2.2.2 Аналіз ефективності використання оз

Оцінка ефективності використання ОЗ заснована на застосуванні загальної для всіх ресурсів технології оцінки, що припускає розрахунок і аналіз показників віддачі і ємності.

Показники віддачі характеризують вихід готової продукції на 1 грн. ресурсів.

Показники ємності характеризують витрати запасу ресурсів на 1 грн. випуску продукції.

Під запасами ресурсів розуміють наявний обсяг ресурсів на звітну дату по балансі, під витратами – поточні витрати ресурсів, зокрема по основних засобах – амортизація.

При зіставленні запасів ресурсів з розміром виручки за період необхідно розрахувати середню величину запасів на той же період.

Узагальнюючим показником ефективності використання ОЗ є фондовіддача (ФВ):

(2.14)

При розрахунку показника враховуються власні і орендовані ОЗ, не враховуються ОЗ, що перебувають на консервації й здані в оренду.

Показник фондовіддачі аналізують у динаміці за ряд років, тому обсяг продукції коректують на зміну цін і структурних зрушень, а вартість ОЗ – на коефіцієнт переоцінки.

Підвищення фондовіддачі веде до зниження суми амортизаційних відрахувань, що доводяться на один гривню готової продукції амортизаційної ємності.

Зростання фондовіддачі є одним з факторів інтенсивного зростання обсягу випуску продукції (ВП). Цю залежність описує факторна модель:

ВП = ОЗ ^. ФВ. (2.15)

На основі факторної моделі розраховують приріст обсягу випуску за рахунок збільшення ОЗ і росту фондовіддачі:

. (2.16)

Приріст випуску продукції за рахунок фондовіддачі можна розрахувати способом абсолютних різниць:

(2.17)

(2.18)

Інтегральним методом:

(2.19)

(2.20)

де ОЗ₀, ОЗ₁ – вартість основних засобів у базисному й звітному періоді відповідно;

ФВ_о,ФВ₁ – фондовіддача базисного й звітного періоду відповідно.

Іншим важливим показником, що характеризує ефективність використання ОЗ, є фондоємність ОЗ:

(2.21)

Зміна фондоємності в динаміку показує зміна вартості ОЗ на один грнль продукції й застосовується при визначенні суми відносної перевитрати економії засобів в основні фонди (Е):

(2.22)

де ФЕ₁, ФЕо – фондоємність звітного й базисного періоду відповідно;

VВП₁ – обсяг випуску продукції у звітному періоді.

Для розробки технологічної політики підприємства необхідний поглиблений факторний аналіз показників ефективності використання ОЗ і в першу чергу фондовіддачі.

2.2.3 Факторний аналіз фондовіддачі

Сукупність факторів, що впливають на показник фондовіддачі і їхня підпорядкованість, показана на рис. 2.2

На основі схеми можна побудувати факторну модель фондовіддачі

ФОЗ = ФВ_а ПВ_а , (2.23)

де ПВ_а – доля активної частини фондів у вартості всіх ОЗ;

ФВ_а – фондовіддача активної частини ОЗ.

Факторна модель для фондовіддачі активної частини ОЗ має вигляд:

ФВ_а = (К Т СВ)/В, (2.24)

де К – середня кількість технологічного встаткування;

Т – час роботи одиниці встаткування;

СВ – средньочасове вироблення у вартісному вираженні;

В – середньорічна вартість технологічного встаткування.

Рисунок 2.2 – Схема факторної системи фондовіддачі

Якщо час роботи одиниці встаткування представити у вигляді добутку кількості відпрацьованих днів (Д), коефіцієнта змінності (К_см), середньої тривалості робочого дня (t), то факторна модель прийме вид:

(2.25)

Розширимо факторну модель, представивши середньорічну вартість технологічного встаткування у вигляді добутку кількості встаткування й вартості його одиниці в порівнянних цінах (Ц):

(2.26)

Зростання фондовіддачі вказує на підвищення ефективності використання основних коштів й є позитивною тенденцією в діяльності підприємства. Для підвищення фондовіддачі необхідно нарощувати обсяги виробництва продукції за рахунок більш інтенсивного використання основних коштів і знижувати середньорічну вартість цих коштів за рахунок ліквідації зношених, мало продуктивних і не використовуваних у виробництві основних коштів.