Соціопсихічні чинники

Іст. чинники мали вплив на формування нац. психіки і безпосередньо, але, мабуть ще в сильнішій мірі, через визначення суспільних форм і умов життя укр. людини.

Найбільше вплинули на формування укр. психіки: недостатня диференціяція суспільної структури з інколи майже виключною перевагою в ній до недавніх часів селянської кляси, а почасти також іст. обставинами спричинене виключне значення малих груп у соціяльному житті українця. Друга особливість стоїть почасти в зв’язку з першою як її прямий наслідок.

Виключна перевага селянської кляси в деякі періоди укр. історії вплинула на укр. психіку посередньо і безпосередньо. Безпосередньо вона наклала на укр. психіку відбиток психічної селянськости — близькости до «землі», отже «конкретности» і «органічности». Посередньо ця перевага відбилася на змісті й формі укр. культури, надавши їй почасти характеру специфічної «народности», що й собі іншим, посереднім шляхом, вплинуло на формування психіки. Перевага селянської кляси в укр. суспільності визначала, нарешті, рід і обсяг людських взаємин і таким чином теж оформлювала психіку.

Обсяг людських взаємодій в межах сел. кляси, при широкій самодостатності первісних сел. господарств, доволі обмежений, він у значній мірі не ґрунтується на поділі праці й не веде до централізації її керівництва та диференціяції функцій і тим самим до творення різнорідних суспільних типів. Селянський побут далеко більшою мірою узалежнює людину від природи, ніж від іншої людини. Тим самим психіці нації, що зводиться чи зводилася, в основному, до сел. кляси, може не вистачати тих особливостей, які виникають із самого поділу праці, при конкуренції та солідарності сучасної суспільної диференціяції і тих, які залежать уже від специфічних форм цієї диференціяції, напр., існування і значення потужного стану шляхти чи ін. провідної верстви.

Взаємини в межах сел. кляси зводяться до взаємодій пов'язаних із організаційними формами невеликих територіяльних одиниць, сіл чи осель, наскільки їм залишена спроможність самоврядування, найбільше до якихось принагідних спільних виступів чи дій волостей, винятково земель (Лемківщина, Полтавщина). Найчастіші в сел. побуті взаємодії і співдії мають форму суспільної взаємодопомоги, напр., «толоки», при чому в'яжуться з товариськими, особистими контактами. Суспільне життя селянської кляси, поза рідкими випадками сел. рухів, не залишає місця для плянування й проведення співдії у широких громадських маштабах, даючи небагато нагод для виявлення почуттів широкої солідарности.

Зате сел. побут сприяє особистим контактам характеру «сусідства», збереженню родинних і родових груп, приятелювання й побратимств, тобто творенню малих груп типу «інстинктивних», почуттєвих «спільнот переживання», «сутніх спільнот» (Тенніс). У цьому самому напрямі діяли обставини, своїм тиском раз-у-раз заганяючи життя в «сферу інтимности», в родину чи гурт приятелів, і не дозволяючи йому розгорнутися на публічній арені. Тому малі, інтимні групи — типу «спільноти переживання» — глибоко впливали і впливають на укр. психіку. Насамперед, вони утворювали й утворюють від'ємні явища «гуртковости», оцінки ідей, дій і людей на основі особистої пов'язаности спільними переживаннями й симпатіями, а також брак зацікавлення широкими організаційними формами і тривкими надіндивідуальними, надгуртковими цілями. Однак вони одночасно вельми розвивали здатність до приязні й симпатії, «дружність» і, як їх передумову, «психологічне розуміння» чужого душевного життя та поєднане з ним комплементарне явище — здібність інтроспекції, звертання до власного нутра, як і їх наслідки — більше споглядальну, ніж активну настанову.