Виконав:
ст.групи ІМЗм-12
Окунєв Антон
Лабораторна робота №7
Налаштування протоколу EtherChannel
Мета роботи: Дослідити принципи налаштування протоколу агрегування каналів на комутаторах Cisco Catalyst.
Виконання роботи
Схема експерименту:
Задання базових налаштувань комутатора:
встановлення імені пристрою: (config)# hostname <ім’я>
пароль class до привілейованого режиму ЕХЕС: (config)# enable secret class
пароля cisco для лінії консолі і віртуального терміналу:
(config)# line console 0
(config-line)# password cisco
(config-line)# login
(config-line)# line vty 0 15
(config-line)# password cisco
(config-line)# login
включення сервісу шифрування: (config)# service password-encryption
виключення неактивних портів:
(config)# int ra fa<пасивні порти>
(config-if-range)# shutdown
створення VLAN 10 i VLAN 99:
(config)# vlan 10
(config-vlan)# name staff
(config-vlan)# vlan 99
(config-vlan)# name managment
налаштування портів з підключеними хостами як портів доступу у VLAN 10:
(config)# int fa <№ порта>
(config-if)# switchport mode access
(config-if)# switchport access vlan 10
призначення ІР-адреси інтерфейсу VLAN 99:
(config)# int vlan 99
(config-if)# ip addr <IP-адреса згідно методички> 255.255.255.0
(config-if)# no shutdown
Налаштування зв’язку між S1 та S3 за допомогою PAgP
Порти на S1 задаємо в бажаному режимі (desirable), а на S3 – в автоматичному (auto).
S1(config)# int ra fa0/3-4
S1(config-if-range)# channel-group 1 mode desirable
S1(config-if-range)# no shutdown
S3(config)# int ra fa0/3-4
S3(config-if-range)# channel-group 1 mode auto
S3(config-if-range)# no shutdown
Командою channel-group об’єднував інтерфейси 3 і 4 в один логічний, 1-ідентифікатор логічного інтерфейсу на комутаторі .
Перевірка конфігурації на портах
S1# show interface fa0/3 switchport
S1# show etherchannel summery
S3# show etherchannel summery
Налаштування транк портів
Для внесення змін до інтерфейсів fa0/3 і fa0/4 достатньо здійснити дії над логічним портом Ро1:
(config)# int port-channel 1
(config-if)# switchport mode trunk
(config-if)# switchport trunk native vlan 99
Налаштування LACP між S1 та S2.
S1(config)# int ra fa0/1-2
S1(config-if-range)# switchport mode trunk
S1(config-if-range)# switchport trunk native vlan 99
S1(config-if-range)# channel-group 2 mode active
S1(config-if-range)# no shutdown
S2(config)# int ra fa0/1-2
S2(config-if-range)# switchport mode trunk
S2(config-if-range)# switchport trunk native vlan 99
S2(config-if-range)# channel-group 2 mode passive
S2(config-if-range)# no shutdown
Налаштування LACP між S2 та S3.
S2(config)# int ra fa0/3-4
S2(config-if-range)# switchport mode trunk
S2(config-if-range)# switchport trunk native vlan 99
S2(config-if-range)# channel-group 3 mode active
S2(config-if-range)# no shutdown
S3(config)# int ra fa0/1-2
S3(config-if-range)# switchport mode trunk
S3(config-if-range)# switchport trunk native vlan 99
S3(config-if-range)# channel-group 3 mode passive
S3(config-if-range)# no shutdown
Перевірка:
Висновок: на даній лабораторній роботі було розглянуто принцип агрегування каналів комутатора за допомогою протоколів LACP та PAgP.
Контрольні питання
1.Для чого використовуються об'єднання каналів?
2.Які протоколи агрегації каналів доступні на комутаторах Cisco?
3.Які переваги та недоліки при використання динамічних протоколів агрегування каналів та при статичному створені EtherChannel?
4.Для чого використовується команда channel-group?
Відповіді
1.Забезпечує збільшення пропускної здатності каналів зв’язку без заміни мережевого обладнання, забезпечує резерв на випадок виходу з ладу одного з каналів.
2.-LACP (Link Aggregation Control Protocol) стандартний протокол;
-PAgP (Port Aggregation Protocol Protocol) пропріетарний протокол Cisco;
-Статичне агрегування без використання протоколів.
3. Перевагою статичного агрегування є відсутність додаткових затримок при піднятті агрегованого каналу або зміні його налаштувань. Недоліком такого варіанту є відсутність погодження налаштувань з віддаленою стороною, що при помилці в налаштуванні можуть привести до утворення петель.
4. Це логічний інтерфейс, який об'єднує фізичні інтерфейси.
Лабораторна робота №8 «Розробка та впровадження схем адресації vlsm, cidr»
Мета роботи: розглянути правила адресації мереж різних класів, дослідити принципи створення та призначення підмереж, використання статичної маршрутизація в мережі.
Послідовність виконання роботи:
Здійснення поділу мережевої адреси 192.168.9.0/24 на 7 підмереж, відповідно до запропонованої топології мережі.
Мережа має наступні вимоги адресації:
BRANCH1 LAN 1 буде потрібно 10 IP адрес.
BRANCH1 LAN 2 буде потрібно 10 IP адрес.
BRANCH2 LAN 1 буде потрібно 10 IP адрес.
BRANCH2 LAN 2 буде потрібно 10 IP адрес.
З’єднання від HQ до BRANCH1 буде потрібно IP адреса для кожного кінця з’єднання.
З’єднання від HQ до BRANCH2 буде потрібно IP адреса для кожного кінця з’єднання.
HQ LAN буде потрібно 20 IP адрес.
Номер під мережі |
Адреса під мережі |
Перша адреса для адр. хоста |
Остання адреса для адр. хоста |
Широкомовна адреса |
1 |
192.168.9.0/28 |
192.168.9.1/28 |
192.168.9.14/28 |
192.168.9.15/28 |
2 |
192.168.9.16/28 |
192.168.9.17/28 |
192.168.9.30/28 |
192.168.9.31/28 |
3 |
192.168.9.32/28 |
192.168.9.33/28 |
192.168.9.46/28 |
192.169.9.47/28 |
4 |
192.168.9.48/28 |
192.168.9.49/28 |
192.168.9.62/28 |
192.168.9.63/28 |
5 |
192.168.9.64/30 |
192.168.9.65/28 |
192.168.9.66/28 |
192.168.9.67/30 |
6 |
192.168.9.68/30 |
192.168.9.69/30 |
192.168.9.70/30 |
192.168.9.71/30 |
7 |
192.168.9.96/27 |
192.168.9.97/27 |
192.168.9.126/27 |
192.168.9.127/27 |
Призначення ІР-адресації для кожної підмережі.
Призначте першу підмережу (найнижчу підмережу) для локальної мережі з’єднаної з Fa0/1 інтерфейсом BRANCH2. Якою є адреса підмережі?
192.168.9.0/28
Призначте другу підмережу для локальної мережі з’єднаної з Fa0/0 інтерфейсом BRANCH2. Якою є адреса підмережі?
192.168.9.16/28
Призначте третю підмережу для локальної мережі з’єднаної з Fa0/0 інтерфейсом BRANCH1. Якою є адреса підмережі?
192.168.9.32/28
Призначте четверту підмережу для локальної мережі з’єднаної з Fa0/1 інтерфейсом BRANCH1. Якою є адреса підмережі?
192.168.9.48/28
Призначте п’яту підмережу для глобального мережевого з’єднання від HQ до BRANCH1. Якою є адреса підмережі?
192.168.9.64/30
Призначте шосту підмережу для глобального мережевого з’єднання від HQ до BRANCH2.
192.168.9.68/30
Призначте сьому підмережу для локальної мережі з’єднаної з Fa0/1 інтерфейсом HQ мережі. Якою є адреса підмережі?
192.168.9.96/27
Призначення ІР-адрес мережевим пристроям.
Пристрій
Інтерфейс
IP адреса
Маска
Шлюз
HQ
Fa0/0
192.168.9.97
255.255.255.224
N/A
S2/0
192.168.9.65
255.255.255.252
N/A
S3/0
192.168.9.69
255.255.255.252
N/A
BRANCH1
Fa0/0
192.168.9.33
255.255.255.240
N/A
Fa1/0
192.168.9.49
255.255.255.240
N/A
S2/0
192.168.9.66
255.255.255.252
N/A
BRANCH2
Fa0/0
192.168.9.17
255.255.255.240
N/A
Fa1/0
192.168.9.1
255.255.255.240
N/A
S3/0
192.168.9.70
255.255.255.252
N/A
PC1
NIC
192.168.9.126
255.255.255.224
192.168.9.97
PC2
NIC
192.168.9.62
255.255.255.240
192.168.9.49
PC3
NIC
192.168.9.46
255.255.255.240
192.168.9.33
PC4
NIC
192.168.9.30
255.255.255.240
192.168.9.17
PC5
NIC
192.168.9.14
255.255.255.240
192.168.9.1
Схема експерименту.
Прописання статичної маршрутизації на роутерах.
Це здійснюється в глобальному режимі конфігурацій за допомогою команди:
(config)# ip route <ір-адреса віддаленої підмережі> <маска підмережі> <ір-адреса інтерфейсу сусіднього маршрутизатора> або <номер порта на самому маршрутизаторі>
таблиця маршрутизації на маршрутизаторі HQ:
таблиця маршрутизації на маршрутизаторі Branch1:
таблиця маршрутизації на маршрутизаторі Branch2:
Перевірка з’єднання.
ping із РС2 на РС4
ping із РС3 на РС5
ping із РС1 на РС3
ping із РС1 на РС2
Висновок: на даній лабораторній роботі було розроблено план ІР-адресації для заданої топології. Для забезпечення комутації між віддаленими вузлами було використано статичну маршрутизацію. Успішне виконання команди ping з усіх хостів свідчить про правильність виконання роботи.