
- •Охорона праці як суспільно – економічний чинник і галузь науки.
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці.
- •3. Стан охорони праці в Україні та в інших країнах.
- •4. Основні принципи трудового права.
- •5. Трудовий договір.
- •Укладання трудового договору.
- •Реєстрація трудового договору.
- •6. Порядок працевлаштування випускників. Соціальні гарантії і компенсації.
- •Порядок працевлаштування випускників, які навчались за державним замовленням.
План:
Охорона праці як суспільно – економічний чинник і галузь науки.
Основні етапи розвитку охорони праці.
Стан охорони праці в Україні та в інших країнах.
Основні принципи трудового права.
Трудовий договір.
Порядок працевлаштування випускників.
Охорона праці як суспільно – економічний чинник і галузь науки.
14 жовтня 1992 року Верховною Радою України прийнято Закон України „Про працю”, який введено в дію 24. 10. 1992 року.
Охорона праці – система правових, соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально – профілактичних заходів, засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Загальні положення:
Статті, що дають загальне визначення поняття „охорона праці”.
Державні законодавчі акти. Що включають в себе заходи і засоби, спрямовані на безпеку праці, збереження здоров’я і працездатності, під час виконання операцій на виробництві.
Конституція України із загальними законами про працю.
Міжгалузеві, та галузеві акти про охорону праці. ( Це система стандартів безпеки праці з електроустановками, безпечна експлуатація ліфтів, компресорних установок).
Технічні засоби охорони праці – це застосування досконалого обладнання, інструментів, використання засобів індивідуального захисту, (спецодяг, спецвзуття, захист органів дихання, рук, голови).
Санітарно – гігієнічні заходи, які передбачають дослідження впливу виробничих факторів на людину на робочому місці.
Обладнання робочого місця та умови праці, повинні відповідати вимогам нормативних документів.
Коли люди гинуть на війні, або вмирають від невиліковних хвороб, з цим важко миритися, але можна зрозуміти цю неминучість.
В теперішній час в звичайній, повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами, чи помирають. Це трапляється з тисячами здорових людей молодого і середнього віку – подібні сприймається трагічно.
Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм прирівняний до епідемії. За даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків займає 3 місце після серцево – судинних та онкологічних захворювань, при чому гинуть працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причини смертності в Україні (1994 – 1998 рр.) показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці – є нещасні випадки, отруєння, травми (займає 30 – 35 % у цьому віці).
Тому зрозуміло, що охорона праці відіграє важливу роль – як суспільний чинник, адже не можна компенсувати людині втрачене здоров’я, а тим більше життя, яке дається лише один раз.
Через нещасні випадки та аварії на виробництві гинуть не просто робітники, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди – годувальники сімей, матері, батьки.
Окрім соціального значення, охорона праці має важливе економічне значення:
висока продуктивність праці;
зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за шкідливі умови праці.
В Україні здійснюються мізерні витрати на заходи з охорони праці.
Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров’я та безпеки праці посідали головне місце в соціальному і економічному житті суспільства, тому вивченню питань з охорони праці приділяється серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, та представники інших фахів – вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих умов праці. Адже саме за таких обставин людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства.
Об’єкт досліджень охорони праці – це людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва.
На підставі цих досліджень розробляють заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.