Напад бронхіальної астми

Клінічна картина: вимушене положення, включення допоміжної мускулатури в акт видиху, експіраторна задишка, сухі, свистячі хрипи, що чути на відстані або при аускультації.

Ступені важкості приступу:

Легкий ступінь – задишка або задуха при фізичному навантаженні, помірна кількість сухих хрипів, помірна тахікардія; фізична активність збережена або помірно знижена.

Допомога на догоспітальному етапі.

• Відволікаючі процедури: розстебнути одяг, забезпечити доступ свіжого повітря.

• Інгаляції 100% кисню.

• Амброксол (лазолван) – 2,5-5,0 мл усередину.

• Інгаляції сальбутамолу, вентоліну – 2,5-5,0 мл при недостатньому ефекті – беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 крап.) дітям до 6-ти років, 1 мл (20 крап.) – старше 6-ти років.

• Госпіталізація.

Середньої важкості – задишка або задуха при фізичному навантаженні, участь допоміжної мускулатури в акті видиху, розсіяні сухі хрипи, виражена тахікардія, фізична активність обмежена.

Допомога на догоспітальному етапі.

• Інгаляція 100% кисню.

• Амброксол (лазолван) – 2,5-5,0 мл усередину.

• Інгаляції сальбутамолу, вентоліну, а при відсутності ефекту беродуал або комбівент до 6 років - 0,5 мл, старше 6 років – 1,0 мл або еуфіллін 2% - 2-3 мл/кг в/в, преднізолон 1-3 мл/кг в/в.

• Госпіталізація.

Важка ступінь – задишка або задуха в спокої, виражена участь допоміжної мускулатури в акті видиху, втягнення яремної ямки, розповсюджені сухі хрипи, виражена тахікардія, фізична активність різко обмежена.

Допомога на догоспітальному етапі.

• Інгаляції 100% кисню.

• Інгаляції глікокортикостероїдів.

• Лазолван 0,5 – 2,0 мл в/м або в/в повільно.

• В/венно 0,9% р-н натрію хлориду 5-10 мл/кг/год.

• Госпіталізація.

Бронхоастматичний статус.

Для бронхоастматичного статусу характерна “німа легеня”, повна відсутність хрипів при аускультації в нижніх відділах легенів, дихання не прослуховується.

Медична допомога:

• Напівсидяче положення.

• Інгаляції зволоженого 100% кисню.

• Звільнити грудну клітину від стискаючого одягу.

• Інгаляції сальбутамолу (вептоліну) 2,0-5,0 мл, при недостатньому ефекті беродуал або

комбівент 0,5 мл (10 крап.) - дітям до 6 років, 1 мл (20 крап.) – дітям старше 6 років, при

недостатній ефективності преднізолон 2-3 мл/кг в/в.

• При не купованому статусі кетамін 5 мл/кг в/в.

Гострий стенозуючий ларінготрахеобронхіт (гслтб)

Діагностичні критерії:

• Синдром ГСЛТБ виникає при гострому запаленні гортані і трахеї різної етіології, характеризується порушенням прохідності дихальних шляхів на рівні гортані.

Етіологічними факторами ГСЛТБ є:

- набряк гортані незапального характеру при алергійних реакціях негайного

типу до харчових продуктів, лікарських препаратів, пилкових рослин і ін.;

- набряк гортані як ускладнення захворювань порожнини рота, ЛОР- органів і ін.;

- поразки слизової оболонки гортані при дифтерії, корі і скарлатині;

- термічні, хімічні і механічні травми гортані, наслідки хірургічних втручань в області шиї;

- сторонні тіла верхнього відділу стравоходу;

- папілломатоз гортані.

• ГСЛТБ незалежно від причини виникнення, характеризується «гавкаючим» кашлем, афонією і стридорозним подихом.

• По ступеню звуження просвіту гортані розрізняють:

- стеноз І ступеню (компенсований) - захриплість голосу, у спокої подих рівний, незначне

втягнення яремної ямки і міжреберних проміжків, кислотно-основний стан і рО₂ крові в

межах норми;

- стеноз II ступеню (субкомпенсований) - дитина збуджена, подих гучний, в акті подиху бере

участь допоміжна мускулатура, виражене втягнення яремної ямки і міжреберних

проміжків, шкірні покриви яскраво-червоного кольору, потім з'являється ціаноз, пульс

частий і напружений, субкомпенсований метаболічний або змішаний ацидоз;

- стеноз ІІІ ступеню (декомпенсований) - дитина збуджена або загальмована,

гучний, чутний на відстані, подих, ціаноз носо-губного трикутника, липкий холодний піт,

тахікардія, розширення границь серця, ознаки застою в малому колі кровообігу, зіниці

розширені, гавкаючий кашель, змішаний респіраторний і метаболічний ацидоз,

гіпоксемія;

- стеноз IV ступеню (асфіктичний) - настає асфіксія і смерть від гіпоксичної коми.

Медична допомога:

• Відволікаючі процедури: загальна гаряча ванна тривалістю 5-7 хв (температура води 38-39°С), при гіпертермії тіла вище 38°С ванну не застосовувати, можна застосувати гірчичники.

• Десенсибілізуючі препарати.

• Тепле лужне пиття.

• При стенозі ІІ-ІІІ ступеня - інгаляція з муколітичними препаратами, преднізолон 1-3 мг/кг внутрішньовенне.

• Седативна терапія: бензодіазепіни (діазепам, седуксен, реланіум, сибазон) 0,3-0,5 мг/кг, але не більш 10 мг на уведення внутршньом'язово або внутрішньовенно.

• Інгаляція 100% кисню.

• При наростанні ГДН і неефективності вищенаведених заходів - після попередньої премедикації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрішньовенно, інтубація трахеї або ургентна крикоконікотомія.

При стенозі і ступеня – госпіталізація до інфекційного відділення, при ІІ-IV ступенях до ВІТ.