- •Література
- •1. Зміст навчального курсу, основні терміни і поняття
- •Робочою навчальною програмою передбачено вивчення:
- •Проекту Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту
- •Побудови та змісту діяльності державних і недержавних установ, які безпосередньо беруть участь в проведенні оздоровчо-спортивної роботи із дорослим населенням;
- •Сучасний стан та проблеми спортивно-оздоровчої роботи із дорослим населенням
- •3. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту
- •Підсистеми державних та недержавних організацій, в компетенції яких знаходиться сор дорослого населення
- •4.1. Державні організації Розглядаючи систему організацій сучасної України, продовжимо роботи це за раніше започаткованою логікою – державні та недержавні організації.
- •4.2. Недержавні організації
3. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту
Указом президента України від 28 вересня 2004 року № 1148/2004 затверджена Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту
Доктрина є фактично сучасною ідеологією розвитку сфери. Вона покликана наблизити стан фізичної культури і спорту в країні до європейських стандартів.
Мета доктрини – орієнтація українського суспільства на поетапне створення в державі ефективної системи фізичної культури і спорту на демократичних та гуманістичних засадах.
В основу Доктрини покладено ідею задоволення потреб кожного громадянина держави у створенні належних умов для занять ФК і С.
В Доктрині (вперше в документі такого рівня) наголошено на різних функціях складників фізичної культури. Йдеться про те, що фізичне виховання і масовий спорт є важливими чинниками здорового способу життя, профілактики захворювань, організації змістовного дозвілля. Спорт – сприяє виявленню резервних можливостей організму, формуванню патріотичних почуттів, позитивного міжнародного іміджу держави.
Тому і мета розвитку фізичної культури і спорту включає два положення. Зокрема (стосовно оздоровчого напрямку), у Доктрині написано про необхідність:
створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини впродовж усього життя,
досягнення нею достатнього рівня фізичної та функціональної підготовленості,
сприяння соціальному, біологічному та психічному благополуччю,
поліпшенню стану здоров’я,
профілактиці захворювань і фізичній реабілітації.
У переліку завдань державної політики розвитку сфери зазначено:
- формування у населення сталих традицій та мотивації щодо фізичного виховання і масового сорту як важливого чинника здорового способу життя;
- удосконалення форм залучення різних груп населення до регулярних та повноцінних занять фізичною культурою;
- сприяння поширенню клубної системи у сфері;
- зміст і обсяг занять необхідно визначати на підставі науково обґрунтованих норм для окремих груп населення, наявних мотивів і цінностей, з урахуванням характеру рухової активності людини у професійній діяльності, навчанні та побуті.
- розробка та реалізація концепції сімейного активного дозвілля;
- стимулювання розвитку ринку оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних послуг, гарантування їх доступності та якості;
- заохочення розвитку ветеранського руху у сфері фізичної культури і спорту.
Доктрина буде головним стратегічним документом розвитку сфери до 2016 року.
А тапер згадаємо про організаційні підсистеми фізкультурного руху України, в компетенції яких є спортивно-оздоровча робота дорослого населення.
Підсистеми державних та недержавних організацій, в компетенції яких знаходиться сор дорослого населення
4.1. Державні організації Розглядаючи систему організацій сучасної України, продовжимо роботи це за раніше започаткованою логікою – державні та недержавні організації.
До групи державних організацій належать, як зазначалося в курсу УСФВ іС, Ради народних депутатів. Ради різних рівнів приймають правові акти, згідно яких будується діяльність всіх установ і організацій, яких знаходяться на їх територіях. Нагадаю, що у складі рад народних депутатів працюють депутатські комісії. У Верховній раді вони носять назву комітетів.
Головним державним органом виконавчої влади спеціальної компетенції, який в даний час функціонує в Україні, є Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту (утворено на початку 2005 року). Очолює Юрій Павленко.
Міністерство у своєму складі має 6 департаментів і 4 управління. Департаменти:
фізичної культури (директор департаменту – Карандєєв Ростислав);
олімпійського спорту (директор-Артем’єв Олександр );
з питань сім’ї;
з питань дітей;
молодіжної політики;
стратегічного планування та комунікацій.
Управління:
міжнародного співробітництва та європейської інтеграції;
юридичне;
кадрів та навчальних закладів;
справами.
Розглянемо структуру департаментів, які мають стосунок до фізичної культури і спорту
Департамент фізичної культури включає наступні відділи:
фізичного виховання різних груп населення ( нач. Наталія Ткаченко);
неолімпійських видів спорту (нач. Юрій Красиков);
координації розвитку масового спорту, спорту інвалідів та ветеранів (нач. Віталій Ігнатенко);
відділ ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності ( нач. Олександр Стеценко).
У Львівській області (на прохання громадськості) залишили окремо управління фізичної культури і спорту. Очолює управління п. Юрій Майборода.
В умовах сучасної України, як зазначалося вище, тривають спроби зміни існуючого положення та активізації фізкультурно-оздоровчої діяльності населення. Тому спеціальною Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року “Про утворення центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” розпочато відкриття названих центрів в обласних центрах та інших містах України. Очолює систему Центрів – Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення, який є державною бюджетною організацією і належить до групи державних органів спеціальної компетенції. На початку поточного року у Львівській області утворено Обласний центр фізичного здоров`я населення “Спорт для всіх”. Його очолює О.П. Криштальський.
Детальніше про названі центри ви дізнаєтеся у подальших лекціях.
