитися з «новеньким», чи «новенькою»?

- Що допомогло Марійці знайти багато друзів?

- Чому треба прощати образи? В чому полягає мудрість?

- Ось так і в Святому Письмі сказано:

«Якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то пробачить вам і Отець ваш Небесний, а якщо не будете пробачати людям гріхи їхні, то й Отець вам не пробачить гріхів ваших».

ІІІ. Підсумкова частина.

1. Узагальнення вивченого

Заздалегідь підготовлені діти читають вірш Л. Глазунової.

Тебе образили, і серце біль стискає.

І вже тебе нічого не звеселяє,

Здається світ суворим і немилим.

А сонечко безбарвним, потьмянілим.

А спробуй, друже, мудрість віднайти,

Образу стороною обійти.

І кривднику пробач його провину,

І зменшиться твій біль наполовину.

Відкинь думки про помсту та образу,

І серце заспокоїться відразу.

У цьому світі так, нажаль, буває,

Що хтось когось у гніві ображає.

Але, згадай, бувало, й ти колись

На когось ненароком розгнівивсь,

Не так сказав, або не так зробив,

І теж когось образив, розгнівив.

Коли б ми всі навчилися прощати,

Від зла і гніву душу захищати.

Та шанувати завжди мир і згоду, -

То й сварок не було б поміж народу.

2. Висновок:

Людська мудрість полягає в тому, щоб пробачати кривднику – і біль зменшиться; відкидати навіть думки про помсту та образу – і серце буде спокійним; захищати свою душу від зла і гніву.

3. Спільна молитва.