
- •Методичні рекомендації до виконання курсовогопроекту з дисципліни проектування логістичних систем
- •4. Місця розташування основних постачальників обирається за чотирма останніми цифрами залікової книжки з використанням таблиці.
- •6. Знайти оптимальне місце розташування підприємства.
- •8. Самостійно визначити орієнтовну вартість сировини (грн/м3), що доставляється від постачальників №1 та №4, а також середню вартість готової продукції.
- •9. Розрахувати оптимальну партію поставки для варіантів перевезення в автомобілях 20, 50, 86 м3.
- •11. Враховуючи дані таблиці, зробити рекомендації стосовно маршрутів руху. Скласти як мінімум по одному збірному та розвізному маршруту (за методом Свіра).
- •12. Скласти графік руху по одному збірному та одному розвізному маршруту, враховуючи графік труда та відпочинку водіїв.
- •13. Скласти графік поставки сировини від постачальників та відвантаження готової продукції філіалам за днями тижня та годинами доби.
- •14. Для філіалів №2 та №3 розрахувати зони складу, враховуючи результати п. 10.
- •15. Згідно правил зберігання сировини №2 та готової продукції дати рекомендації відносно складської техніки та стелажної системи.
- •16. Розрахувати чистий зведений ефект та норму рентабельності інвестицій проекту, що враховує закупівлю складської та транспортної техніки.
- •Додатки Додаток а. Характеристика та рекомендації щодо обрання сучасних стелажних систем та складської техніки
- •Виды складской техники
- •Додаток б. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •1.1. Метод расчета чистого приведенного эффекта
- •1.2. Метод расчета индекса рентабельности инвестиции
- •1.3. Метод расчета нормы рентабельности инвестиции
- •1.4. Метод определения срока окупаемости инвестиций
- •1.5. Метод расчета коэффициента эффективности инвестиции
- •Анализ альтернативных проектов
11. Враховуючи дані таблиці, зробити рекомендації стосовно маршрутів руху. Скласти як мінімум по одному збірному та розвізному маршруту (за методом Свіра).
При використанні методу Свіра слід враховувати, що кількість пунктів, що включаються в один маршрут, повинно бути не більше п'яти.
Метод Свіра дозволяє визначити, які пункти включаються в розвізний маршрут, що обслуговується одним автомобілем, і полягає в наступному:
- уявний промінь, що починається з точки, де розташований вантажовідправник, поступово обертається за годинниковою стрілкою, "стираючи" з карти зображення вантажоодержувачів. У той момент, коли сума замовлень "стертих" вантажоодержувачів досягне місткості транспортного засобу (або буде дорівнювати 5), фіксується сектор, що обслуговується одним кільцевим маршрутом.
12. Скласти графік руху по одному збірному та одному розвізному маршруту, враховуючи графік труда та відпочинку водіїв.
Прийняти, що робоча зміна водія починається о 8.00 ранку. Час на завантаження та розвантаження розраховувати виходячи з 30 хвилин на 5 м3 продукції. Час у дорозі розраховувати з рекомендацією такого графіку руху:
2,5 години їзди, 15 хвилин перерви, 2 години їзди, 1 година на обід, 2,5 години їзди, 15 хвилин перерва, 2 години їзди, нічний відпочинок.
Розрахувати час, потрібний для 1 поїздки до постачальників №1-4 та філіалів №1-4.
13. Скласти графік поставки сировини від постачальників та відвантаження готової продукції філіалам за днями тижня та годинами доби.
При цьому намагатися, щоб під завантаженням та розвантаженням одночасно був 1 автомобіль.
14. Для філіалів №2 та №3 розрахувати зони складу, враховуючи результати п. 10.
На складах виділяються наступні основні зони: розвантаження та прийому товарів; корисна площа; допоміжна площа; комплектації та відвантаження; зона офісних приміщень. Для знаходження загальної площі, необхідно сумувати значення площ даних зон.
Площа зони розвантаження транспортних засобів та прийому товарів розраховується за формулою:
,
де qнад. – партія надходження товарів, м3;
К=1
t – кількість днів знаходження товарів в зоні прийому (1 день);
–
коефіцієнт навантаження на 1м2
корисної площі на складі, м3/м2.
Розрахунок корисної площі, яка складається з місця для стелажного зберігання і місця для штабельного складування, проводиться за формулою:
де Sст.., Sшт. – площа, зайнята відповідно під один стелаж, один штабель, м2;
Nст.., Nшт. – кількість відповідно стелажів та штабелів, од.
Допоміжна площа складу розраховуються за формулою:
де Sдоп.ст. – площа, зайнята проїздами і проходами між стелажами, м2;
Sдоп.шт. – площа, зайнята проїздами і проходами між штабелями, м2.
Розміри проходів і проїздів в складських приміщеннях визначаються залежно від габариту ресурсів, які зберігаються на складі, розмірів вантажообігу, виду застосовних для переміщення ресурсів, підйомно-транспортних механізмів. Головні проїзди, повинні бути перевірені на можливість вільного повороту в них підлогових підйомно-транспортних засобів. У необхідних випадках вони також повинні розраховуватися на зустрічний рух механізмів.
Для цієї мети користуються формулою:
де l – ширина стелажу, м.;
N – кількість стелажів, од.;
B – ширина транспортного засобу, м.;
C – ширина зазорів між транспортними засобами, між ними і стелажами по обидві сторони від проїзду, м.
Аналогічно знаходить площа, зайнята проїздами і проходами між штабелями (Sдоп.шт.).
Площа зони комплектації і відвантаження сполучена і розраховуються за формулою:
де qвід. – партія відвантаження товарів, м3;
К=1
t – кількість днів знаходження товарів в зоні відвантаження, дні.
Розрахункові дані для визначення площі складу
1. |
Партія надходження товарів, м3. |
береться з п.9 |
3. |
Кількість днів знаходження товарів в зоні прийому, дні |
0,1 |
4. |
Коефіцієнт навантаження на 1м2 корисної площі на складі в залежності від способу зберігання товарів, м3/м2 |
3 |
5. |
Ширина стелажу, м |
1,2 |
6. |
Глибина стелажу, м |
2,1 |
7. |
Кількість стелажів, шт. |
15 |
8. |
Ширина навантажувача, м |
1,35 |
9. |
Ширина зазорів між транспортними засобами, між ними і стелажами по обидві сторони від проїзду, м |
0,2 |
10. |
Довжина штабелю, м |
15 |
11. |
Ширина штабелю, м |
4,8 |
12. |
Кількість штабелів, шт. |
50 |
13. |
Ширина зазорів між транспортними засобами, між ними і штабелями по обидві сторони від проїзду, м |
0,2 |
14. |
Середньодобовий обсяг відправки товарів зі складу, од. |
партія надходження/10 |
16. |
Кількість днів знаходження товарів в зоні відвантаження, дні |
0,5 |
17. |
Площа офісних приміщень, м2 |
10 |