7. Корозія металів

Руйнування металів i сплавів внаслідок хімічного та електрохімічного впливу зовнішнього середовища називається корозією. Стійкими до корозії є золото, платина.

Розрізняють хімічну та електрохімічну корозію.

Хімічна корозія – це руйнування металів від дії на них сухих газів або неелектролітів (бензину, масел і ін.). Прикладом хімічної корозії є окислення металів при високих температурах. Під час хімічної корозії на поверхні металу з’являється плівка оксидів, яка в більшості випадків є захисною. Захисна плівка оберігає від корозії лежачий під нею метал. Такі пасивні до навколишнього середовища плівки утворюються. на поверхні алюмінію, свинцю, олова, нікелю, хрому.

Електрохімічна корозія – руйнування металів і сплавів під впливом електролітів. Електролітами можуть бути розчини солей, кислот, природні води, вологе повітря.

Захисна дія завжди надає більш активний метал.

Захист металу від корозії.

Захист металу покриттям плівкою з іншого металу має наступні різновиди: катодне покриття, тобто покриття металом, який є більш електропозитивним (менш активним), ніж основний метал виробу (в цьому випадку плівка є тільки механічним захистом); анодне покриття, тобто покриття основного металу металом з більш негативним електродним потенціалом. В цьому випадку плівка є електрохімічним захистом.

По методу нанесення металевої плівки розрізняють: гаряче покриття, тобто покриття, що наноситься шляхом занурення деталі у ванну з розплавленим металом (цинк, олово, свинець); металізація – нанесення шляхом розбризкування шару розплавленого металу під тиском стислого повітря.

Покриття металевих виробів шаром лаку або фарби має метою ізолювати основний метал від навколишнього його вологого середовища. Цей метод найпростіший і поширений, широко застосовується для захисту всіх будівельних конструкцій і деталей (ферм, колон, листів і т. д.).

Метод нанесення полімерних плівок. Як полімер – полівінілхлорид, поліетилен. Новій конструктивний матеріал – металопласт.

Захист легуванням, тобто введенням в метал легувальних елементів, що підвищують опір сплаву корозії, наприклад, введенням нікелю і хрому в кислототривкі сталі, мідь – в будівельні сталі.

Захист оксидними плівками – оксидування і фосфатування, які проводяться шляхом кип’ятіння виробів в спеціальних складах марганцю або фосфорної кислоти. Плівки темного кольору, що утворюються, володіють хорошою корозійною стійкістю.

Повернуться до плану лекції