3. Основи створення прикладних програм у delphi

Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) зародилося в мовах програмування Паскаль, Ада, С + +. До появи ООП технологія створення комп'ютерних програм базувалася на процедурному програмуванні, в якому Основою програми є функції і процедури, тобто дії. Створена таким чином комп'ютерна програма відрізнялася чітким алгоритмом роботи - послідовністю дій для досягнення поставленої мети. У ООП основний точкою опори при проектуванні програми є - об'єкт . Програма ООП - це не послідовність операторів, а сукупність об'єктів і способів їх взаємодії. Обмін інформацією між об'єктами відбувається допомогою повідомлень .

Об'єктом назвемо поняття, абстракцію або будь-який предмет з чітко окресленими кордонами, який має сенс у контексті розглянутої прикладної проблеми. Об'єкти можуть успадковувати характеристики і поведінку інших об'єктів, званих батьківськими або предками. Наявність механізму спадкування є самим істотним розходженням між звичайним програмуванням на Pascal ООП програмуванням в Delphi.

Основним поняттям ООП є поняття класу: класом - називають особливу структуру, яка може мати у своєму складі поля, методи і властивості. Клас - це безліч об'єктів, які володіють внутрішніми властивостями, властивими будь-якого об'єкта класу. Причому специфіка клас проводиться шляхом визначення його внутрішніх властивостей. Клас виступає в якості об'єктного типу даних. Класи мають поля (як тип даних Record), властивості (що нагадують поля, але мають додаткові описи) та методи (підпрограми, які обробляють поля і властивості класу). Базовим класом для всіх об'єктів в Delphi, є клас TObject . Цей клас інкапсулює основні функції, властиві всім об'єктам Delphi. Всі класи в Delphi є прямими або непрямими спадкоємцями цього класу.

Ієрархія об'єктів класу . Кожен конкретний клас має свої особливості поведінки і характеристик, що визначають цей клас. Наприклад, клас геометричних фігур можна розділити на два підкласи: плоскі та об'ємні фігури. Плоскі фігури можуть мати вершини і не мати їх. Плоскими фігурами, не мають вершин, є окружності і еліпси.

При використанні ООП слід пам'ятати, що якщо характеристика одного разу визначена, то всі категорії, розташовані нижче даного визначення, теж будуть містити цю характеристику. Тому, якщо визначена окружність, то немає необхідності дізнаватися скільки у неї вершин, т. к. вона відноситься до підкласу фігур, не мають вершин.

Спадкування . У термінах Паскаль об'єкт найбільш схожий з типом Record, який є структурованим типом для об'єднання декількох пов'язаних елементів під одним ім'ям.

Операції і методи. Функція (або перетворення), яку можна застосовувати до об'єктам даного класу, називається операцією. Якщо одна і та ж операція застосовується до об'єктів різного класу, то її називають поліморфної. Зазвичай при роботі із записами виникає проблема ініціалізації полів запису. Для присвоєння полях, в розглянутому раніше прикладі, початкових значень можна використовувати оператор With, але при необхідності ініціалізувати більш одного запису доведеться використовувати велике число операторів With, які будуть виконувати одні й ті ж дії. Тому природним є створення ініціалізується процедури, яка узагальнює застосування оператора with до будь екземпляру типу TPerson, переданого як параметр.

Delphi має користувальницький графічний інтерфейс, подібний Visual Basic й С++. Весь вихідний текст програми на Delphi пишеться мовою Object Pascal (об’єктний Паскаль), практично нічим не відрізняється від принципів, закладених в Turbo Pascal. Синтаксис, принцип модульності, процедури, функції все взято за основу.

Технологія роботи у середовищі Delphi базується на ідеях об’єктно-орієнтованого та візуального програмування.  В основі об’єктно-орієнтованого програмування (ООП) лежить ідея об’єднання в одній структурі даних і дій, які виконуються над цими даними. В Object Pascal існує спеціальний тип, який містить поля, методи і властивості. Такий тип називається класом. Класи містять в собі як дані, так і дії над цими даними. Конкретною змінною певного класу є об’єкт. Прикладами об’єктів можуть бути елементи керування у вікні: кнопки, списки, текстові поля тощо. Структурною одиницею в Delphi є візуальний об’єкт із заданим набором властивостей і методів, який називається компонентом.

Компоненти мають певні властивості. Властивості можуть набувати значення з деякого заздалегідь фіксованого набору чи значення, надані користувачем. Користувач розв’язує різноманітні задачі шляхом добирання компонентів і надання потрібних значень їхнім властивостям.

Для опрацювання числових та інших даних,  складають підпрограми-процедури. Такі процедури називають методами об’єктів.

Отже, суть візуального програмування полягає в конструюванні розв’язку поставленої задачі методом вставляння компонентів (візуальних заготовок) у форму, наданні значень їхнім властивостям і в застосуванні чи створенні методів, потрібних для розв’язування задачі.