3.3.Процедура регулювання перевезень

Під контролем перевезень розуміється перевірка (ревізія) всіх пасажирських, швидких, поштово-багажних та інших поїздів контролерами-ревізорами фінансових органів залізниць.

Участь провідників та інших членів бригади потягу при ревізії та контролі вагона і поїзда обов'язково.

Ревізії поїздів проводять за місячним графіком, затвердженим начальником фінансового відділу відділення залізниці (в залежності від підпорядкованості). Графіки ревізій місцевих і дальніх поїздів між сусідніми відділеннями залізниць по ходу проходження цих потягів узгоджуються через Управління залізниці (в залежності від підпорядкованості).

Ревізії пасажирських поїздів здійснюються один раз у межах кожної залізниці, якщо вони йдуть не більш ніж по двом відділенням цієї залізниці. Більше одного разу здійснюються ревізії пасажирських поїздів, які прямують за трьома і більше відділенням залізниці, на не межують один з одним відділеннях залізниці.

Про початок ревізії пасажирського поїзда ревізори ставлять до відома начальника поїзда і пред'являють відкриті листи та графіки роботи. Старший або керівник групи (бригади) зобов'язаний записати в першу графу рейсового журналу прізвища перевіряючих, номери відкритих листів або посвідчень особи і приписів. Приписи Департаменту фінансів адміністрації залізничного транспорту України дійсні на зазначену у них залізницях приписи фінансової служби залізниці дійсні тільки на цій залізниці. Маршрут серії ФД дійсний тільки в названих у ньому поїздах. За наявності обставин, що вимагають раптовості (сигналипро масове провезенні безквиткових пасажирів, запити-вимоги правоохоронних органів), ревізії можуть поставити до відома начальника поїзда в процесі ревізії поїзда.

Перед початком ревізії пасажирського поїзда ревізії перевіряється у начальника поїзда наявність квитанцій форми РС-97 «гасять» використані квитанції контрольними щипцями і роблять відмітку про їх перевірці на звороті останньої витраченої квитанції, а також перевіряють наявність і правильність оформлення маршрутів на поїзну бригаду.

Якщо начальником поїзда були посаджені в штабний вагон пасажири, які пред'явили телеграму про необхідність термінового виїзду, яким начальник поїзда не оформив проїзд протягом 1 год з моменту відправлення поїзда з пункту формування або обороту або протягом 30 хвилин з проміжної станції, то ці пасажири вважаються безквитковими і з них стягується вартість проїзду і накладається штраф за безквитковий проїзд, а на начальника поїзда складається акт про провезенні безквиткових пасажирів з відміткою в рейсовому журналі поїзда.

Ревізії піддаються всі вагони в складі поїзда: пасажирські, службові (крім спеціального призначення), поштові, багажні, пересувні камери схову, вагони-ресторани і вагони з купе-буфетами. Часткова ревізія поїзда не допускається. Починати ревізію можна з будь-якого вагона. При необхідності може бути проведена повторна ревізія поїзда або окремого вагона.

До перевірки проїзних документів пасажирів у спальних вагонах далекого та місцевого сполучень ревізори приступають через 30 хв після відправлення поїзда зі станції формування або обороту поїзда. Дозволяється відразу після відправлення поїзда проводити відбір квитків у пасажирів разом з провідником вагона, на шляху прямування не раніше виходу поїзда за межі кордону станції.  Провідник вагона зобов'язаний супроводжувати ревізора і давати пояснення з які виникають у процесі ревізії питань.

Ревізія далеких і місцевих поїздів проводиться з найменшим занепокоєнням пасажирів. У нічний час перевірка квитків пасажирів спальних вагонів усіх найменувань проводиться, як правило, у чергових провідників вагону. При крайній необхідностіревізор має право зробити перевірку фактичної наявності вільних місць у спальних вагонах всіх найменувань. При ревізії пасажирського поїзда ревізор перевіряє:

• стан внутрішнього обладнання та знімного інвентарю у вагоні, утримання його провідниками в належному стані, виконання провідниками вагонів правил обслуговування пасажирів. При виявленні антисанітарний стан вагонів, несправностей системи опалення, освітлення, вентиляції та інших порушень ревізор зобов'язаний вимагати від начальника поїзда усунення цих недоліків і зробити запис про це у рейсовому журналі;

• правильність обліку витрат постільної білизни та фактичної наявності чистої білизни, повноту обліку вільних місць у вагонах і правильність повідомляються відомостей про них. При виявленні розбіжностей з обліку і фактичною наявністю в установленому порядку складається акт;

• наявність квитків, квитанцій доплат та інших проїзних документів і відповідність їх категорії вагона, в якому відбувається проїзд. У пасажирів, що проїжджають по квитках із знижкою з тарифу, разовим службовим квитках, річним і тимчасовим, необхідно перевірити наявність документів, що підтверджують право користування зазначеними квитками. Перевірені проїзні документи, крім річних і тимчасових, повинні бути погашені контрольними щипцями з чітким відбитком;

• правильність оформлення проїзних документів та відсутність у них дефектів. При необхідності перевіряють правильність різання тарифної сітки відповідно відстані поїздки і сплаченою пасажирами сумі, а також правильність оформлення проїзних документів і стягнення платежів роз'їзними квитковими касирами;

• відповідність провозять пасажирами ручної поклажі встановленим правилам її провозу;

• правильність гасіння провідниками вагонів проїзних документів пасажирів;

• продають чи в поїзді котушкові квитки від зупиночних пунктів, де немає квиткових кас, гасяться чи квитки шляхом надриву і чи своєчасно вносяться грошові суми за продані котушкові квитки в каси залізничних станцій;

• виконання провідниками вагонів посадової інструкції при несенні служби як на шляху прямування, так і на стоянках поїзда;

• наявність у начальника поїзда квитанцій на стягнення доплат і штрафу, бланків постанов про накладення штрафу; правильність заповнення зазначених документів та своєчасність внесення стягнутих сум у касу залізничної станції залізниці.

Ревізори зобов'язані уважно ставитися до прохань і скарг пасажирів на їх обслуговування і через начальника поїзда вживати заходів до задоволення обгрунтованих претензій. У цих цілях в денний час після закінчення ревізії в поїзді на вимогу ревізорівначальник поїзда оголошує через поїзне радіомовлення про те, що у вагоні знаходиться бригада контролерів-ревізорів, яким можуть бути стягнуті претензії з якості обслуговування пасажирів на шляху прямування і на станціях посадки. Ревізори зобов'язані зареєструвати в рейсовому журналі претензії пасажирів з питань їх обслуговування і вжити відповідних заходів до їх усунення.

Пасажир може провести при собі безкоштовно не більше 35 кг на дорослого пасажира, на дитину до 12 років - 15 кг.

Забороняється перевозити в складі багажу гроші, облігації, документи та інші цінності, які б'ються і тендітні предмети (скло, фарфор, телевізори, приймачі, і т.д.), упаковані пасажиром або відправником серед інших предметів багажу вогнепальну зброю, смердючі, вогненебезпечні, отруйні , легкозаймисті, вибухові та інші небезпечні речовини, предмети і речі, які можуть заподіяти шкоду прийомоздавальнику багажу, багажу інших пасажирів, або залізниці.

Не допускається розміщення ручної поклажі на місцях, призначених для пасажирів, а також в проходах між сидіннями, у коридорах, на майданчиках вагонів (тамбурах). Забороняється також перевезення великогабаритних речей, що не відносяться до ручної поклажі, розмір яких за сумою трьох вимірів перевищує 180 см. Кожен пасажир має право на провезення з собою на один проїзний документ ручної поклажі не більше 36 кг (на повний проїзний документ або дитячий). У вагонах із двомісними купе (СВ) дозволено перевезення ручної поклажі, розміри якої не перевищують в сумі трьох вимірів 180 см і вага до 50 кг. У приміському поїзді пасажиру дозволяється провезти додатково до встановленої норми не більше 50 кг ручної поклажі за додаткову плату.

При проїзді в поїздах далекого та місцевого сполучення пасажир має право додатково до встановленої норми провезти з собою ручну поклажу на наступних умовах:

• за окрему плату - до 14 кг за тарифом багажу вагою 10 кг з видачею пасажиру квитанції «Багаж на руках»;

• вагою до 50 кг - на проїзний документ, додатково куплений в одне купе вагона з двомісними або чотиримісними купе;

• з оплатою повної вартості проїзних документів за чотири місця в окремому купе. Загальна вага ручної поклажі в цьому випадку не повинен перевищувати 150 кг.

Якщо на перевезення ручної поклажі купується додатковий квиток, то за її провезення плата не береться.

У рахунок ваги ручної поклажі не входять портфелі, дамські сумочки, біноклі, лижі та палиці до них, вудочки, фотоапарати, переносні транзисторні радіоприймачі, парасольки і інші дрібні речі, розмір яких за сумою трьох вимірів не перевищує 100 см.

Дозволяється провезення при собі дитячих колясок і байдарок в рахунок норми ваги ручної поклажі пасажира в місцевих і далеких поїздах у розібраному вигляді, які за своїми розмірами можуть бути розміщені у вагоні на місцях, призначених для ручної поклажі.

Не допускаються до перевезення ручним багажем речі, які можуть пошкодити або забруднити вагон або речі інших пасажирів, а також заряджене зброю, смердючі, небезпечні, отруйні, легкозаймисті речовини, вибухові матеріали та інші небезпечні речовини (крім випадків, передбачених спеціальними правилами).

Якщо пасажир не побажає оплатити перевезення зайвої ручної поклажі, вага і розміри якої перевищують встановлені норми, або здати її для перевезення у вагоні - пересувний камері схову або багажем, то така ручна поклажа до перевезення не допускається.

Провезення за плату велосипедів в приміських поїздах у нерозібраному вигляді дозволяється не більше двох одиниць у тамбурі. До перевезення ручним багажем у приміських поїздах допускаються також в рахунок норми безплатного провозустандартні балони з газом пропан - бутаном в ємностях об'ємом до 5 л, що використовуються для побутових потреб та перебувають у справному технічному стані, що забезпечує безпеку перевезення.

На шляху прямування при обслуговуванні пасажирів провідник має право безкоштовно провозити лише особисті речі масою до 50 кг.

ВИСНОВКИ

Залізничний транспорт України вже багато десятиліть виконує чільну роль у вантажо-і пасажироперевезеннях.З'явившись у другій половині 19 століття, за весь минулий час він змінився як якісно, ​​так і кількісно. Географічне положення залізничного транспорту зумовило розміщення окремих галузей виробництва. У свою чергу, на розвиток залізничного транспорту вплинуло формування грузо-і пасажиропотоків. В результаті цього відбулося взаємодія розміщення залізничного транспорту і продуктивних сил.

Залізничний транспорт складає конкуренцію автомобільному транспорту на середні відстані й у перспективі складе конкуренцію повітряному транспорту на далекі відстані при розвитку швидкісного залізничного руху. Залізничніпасажирські станції в Україні є центрами тяжіння ділового світу, бізнесу, торгівлі, інших видів транспорту, тобто стають великими пасажирськими вузлами, що використовуються пасажирами для поїздок взагалі, незалежно від того, їдуть вони залізницею, літаком, автобусом або таксі. Департамент "Укрзалiзниця" ставить мета за своїми технічними можливостями, організаційним формам і якостям транспортного обслуговування грузо-і пасажиропотоків адаптуватися до нових вимог клієнтів. На перший план він висуває якість транспортного обслуговування, у той час як витрати відходять на другий план. Ці нові вимоги пов'язані з посиленням диференціації відправлень, зусиллями підвищити ефективність перевезень через ріст транспортних витрат шляхом залучення державних інвестицій, з необхідністю пристосування до зміни структури економічних зв'язків у ринкових умовах, забезпеченням регулярності і ритмічності пасажирських і вантажних перевезень, підвищенням рівня збереження і темпу доставки вантажів , необхідності дотримання безпеки руху при збільшенні її інтенсивності, з необхідністю врахування екологічного аспекту розвитку галузі, а також зниження її енергоємності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. А. П. Голіков, Я. Б. Олiйнік, А. В. Степаненко. Вступ до економiчної и соціальної географії. - К.: Либідь, 2000.

2. Ф. Д. Заставний. Географія України. - Львів: Світ, 2005.

3. Соціально-єкономіческая географія. Підручник Укрїни (Під ред. О. М. Шаблія). - Львів: Світ, 2005.

4. Геграфічна енциклопедія України. У 3 томах. 2005.

5. Залізниці: Загальний курс (Під ред. М. М. Уздіна). - М.: Транспорт, 2009.

6. І. Я. Аксьонов. Єдина транспортна система: Підручник для вузів. - М.: Вища школа, 2007.

7. П. С. Грунтів, П. А. Сицко. Сталеві магістралі Батьківщини: Навчально-методичний посібник - Гомель, 2008.

8. Ю. Я. Лисенко, В. М. Гурнак. Транспорт України - К.: Знання, 2007.

9. В. М. Гурнак. ТРАНСПОРТНИЙ Потік - К.: Знання, 2005.

10. Географія шляхів сполучення (Під ред. Н. Н. Казанського) - М.: Транспорт, 2010.

11. П. Позняк. Кіївскій метрополітен. - К.: Мистецтво, 2005.

12. Харківський метрополітен (Р. Е. Любарський, В. І. мозолів-ський, В. А. Співачук, М. І. Юрченко) - 2-е вид. Перероблене і доповнене - К.: Будівельник, 2009.

13. Український географічний журнал. - № 3,2009.

14. Економіка України. - № 7,2005.

15. Статистичний бюлетень за 2011 Рік. Державний комітет статистики України. - К., 2011.

16. Україна в цифрах 1997 - К.: Наукова думка, 2010.

17. Народне господарство України 1993; Статистичний щорічнік - К.: Техніка, 2010.

18. Урядовий кур'єр. - № 10-11,2010.