Великі і глибокі опіки

Потрібно уточнити причину, характер і час виникнення опікової травми. Глибина ушкодження тканин визначається так:

І ступінь – стадія еритеми – почервоніння шкіри, набряк і біль;

ІІ ступінь – стадія міхурів – міхури, наповнені серозно-геморагічною рідиною, набряк, сильний біль;

ІІІ ступінь – стадія некрозу – ушкоджені всі шари шкіри, шкіра бліда і суха, може бути обвуглювання, утрата чутливості. Виділяють ІІІА – паро новий шар шкіри не уражений, тому збережена регенеративна функція, ІІІБ – уражений і паро новий шар шкіри.

ІV ступінь – стадія обвуглювання.

Площа опікової поверхні визначається:

• “правило долоні” – тільки для дітей старшого віку якщо менш великі опіки, площа поверхні долоні дитини складає 1% від усієї поверхні тіла;

• “правило дев’ятки” – тільки для дітей старшого віку з метою визначення площі великих опіків – площа голови і шиї дорівнює 9% поверхні тіла, верхні кінцівки – 9%, нижні кінцівки – 18%, передня поверхня тулуба – 18%, задня поверхня тулуба – 18%.

Медична допомога.

• Припинити вплив теплового чинника.

• Фізичне охолодження водою з температурою не нижче 15С протягом 15 – 25 хвилин.

• Накласти суху асептичну пов’язку, при великих опіках – накрити стерильним простирадлом, просоченим 0,5% розчином новокаїну.

• При опіках середнього ступеня 50% анальгін з діазепамом або седуксеном 0,2 – 0,3 мг/кг.

• При важких опіках інфузії сольових розчинів або 0,9% натрій хлориду в обсязі 20 – 30 мл/кг/год.

• При важких опікових ускладненнях в/в преднізолон 2 – 3 мг/кг або гідрокортизон 5 – 10 мг/кг.

• Госпіталізація

Теплова травма.

Тривалий вплив теплового чинника на організм дитини може викликати загальне перегрівання і тепловий удар.

Загальне перегрівання: скарги на слабкість, головний біль, шкірні покриви вологі, підвищення температури тіла, тахікардія, гіпертензія. У важких випадках нестабільність АТ, аритмія серцевої діяльності, мігренеподібні параксизми, астенія, уповільнення зорово- моторних реакцій.

При тепловому ударі розрізняють 4 ступені тяжкості стану:

• Тепловий удар легкого ступеня – слабкість, головний біль, запаморочення або субфебрильність, рясне потовиділення, тахікардія.

• Тепловий удар середньої тяжкості – пульсуючий головний біль, нудота, блювання, температура тіла до 38С – 39С, шкіра гіперемійована, рясне потовиділення, дратівливість, немотивований гнів, гіперрефлексія, порушення координації, виражена тахікардія.

• Тепловий удар важкого ступеня – сильний головний біль, запаморочення, порушення зору, багаторазове блювання, таксомоторне порушення, дезорієнтація, втрата свідомості, гіперрефлексія, клонічні і тонічні судоми, патологічні рефлекси, парези і паралічі, температура тіла підвищена до 40С – 41С, виражена тахікардія, аритмія серцевої діяльності, може розвиватися мозкова кома.

• Тепловий удар украй важкого ступеня – клінічна смерть.

Допомога.

• Ізоляція потерпілого в прохолодне місце. Холодна вода або лід на шию у пахвові западини, на пахові області, жарознижуючі ліки недоцільні.

• Інгаляції кисню.

• Седуксен, реланіум, діазепам, сибазон у дозі 0,2 – 0,5 мг/кг в/м.

• Глюкокортикоїди в разі 2 – 3 мг/кг преднізолону в/м.

• В/в 0,9% натрій хлориду з 5% розчином глюкози в співвідношенні 1 : 1 у дозі 20 мл/кг/год.

• Госпіталізація.