2.5.2 Аналіз витрат на грн. Товарної продукції
Найбільш узагальнюючим показником собівартості продукції, що виражає її прямий зв’язок із прибутком, є рівень витрат на 1 грн. товарної продукції:
.
Рисунок 2.10 – Взаємозв’язок факторів, що визначають рівень витрат на 1 грн. товарної продукції
Безпосередній вплив на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної продукції роблять фактори, які перебувають із ним у прямому функціональному зв’язку: зміна обсягу випущеної продукції, її структури, зміна рівня цін на продукцію, зміну рівня питомих змінних витрат, зміна суми постійних витрат. Схема факторної системи витрат на 1 грн. товарної продукції представлена на рис.2.10.
Вплив факторів першого рівня на зміну витрат на 1 грн. товарної продукції розраховується способом ланцюгових підстановок за даними табл.2.16 і за даними про випуск товарної продукції:
Товарна продукція:
а) за
планом:
;
б) фактично при плановій структурі й планових цінах:
;
в)
фактично за цінами плану:
;
г)
фактично:
.
Якщо витрати на 1 грн. товарної продукції (В3) представити у вигляді
, (6.5)
то аналіз проводиться методом ланцюгових підстановок і його алгоритм аналогічний алгоритму проведення факторного аналізу матеріалоємності.
Щоб установити, як ці фактори вплинули на зміну суми прибутку, необхідно абсолютні прирости витрат на 1 грн. товарної продукції за рахунок кожного фактора помножити на фактичний обсяг реалізації продукції, виражений у планових цінах (табл.2.18).
Таблиця 2.18 – Порядок розрахунку впливу факторів на зміну суми
прибутку
Фактор |
Формула розрахунку впливу фактора |
Обсяг випуску товарної продукції Структура товарної продукції Рівень змінних витрат на одиницю продукції Зміна суми постійних витрат Зміна рівня відпускних цін |
|
Разом |
|
У процесі аналізу проводять також порівняння витрат на 1 грн. товарної продукції в динаміку й, якщо є можливість, порівняння зі середньгалузевим показником.
2.5.3 Аналіз собівартості найважливіших виробів
Для більше глибокого вивчення причин зміни собівартості аналізують звітні калькуляції по окремих виробах, порівнюють фактичний рівень витрат на одиницю продукції із плановим і даними минулих років у цілому й по статтях витрат.
Аналіз проводять методом ланцюгових підстановок на основі формули собівартості одиниці продукції:
;
(6.6)
;
(6.7)
;
(6.8)
; (6.9)
Загальна зміна собівартості одиниці продукції:
,
у тому числі за рахунок зміни:
а) обсягу виробництва продукції
;
б) суми постійних витрат
;
в) суми питомих змінних витрат
.
Потім більш детально вивчають собівартість товарної продукції по кожній статті витрат, для чого фактичні дані порівнюють із плановими й даними за минулі періоди.
2.5.4 Аналіз прямих матеріальних і трудових витрат
Як правило, найбільша питома вага в собівартості промислової продукції займають витрати на сировину й матеріали. Система факторів, що роблять вплив на прямі матеріальні витрати, наведена на рис.2.11.
Рисунок 2.11 – Блок-схема факторної системи матеріальних витрат
Розрахунок впливу факторів виробляється способом ланцюгових підстановок. Для цього необхідно зробити перерахування витрат на виробництво продукції:
а) за планом:
;
б) за планом, переліченому на фактичний обсяг виробництва продукції:
;
в) по планових нормах і планових цінах на фактичний випуск продукції:
;
г) фактично за плановими цінами:
;
д) фактично:
.
Сума матеріальних витрат на випуск окремих виробів залежить від тих же факторів, крім структури виробництва продукції:
де УРi – питома витрата i-го матеріалу;
ЦМi – середня ціна i-го матеріалу.
Витрата матеріалів на одиницю продукції залежить від якості сировини й матеріалів, заміни одного виду матеріалу іншим, зміни рецептури сировини, техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації працівників, відходів сировини й ін. Приріст суми матеріальних витрат на виробництво i-го виду продукції за рахунок зміни питомої витрати матеріалів розраховують по формулі:
.
Рівень середньої ціни матеріалів залежить від ринків сировини, відпускної ціни постачальника, внутрішньогрупової структури матеріальних ресурсів, рівня транспортно-заготівельних витрат, якості сировини й т.д. Щоб довідатися, як за рахунок кожного з факторів змінилася загальна сума матеріальних витрат, скористаємося формулою
,
де
– зміна середньої ціни i-го виду групи
матеріалів за рахунок фактора.
У результаті заміни одного матеріалу іншим змінюється не тільки кількість спожитих матеріалів на одиницю продукції, але і їхня вартість:
,
де
– зміна норми витрати у зв’язку із
заміною матеріалу;
– витрата матеріалу після заміни;
– ціна замінного матеріалу;
– зміна ціни у зв’язку із заміною
матеріалу.
Розрахунки проводяться по кожному виду продукції на основі планових і звітних калькуляцій з наступним узагальненням отриманих результатів у цілому по підприємству.
У ході подальшого аналізу переходять до вивчення витрат по статті “Заробітна плата”, тобто прямих трудових витрат. Фактори, що визначають суму прямої зарплати, представлені на рис.2.12.
Рисунок 2.12 – Схема факторної системи зарплати на виробництво продукції
Для розрахунку впливу цих факторів необхідно мати наступні вихідні дані.
Сума прямої зарплати на виробництво продукції, млн. грн.:
- за планом:
;
- за планом, переліченому на фактичний випуск продукції при плановій її структурі:
;
- по плановому рівні витрат на фактичний випуск продукції:
;
- фактично при плановому рівні оплати праці:
;
- фактично:
.
На основі даних аналіз можна провести способом ланцюгових підстановок або інтегральним методом.
Зарплата на випуск окремих виробів залежить від тих же факторів. Фактор структури виробництва продукції не робить впливу на даний показник:
.