«Андріївські вечорниці»

Господиня запрошує дітей :

Господиня: Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати!

Наліпимо вареничків біленьких, смачненький!

Може ми запросимо в гості козаків гарненьких?

(За дверима чути тупотіння)

Дівчинка1: Про кого промова, той вже тут як тут.

Господиня: Та це вам почулось!

(заходить хлопчик)

Дівчинка2: признавайся, що ти хотів нам зробити?

Хлопчик: Ну, двері підперти, щоб не відчинилися.

Дівчинка3: А ще що?

Хлопчик: Ще – віник прив’язати до стріхи!

Дівчинка4: Ти хотів нам шкоди наробити?

Покараємо тебе!

Дівчинка 5: Давайте вкинемо його у воду!

Хлопчик: Ой, дівчатка, відпустіть, я більше не буду.

Чи я, тату – не доріс?

Чи я тату – переріс?

Чи не рублена хата

Що не люблять дівчата?

Якщо відпустите, то приведу вам хлопців.

Хлопчик2: Гайда, хлопці, в цю хату гуляти,

З нашими дівчатами Андрія справляти!

(Заїзджають хлопці на «конях» під музику)

Хлопець 1: Добрий вечір! Зі святою Калитою. Будьте всі здорові.

Хлопець2: Дівчатка, а злийтеся в одну, і я вас покохаю!

Господиня:Чекайте залицятися, спочатку роботу зробіть. Ось вам квасоля – перелущіть і переберіть, а дівчатка мені допоможуть вареники ліпити.

Пісня:«Чом я не хазяйка»

Господиня: Ось ми з вами і впорались. Погляньте, яку я вам калиту виробила. Треба її в піч посадити, щоб випікалась. Але спочатку промовлю прохання до вогню: «Гори, вогонь, легко, спечи нам калиту красну!»

А перед тим, як саджають калиту в піч, дорогу до неї кроплять водою, промовляючи:

Водице-студенице, окропи калиті дорогу,

Аж від печі та до стелі щоб ми були веселі

(Говорячи, все виконує: садить калиту в піч, і цією ж водою вмиває дівчат)

Господиня: щоб наші дівчатка були гарні та вродливі, як червона калина, як маків цвіт.

Ось дивлюся я на вас і пригадую, коли я була така як ви, то теж ходила на вечорниці. Вся молодь завжди дружно збиралась і обов’язково співала, бо без пісні немає життя, пісня – то душа народу. Хлопці, а чого це ви так притихли, може щось нам заспіваєте?

Пісня «З’їж , Андрійко пиріжок!»

Господиня: А що, цікаво наш Гриць скаже?

Гриць: А я люблю все, особливо на печі спати!

Пісня «Грицю, Грицю до роботи»

Господиня: Ох і розвеселили ви мене, геть забула про калиту. Та вона вже й спеклася! Рум’яна та ясна, на весь світ прекрасна!

Дитина: Ой, калита, калита!

Із чого ти вилита?

Дитина2: З жита сповита

Сонцем налита,

Для красного цвіту,

По білому світу

Господиня прив’язує калиту до стелі.

Господиня: хлопці, ану сідлайте коня, та й швиденько калиту кусати. Хто не дострибне, той сажою буде випецяний.

Хлопчики стрибають, промовляючи: А я стрибну

Господиня: А я мазну! (мастить обличчя сажою)

Під музику забігає Чорт. Танцює

Чорт: Все святкуєте? Все гуляєте?

Мене красеня ,Андрія навіть не згадаєте?

Андрій був батько, Андрон був дід,

Анжей був дядько. Династія вся загранична,

І бездоганно блискавична!

Ану, в цю ж мить стіл накривайте

І калитою пригощайте!

(до господині) Бо як не станеш пригощати

Рознесу всю твою хату.

Господиня: Чорте, чорте постривай!

Ти мене не підганяй!

Є у нас для тебе калита

Але спочатку дістань її.

(Чорт стрибає, не може дістати, плаче)

Господиня: Ну, годі тобі чорте, плакати. Сьогодні свято, і ми також тебе запрошуємо.

Дівчинка: Чом ви, хлопці, зажурились?

Замерзли, дівчата?

Тож заграйте нам, музики,

Будемо танцювати!

Чорт до господині: Вашу ручку, мадам!

Я урок вам перший дам.

Як затанцюєш так, як я,

Своє серце тобі віддам!

«Весела полька»

Хлопці: Дівчатка, а де ж це ваші варенички?

Господиня А ось вам і варенички. Спочатку пригостимо наших хлопчиків Андріїв, адже сьогодні їхнє свято. Смачно? І ми також з вами почастуємо. (Діти під українську музику пригощаються)

Розвага «Різдв’яні посиденьки»

Вихователь: діти, сьогодні ми зібралися щоб зиму в гості запросити і свята різдв’яні з нею зустріти.

Зимонько, ти поспішай

До нас у гості завітай!

(Під музику заходить Зима, розсипає сніг)

Зима: Хоч година ще не пізня

Я почула вашу пісню

Сніг пухнастий стелиться

Настав зимовий час

Я – зима, хуртелиця

Прийшла вітати вас!

Я хоч і холодна пора року, але і весела, бо приношу багато свят.

Найбільше діти полюбляють свято, а яке ви здогадайтеся :

Що за гостя в нас така, і висока, і струнка

Сяє зірка угорі на гілячках ліхтарі

І висять на ній не шишки, а цукерки та горішки? (Відповідь дітей)

То ж швиденько у коло вставайте і лісову красуню піснею вітайте!

«Пісня для ялинки»

Зима: Діти, а ви хочете дізнатися, чому ж на Новий рік прикрашають ялинку? Ось послухайте легенду про ялинку.

Коли народився Ісусик, всі приходили до нього з поклоном і приносили дарунки. Лише ялинка не мала що подарувати. Вона сказала: «Я принесла тобі лише свою щиру любов!» Тоді Ісусик відповів: «Ти будеш благословенна і вічно зелена. Кожного року на Різдво люди прикрашатимуть тебе». З того часу і прикрашають ялинку люди.

І перше свято, яке я приношу у Новому році - Різдво Христове.

Саме цього дня народився Ісус Христос, який подарував усім людям свою любов і життя.

Вихователь: на Україні люди Різдво святкують у родинному колі. Господиня готує святкову вечерю. Вечеря ця не звична: називається пісна. На столі має бути 12 страв (бо 12 місяців в році, 12 апостолів ) Головне блюдо – це кутя, яку готують із пшениці, маку, меду.

На столі горить свічка, яка сповіщає нам про народження Ісуса Христа, і таємність вечері.

Всі з нетерпінням чекають колядників, які йшли від хати до хати і сповіщали про народження Христа. Вони вітали господаря, співали колядки. В цей день люди бажають один одному миру, злагоди, достатку на весь рік.

Ви також ходили колядувати. Давайте пригадаємо ті веселі дні, і поколядуємо.

Діти співають колядки

Зима: після Різдва я запрошую усіх на веселе , народне свято – Святого Василя, або старий Новий рік. В цей день я вітаю усіх Васильків, і не тільки їх. Люди ходять від хати до хати щедрують, посівають, з Новим роком всіх вітають. Мені здається, що і до нас поспішає посівальник.

Хлопчик посіває

Зима: А як на небі з’являється перша зірка, дорослі і діти поспішають на вулицю щедрувати. Ось і до нас завітали щедрівники.

Щедрівник: Щедрий вечір вашій хаті, щоб усі були багаті.

Пане господарю, дозвольте защедрувати?

«Щедрівка»

Щедрівник: Дозволь, господарю, козу вести,

До вашої хати щедрівку принести!

Станьте в ряду – я козу веду!(діти роблять коло)

На горі коза з козенятами

Під горою вовк з вовченятами

Ось, візьмися, козю в боки

Та покажи свої скоки.

«Гра з козою»

Зима:А маленькі козенятка

Поховалися за хатку

Ніжками тупочуть

Танцювати хочуть

Довільний танок дітей молодшої групи

Зима: Діти, а як ви думаєте, чому колядки і щедрівки так люблять в Україні? А я вам хочу розповісти цікаву легенду про дівчинку Щедрівку.

Давно це було. Ще тоді, коли над нашим людом панував змій ненажера. І жила тоді дівчинка Щедрівка. Знала та дівчина силу-силену пісень. Захотів змій заволодіти дівчиною Щедрівкою. Підстеріг її, вхопив за пишнії коси й поволік по ярах і скелях, горах та долинах. Де впала сльозинка Щедрівки – там заколосилася пшениченька. Жив у той час відважний юнак Коляда. Пішов він дівчину виручати. Схопив змія, прив’язав до кінського хвоста, та й розвіялися змієві кості по всіх усюдах.

З того часу живуть Коляда із Щедрівкою серед людей, піснями звеселяють їхні серця. Ось чому український народ знає так багато щедрівок і колядок.

Вихователь: діти, а які ви знаєте різдвяні прикмети чи приказки?

(Діти називають)

Зима: Дійсно, я полюбляю сніги та морози, а ще вмію чарувати:

Дмухну я щосили раз, і два, стане Баба Снігова!

(Заходить Баба Снігова)

Пісня «Баба Снігова»

Зима: Ось і скінчились мої свята. Час і з ялинкою прощатися, і пісеньку їй колискову заспівати.

Колискова для ялинки: (виконують всі учасники розваги)

Спи, ялинко баю, баю

Цілий рік відпочивай

Спи весною, влітку спи

Хай насняться тобі сни.

А коли зима прийде, хуртовини приведе

І з піснями на поріг знову стане Новий рік!

Ми тебе, ялиночкорозбудим від сну

І до свята прикрашати будем усі.