3. Бізнес як керована фінансова система

Сучасний світ бізнесу дуже різноманітний. Підприємства відрізняються за сферами та видами діяльності, обсягом вкладених ресурсів, формами власності та ін. Проте незалежно від цих факторів будь-який бізнес починається з пошуку відповідей на такі запитання: яким має бути обсяг активів підприємства; де знайти джерела їх фінансування; як оптимізувати структуру активів, щоб зменшити фінансові витрати; як організувати перспективне і поточне управління фінансовою діяльністю фірми для забезпечення її платоспроможності і фінансової стійкості.

На думку одного з найвідоміших у діловому світі експертів в області фінансового менеджменту Э.Хелферта, будь-який бізнес можна розглядати як взаємопов’язану систему руху фінансових ресурсів, викликаних управлінськими рішеннями. Такий системний підхід корисний, тому що відбиває фінансову природу всієї діяльності бізнесу, а також представляє її у фінансово-економічних термінах.

Успішна діяльність і довгострокова життєздатність будь-якого бізнесу залежать від безупинної послідовності рішень менеджерів, що мають економічний вплив на бізнес. Наслідками цих рішень є прямування фінансових ресурсів, які забезпечують бізнес. Наприклад, прийняття людини на роботу приведе надалі до серії виплат зарплати, а продаж у кредит звільняє від необхідності складування; покупка основного капіталу для виробництва може викликати цілий ряд фінансових зобов'язань, у той же час домовленість із кредитором про відкриття кредитної лінії викличе приток капіталу в бізнес і так далі.

Деякі рішення є основними: наприклад, інвестиції у нове обладнання, позика великих грошових сум чи випуск нового виду продукції. Більшість інших рішень є частиною щоденного процесу керування всіма учасниками фірми. Загальним для всіх рішень є принцип "економічного компромісу", відповідно з яким перед кожним рішенням менеджер зобов'язаний зважувати вигоди і фактичні витрати. Сукупний ефект від таких компромісів можна спостерігати, коли робота менеджера чи фінансова вартість бізнесу оцінюються шляхом аналізу фінансової звітності чи за допомогою спеціального аналізу.

З погляду механізму прийняття управлінських рішень, будь-який бізнес можна поділити на три сфери: інвестиційну, виробничу і фінансову. В кожній сфері фінансовий менеджмент має специфічні завдання. В інвестиційній сфері основними завданнями є такі:

1) формуванні достатнього обсягу фінансових ресурсів для забезпечення нормальної виробничої діяльності за найнижчим коштом;

2) виборі і здійсненні інвестицій на основі ґрунтовного економічного аналізу і менеджменту;

3) постійному контролі за використанням наявного майнового комплексу.

У сфері виробничої діяльності основне завдання - забезпечити прибуткову поточну діяльність через ефективне використання всіх наявних ресурсів.

У фінансовій сфері головні завдання полягають в оптимізації розподілу отриманого прибутку; у виваженому фінансуванні бізнесу, за якого свідомо поєднують користь і ризик у використанні зовнішнього кредиту. Розв'язання другого завдання у сфері фінансування тісно пов'язане з завданнями, що виникають в інвестиційній сфері, тому система набуває завершеного вигляду. На механізм прийняття рішень з управління фінансами фірми впливають і внутрішні, і зовнішні чинники.

До внутрішніх чинників можна зарахувати:

- досконалість фінансової звітності;

- рівень ведення управлінського обліку;

- глибину і системність здійснення фінансового аналізу;

- наявність підготовлених фахівців з фінансового менеджменту та ін.

До зовнішніх чинників належать:

- стабільність законодавства (зокрема податкового);

- рівень економічної активності країни;

- розвинутість фінансового ринку (кредитного, фондового, валютного);

- рівень інфляції;

- рівень податкового навантаження;

- рівень конкуренції.

Рішення менеджерів впливають на рух контрольованих ними ресурсів.

Ці рухи описують терміном фондові потоки (funds flows) який позначає вкладені бізнесом ресурси у формі грошей, дебіторської заборгованості, запасів, обладнання чи отримані у формі позик, облігацій або акціонерного капіталу. Розвиваючи думку Б. Хелферта, можна показати взаємозв'язок фондових потоків у бізнесі за допомогою спрощеної схеми.

Система містить три сегменти, які відповідають трьом основним сферам прийняття рішень. Верхній сегмент показує три компоненти інвестицій: вже існуючу інвестиційну базу, доповнення у вигляді нових вкладів і вилучення непотрібних. Фінансовий менеджмент не можна назвати ефективним, якщо навіть за успішної інвестиційної діяльності не приділяють уваги тим активам підприємства, які не приносять доходів. Від них потрібно позбавлятись, забезпечуючи додаткові надходження грошових засобів.

РОЗДІЛ 2 ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ