Тема. Символи Донеччини.

Мета: ознайомити учнів з історією Донецької області, видатними земляками,

формувати поняття «Батьківщина», «мала батьківщина»;

розвивати комунікативні здібності, навички співпраці, мислення,

пам’яті;

розвивати уміння аналізувати та зіставляти історичні події,

робити відповідні висновки,сприяти накопиченню інформаційного

матеріалу із історії рідного краю;

розвивати інтерес учнів до вивчення історії, географії, культури та традицій рідного краю і міста;

виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до символіки, культурного й історичного минулого, любові рідного краю, народу,ціннісного ставлення до українських та родинних звичаїв, обрядів і традицій.

Обладнання: мапа Донецької області, плакати, символіка Донецької області,

видатні діячі Донеччини, фото визначних пам’яток.

Тип уроку. Урок-подорож.

Форма уроку. Пізнавальна гра – подорож «Пам’ятні місця рідного краю»

План уроку:

1.Організаційний момент. Вступне слово учителя.

2.Історія Донецької області, становлення промисловості.

3.Видатні особистості Донеччини.

4.Культурно-мистецька Донеччина.

5.Спортивна Донеччина.

6.Вікторина.

7.Підсумок уроку.

Хід уроку

І.Організаційний момент. Вступне слово вчителя.

Тема першого уроку визначена ювілейною датою нашого рідного краю. Для кожного з нас найважливішим у житті і найдорожчим над усе є Батьківщина. Її часточка – Донбас, її індустріальна перлина, земля людей цілеспрямованих, твердих характером і добрих серцем.

Донеччино моя, твоїх вітрів дихання Немов душею п’ю твого труда весну

Я відчуваю знов, як в ті далекі дні, У радості степів,у гомоні дібров.

Коли квітки в росі солодкого світання І музику гудків твоїх я знову чую,

Над голубим Дінцем всміхалися мені. Донеччино моя, життя мого любов!

Донеччино моя, моя ти Батьківщино,

Тобі любов моя і всі мої чуття!

Я до твоїх грудей приникнув, як дитина,

Щоб знов набратись сил для пісні і життя.

Нові гудки пісні заводять, Шумлять сади над берегами

Як і щастя, і надій, В моєї юності краю.

Де за Дінцем встають заводи Де б я не був, а все ж думками

В могутній величі своїй. Лечу в Донеччину свою.

Іі. Історія Донецької області, становлення промисловості.

Славна історія донецької землі – це частина безсмертної історії нашої України, і вісімдесятилітній ювілей – це добрий привід для того, щоб частіше задавати питання: хто ми, звідки, де наші витоки, якими буде наше найближче майбутнє? Ми всі горді з того, що на Донецькій землі, овіяній легендами від скіфських поселень, козацької слави до сучасної вугільно- металургійної бази.

- Батьківщина – святе слово. Для кожної людини Батьківщина починається з тієї сім’ї того будинку, де він народився. Для нас з вами – у Донбасі.

- Там степ безкрайній, і небо високе. Та й як не любити наш могутній край вугілля і металу, край, де кожен метр зміненої землі, кожне каміння, кожен новий будинок, самі надра землі – усе співає славу праці, Людині Праці – творцю і господарю.

Пропоную подивитись на пройдений шлях і ознайомитися з сьогоденням Донецької області, з історією нашого краю.

На дошці розташована мапа, герб і прапор Донецької області.

Площа – 26,5тис.кв.км.

Населення – 4622,9тис.осіб

Обласний центр – Донецьк.

1-учень. Донецька область утворена 17 липня 1932 року(до 1961 року – Сталінська область). Розташована область на південному сході країни.

Межує на заході з Запорізькою та Дніпропетровською, на північному заході – Харківською, на північному сході та сході – Луганською областями України та південному сході – Ростовською областю Росії; з півдня омивається Азовським морем. Протяжність області з півночі на південь – 240 км, із заходу на схід – 170км.

Археологічні дослідження доводять, що Донецька область належить до тих регіонів України, які були заселені з епохи палеоліту. У більш пізніший період тут мешкали здебільшого кочівники: скіфи, сармати, печеніги, половці. Під час пошукової роботи ми дізналися, що події, які відображаються в « Слово о полку Игореве», відбувалися на території нашого краю.

У XІ сторіччі в степовій зоні поселяються українці. Однак цей процес виявився короткочасним. Після походів кримського хана Гірея на ці землі, населенню степів довелося відступати в більше захищені місця. Тому за степовою Україною закріпилася назва Дике поле.

У XVІ сторіччі на берегах Сіверського Донця поселяються українські козаки, а також селяни-утікачі із правобережжя України та Росії. Одним з перших населеним пунктом вважається Святогірський монастир, письмове згадування про яке відноситься до 1642 року.

У XVІІ сторіччі винятково вигідним для нашого краю стає видобутком кам’яної солі. У 1676 році на соляних озерах виникає перше місто Донбасу – Слов’янськ. У 1715 році на базі державних солеварень будуються перші солеварні заводи на Донеччині: Бахмутський і Торський.

У 1721 році на Донеччині було знайдене вугілля. У зв’язку з початком його промислового видобутку наприкінці XVІІІ сторіччя починається інтенсивне засвоєння території області. З 1776 року почалася масова роздача земель, у тому числі освоєних запоріжцями, і заснування на них трьох типів поселень: державних, військових і приватновласницьких. У цей час на землях Кальміуської паланки Запорізької Січі виникає місто Маріуполь.

У половині XІXсторіччя з’являються перші великі фабрично-заводські підприємства,проводяться геологічні дослідження Донбасу, виникають нові міста, розвивається торгівля. При Святогірському монастирі відкривається госпіталь, створюється курорт на соляних озерах біля Слов’янська.

У ІІ половині XІXсторіччя будуються залізниці,відкриваються нові шахти, заводи. Природні багатства регіону, дешева робоча сила, пільгові умови створюють підстави до залучення іноземних інвесторів, особливо англійських.

У 1869 році англійський підприємець Джон Юз будує металургійний завод,розширенням якого та відкриттям шахт Новоросійського товариства, виникає селище Юзівка. Воно швидко зростає й перетворюється у великий промисловий центр Півдня Росії. Але перша назва поселення на якому було

засновано наше місто - хутор Овечий, пізніше поселення Юзівка.

Через Маріупольский порт донецьке вугілля починає пробиватися на зовнішній ринок.

Донецька область – найбільший район вугільної промисловості. Найбільшими вугледобувними підприємства є об’єднання «Донецьквугілля» та «Макіїввугілля», а також шахти ім.Засядька, Красноліманська.

Чорна та кольорова металургія традиційні галузі економіки Донецької області – мають могутню виробничу базу. Донецькій регіон забезпечує

країну свинцем, ртуттю, твердими сплавами і прокатом кольорових металів.

У 1917 році робоче селище Юзівка одержує статус міста. З 1924-1961 роки наше місто мало назву – Сталіно. Географічна карта нашої області постійно змінювалась і удосконалювалась. У листопаді 1961 року Сталінська область стала Донецькою, а місто Сталіно – Донецьком.

На цей час в області нараховується 28 міст обласного підпорядкування: Авдіївка, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ,Добропілля, Докучаєвськ, Донецьк, Дружківка, Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Красний Лиман, Макіївка, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Слов’янськ, Сніжне, Торез, Харцизьк, Шахтарськ, Ясинувата.