2.1.2 Аналіз якості продукції

Якість продукції – сукупність властивостей продукції, здатних задовольняти певні потреби відповідно до її призначення. Кількісна характеристика одного з декількох властивостей продукції, що становлять її якість, називається показником якості продукції.

Розрізняють узагальнюючі індивідуальні й непрямі показники якості.

До узагальнюючих показників якості відносять:

- питома і якісна вага продукції в загальному обсязі її випуску;

- питома вага продукції, що відповідає світовим стандартам;

- питома вага експортованої продукції, у тому числі у високорозвинені промислові країни;

- питома вага атестованої продукції.

Індивідуальні показники характеризують корисність (жирність молока, зміст білка в продукті й т.д.), надійність (довговічність, безвідмовність у роботі), технологічність (трудомісткість і енергоємність).

Непрямі – штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питому вагу забракованої продукції, втрати від браку й т.д.

У процесі аналізу вивчають динаміку цих показників, виконання плану по їхньому рівні, причини їхніх змін.

Для узагальнюючої оцінки виконання плану по якості продукції використовують різні методи. Сутність бального методу оцінки складається у визначенні середньозваженого бала якості продукції, і шляхом порівняння фактичного й планового його рівня знаходять відсоток виконання плану по якості.

Крім того, оцінка виконання плану по якості продукції виробляється по питомій вазі забракованої й зарекламованої продукції.

Якість продукції є параметром, що робить вплив на такі вартісні показники роботи підприємства, як випуск продукції (ВП), виторг від реалізації (В), прибуток (П).

Зміна якості впливає насамперед на зміну ціни й собівартості продукції, тому формули для розрахунку будуть мати вигляд:

(2.7)

(2.8)

(2.9)

де Ц₀, Ц₁ – відповідно ціна виробу до й після зміни якості;

З₀, З₁ – собівартість виробу до й після зміни якості;

VВП_k – кількість зробленої продукції підвищеної якості;

РП_k – кількість реалізованої продукції підвищеної якості.

Непрямим показником якості продукції є брак.

Він ділиться на поправний і непоправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений у споживача).

Випуск браку веде до росту собівартості продукції й зниженню обсягу товарної продукції, зниженню прибутку й рентабельності.

У процесі аналізу вивчають динаміку браку по абсолютній сумі й по питомій вазі в загальному обсязі випущеної продукції, визначають втрати від браку й втрати продукції.

Після цього вивчають причини зниження якості й допущеного браку продукції по місцях їхнього виникнення, центрам відповідальності й розробляються заходи щодо їхнього усунення.

Основними причинами зниження якості продукції є: погана якість сировини, низький рівень технології й організації виробництва, низький рівень кваліфікації робітників і технічного рівня встаткування, аритмічність виробництва.

2.1.3 Аналіз ритмічності випуску продукції

Ритмічність – рівномірний випуск продукції відповідно до графіка в обсязі й асортиментах, передбаченому планом.

Аритмічність виробництва продукції впливає на всі економічні показники: знижується якість продукції, ростуть обсяг незавершеного виробництва й надпланові залишки готової продукції на складах, уповільнюється оборотність оборотних коштів підприємства. За невиконані поставки продукції підприємство платить штрафи, несвоєчасно надходить виторг, перевитрачається фонд оплати праці, росте собівартість продукції, падає прибуток.

Існують прямі показники оцінки ритмічності, до яких відносять:

– коефіцієнт ритмічності (Крит.). Він визначається відношенням фактичного (але не вище планового завдання) випуску продукції (її питомої ваги) – VВП_1,0  до планового випуску (питомій вазі) – VВП₀:

(2.10)

– коефіцієнт варіації (К_вар) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планових завдань (за добу, декаду, місяць і т.д.) до середньодобового (середньодекадному, середньомісячному й т.д) плановому випуску ( ):

(2.11)

де n – число сумарних планових завдань.

Непрямими показниками ритмічності є наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини підприємства, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку й несвоєчасне відвантаження продукції й ін.

У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості підприємства по випуску продукції у зв’язку з неритмічною роботою. Для цього використовують:

а) різницю між плановим і зарахованим випуском продукції;

б) різницю між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленим, виходячи з найбільшого середньодобового (середньодекадного) обсягу виробництва.

На закінчення аналізу розробляють заходи щодо усунення причин неритмічної роботи.