2.1.2 Для макету журналу було обрано вісім шрифтів.
C
ambria
був використаний для основного тексту.
Це шрифт із серифами, який є достатньо
зрозумілим для дитини. Приклад даного
шрифту зображено на рисунку 1.
Рисунок 1 – Приклад шрифту Cambria
Ш
рифт
Comic Sans MS, розроблений Винсентом Коннаре,
використано для назв вправ і завдань.
Це рукописний шрифт, але його накреслення
розбірливе і наближене до рубленого
шрифту. [30] Приклад даного
шрифту зображено на рисунку 2.
Рисунок 2 – Приклад шрифту Comic Sans MS
А
вторський
шрифт A font with serifs застосовано для
оповідань, а Capture it для їх назв. Приклади
даних шрифтів зображено на рисунку 3 та
рисунку 4.
Р
исунок
3 – Приклад шрифту A font with serifs
Рисунок 4 – Приклад шрифту Capture it
Ш
рифти
Chiller та Ravie були використані для створення
назви журналу, вони добре запам’ятовуються,
тому підходять для логотипів. Приклади
даних шрифтів зображено на рисунку 5 та
рисунку 6.
Рисунок 5 – Приклад шрифту Chiller
Р
исунок
6 – Приклад шрифту Ravie
Ш
рифти
a_AvanteCpsLCBrk та a_BodoniNovaBrk почергово використано
для заголовків розділів. Приклади даних
шрифтів зображено на рисунку 7 та рисунку
8.
Р
исунок
7 – Приклад шрифту a_AvanteCpsLCBrk
Рисунок 8 – Приклад шрифту a_BodoniNovaBrk
При оформленні макету було створено чотири стилі абзацу:
для основного тексту – стиль «Основний»: шрифт Cambria, 14 пт, вирівнювання вліво;
для віршиків – стиль «Основний 2»: шрифт Cambria, 18 пт, вирівнювання вліво;
для вправ – стиль «Вправи»: шрифт Segoe Print, 14 пт, вирівнювання вліво;
для тексту оповідань – стиль «Оповідання»: шрифт A font with serifs, 24 пт, вирівнювання вліво.
При складанні заголовків були дотримані наступні правила:
ставити крапку в кінці заголовків не допускається;
заголовки розбиваються на рядки із слідуванням правилам переносу слів: прийменники, сполучники що стосуються перенесеного слова, також переносяться в наступний рядок
Особливістю складання даного видання є те, що воно подається англійською мовою. А отже для його коректури необхідно було ознайомитися з правилами правопису англійської мови.
При коректурі набраного тексту було прослідковано виконання таких загальних правил складання:
написання назв та імен однакове в усьому виданні;
недопущення заміни певних знаків ззовні подібними (наприклад, було замінено всі дефіси на довгі тире);
недопущення пропусків та повторів елементів
Пунктуаційні знаки були набрані за такими правилами:
після слова перед пунктуаційним знаком проміжок не ставиться. Три крапки на початку речення не відбивається від наступного слова. У наборі врозрядку відбиття знаків і цифр не повинно бути збільшеним;
якщо перед лапками або дужкою була потреба поставити знак (крапку, знак оклику чи питання), то в кінці речення, «ззовні», крапку вже не ставлять;
лапки і дужки від поставлених у них слів не відбиваються проміжками [13]
2.1.3 При створенні макету видання було використано три формати графічних файлів. Кожен з них використовувався відповідно до своїх можливостей. Формати графічних файлів визначають спосіб зберігання інформації у файлі (растровий або векторний), а також форму зберігання інформації (використаний алгоритм стиснення).
Стиснення застосовується для растрових графічних файлів, тому що вони мають зазвичай досить великий обсяг. Стиск графічних файлів відрізняється від їхньої архівації за допомогою програм-архіваторів (rar, zip, arj) тим, що алгоритм стиску включається у формат графічного файлу.
Для стискування ілюстрацій з Інтернету використовується алгоритм стиску JPEG. Ця абревіатура розшифровується як «Об'єднана група фото-експертів» (Joint Photographic Expert Group), і він, як припускає назва, був спеціально розроблений для зберігання фотографічних зображень. Він став також стандартним форматом для зберігання зображень в цифрових камерах і показу фотографій на інтернет-сайтах. Файли JPEG істотно менші за розміром, ніж TIFF, однак ціною такої економії є використання стиснення із втратами.
Формат JPEG досягає малого розміру файлу, стискаючи зображення за допомогою методу, який зберігає найбільш значущі деталі і втрачає деталі, оцінені як ті, що мають менший візуальний вплив. JPEG здійснює це, користуючись тим фактом, що людське око помічає варіації яскравості більше, ніж варіації кольору. Ступінь компресії, що досягається, тим самим дуже залежить від змісту зображення; зображення із шумом або дрібними деталями непросто стиснути, тоді як картинки з м'яким небом і невеликий текстурою будуть стиснуті дуже добре. Цей формат використовувався при роботі над дипломним проектом лише як перехідний. Фотографії та інші зображення для імпорту їх у програму Adobe Indesign були переведені у формат TIFF.
TIFF розшифровується як «формат файлу розміченого зображення» (Tagged Image File Format) і є стандартом для типографської та друкарської індустрії. Файли TIFF значно більші, ніж їх JPEG-аналоги, і можуть бути записані або без стиснення, або зі стисненням без втрат. На відміну від JPEG, файли TIFF можуть мати розрядність або 16, або 8 біт на канал. Крім того, в одному файлі TIFF може зберігатися кілька шарів зображення та відсічні контури. Майже для всіх зображень були застосовані відсічні контури.
Деякі формати графічних файлів є універсальними, тому що можуть бути оброблені більшістю графічних редакторів. Багато програм обробки зображень використовують оригінальні формати, які розпізнаються лише самою програмою. Перевага оригінальних форматів файлів полягає в тому, що вони дозволяють зберігати зображення при меншому розмірі файлу.
AI (Adobe Illustrator) – формат файлу, розроблений Adobe Systems для зберігання векторних зображень. Adobe Illustrator для зберігання файлів AI використовує розширення .ai. AI підтримують практично всі програми, пов'язані з векторною графікою. Цей формат є найкращим посередником при передачі зображень з однієї програми в іншу. В цілому, поступаючись CorelDRAW у ілюстративних можливостях, (може містити в одному файлі тільки одну сторінку, має маленьке робоче поле – цей параметр дуже важливий для зовнішньої реклами – всього 3х3 метри) тим не менш, він відрізняється найбільшою стабільністю і сумісністю з мовою PostScript, на яку орієнтуються практично всі видавничо-поліграфичні додатки [27].
Ілюстрація – це певний вид графіки, призначені для сприйняття в певному єдності з текстом.
Відповідно цілям зображення, ілюстрації можна підрозділити на:
науково-пізнавальні (карти, плани, схеми, креслення тощо);
художньо-образні (тлумачення літературного твору засобами книжкової графіки)
Ілюстрації можуть бути:
пояснювальним зображенням до тексту, що доповнює текст;
зображенням майже повністю самостійним, іноді навіть підкоряють собі текст.
У залежності від розміру і розташування у виданні бувають такі види ілюстрацій:
фронтиспис;
заставка;
смугова ілюстрація (на всю сторінку);
напівполосна;
розворотна (на двох сторінках);
оборонна (невеликий малюнок, оточений текстом) [19]
Рисунок – ілюстрація, яка зображена художніми засобами (а не суто геометричній чи математичній основі) який-небудь технічний об’єкт чи предмет який показує дію.
Фотографія – зафіксований фотомеханічним способом процес роботи, або загальний вид предмета, механізму, машин, природи, тощо.
В макеті журналу використовуються різноманітні ілюстрації. Більшість з них – векторні малюнки тварин. Також застосовані фотографії та інші зображення.
Ілюстрації видання розміщені урозріз тексту або на всю сторінку, в більшості випадків застосовано довільне розміщення.
2.2 Опис художніх ефектів і методів обробки інформації при виготовленні оригінал-макету видання
2.2.1 Для створення макету видання використовувалися такі програми: Adobe InDesign CS5, Adobe Illustrator CS5, Adobe Photoshop CS5, Microsoft Word 2010.
В програмі Adobe InDesign було створено новий документ із такими параметрами: кількість сторінок – 24, формат сторінки – А4, орієнтація – книжкова, поля – 12,7 мм, кількість колонок – 1, із розворотами.
Обкладинка – складова видання що слугує покриттям книжкового блока, виготовлена з паперу або картону, найчастіше відмінного від того, на якому друкуються сторінки, і яка покликана виконувати кілька функцій: скріплювальну, захисну, художню, рекламно-інформаційну. Обкладинка буває м'яка (гнучка) і жорстка, обрізна і з кантом, інтегральна.
Для видання було обрано м’яку обкладинку з потовщеного крейдованого паперу.
Для створення обкладинки на першій сторінці документу був намальованій прямокутник із заливкою лінійним градієнтом: від сіро-блакитного до тілесного. Були намальовані за допомогою інструменту «перо» три довільні фігури із заливкою червоним, тілесним та сіро-тілесним градієнтом. Були розміщені зображення кота та собаки із застосуванням ефекту зовнішнього світіння чорного кольору. В довільному порядку були розміщені зображення повітряних зміїв та кульок. Назва журналу складена з двох текстових фреймів. Слово English набрано шрифтом Ravie 95 пт та розфарбовано різними кольорами. Для цього фрейму застосовано ефект скіс і тиснення. Слова why not? набрані шрифтом Chiller кеглю 119 пт. Назва випуску була набрана шрифтом Comic Sans MS із застосуваннм функції текст по кривій. Обраний дизайн обкладинки достатньо яскравий та має привернути увагу як дорослих, так і дітей.
2.2.2 Текст набраний за виданням Боуен Мері «Way ahead». Набір тексту було виконано у програмі Microsoft Word 2010. Для редагування тексту була використана функція Експрес-стилі. Вона розміщена на вкладці Головна у розділі Стилі. Для створення експрес-стилю необхідно відредагувати абзац потрібним чином, та виділивши його, натиснути команду Зберегти виділений фрагмент як новий експрес-стиль. Ця функція значно спрощує та пришвидшує процес редагування тексту.
Текстовий матеріал було імпортовано в програму Adobe InDesign CS5 за допомогою функції Помістити, розміщеної у меню Файл. Вона викликає діалогове вікно, що дозволяє обрати файл, який необхідно імпортувати. При імпорті текстового файлу курсор перетворюється на засіб для створення текстового фрейму з першими рядками імпортованого тексту. Після створення фрейму текст заповнює його.
Заголовки було набрано безпосередньо у програмі InDesign в окремих від основного тексту фреймах. Для них застосовано ефект внутрішня тінь. Для форматування тексту різного призначення були створені стилі з відповідними назвами. Текстові стилі створюються в програмі за допомогою палітр Стилі символів або Стилі абзаців. У макеті даного видання використовувалися лише стилі абзаців. Для створення нового стилю на необхідній палітрі обирається команда Новий стиль абзацу і у викликаному діалоговому вікні задаються потрібні значення властивостей абзацу (шрифт, кегль, інтерліньяж, абзацний відступ та інше). Щоб застосувати стиль, виділяється необхідний текстовий уривок та на цій панелі зі списку обирається потрібний стиль.
Для остаточного редагування текстового матеріалу була використана функція перевірки орфографії в програмі Adobe Indesign. Вона розміщена у меню Редагування. Ця функція перевіряє правильність написання слів та пропонує варіанти виправлення слів з помилками.