Академія пожежної безпеки

ім. Героїв Чорнобиля

Кафедра пожежно-профілактичної роботи

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту з дисципліни

“Пожежна профілактика технологічних процесів ”

(для курсантів, слухачів кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки 6.170203 «Пожежна безпека» )

Черкаси – 2012 р.

УДК 628.658.512 (07)

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Пожежна профілактика технологічних процесів» /Укладачі: Л.В. Хаткова, В.П. Мельник – Черкаси: АПБ, 2012. – 40 с.

Рецензенти:

• к. т. н., доцент Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України Тищенко О.М.;

• начальник ГУ МНС в Черкаській області генерал-майор с.ц.з.

Гвоздь В.М.

Рекомендовано до друку на засіданні кафедри пожежно-профілактичної роботи Академії пожежної безпеки iм. Героїв Чорнобиля

(протокол № _____ від __________________ р.)

І. Загальні методичні вказівки

Курсовий проект є самостійною роботою курсанта, слухача вищого навчального закладу пожежно-технічного профілю із спеціальності «Пожежна безпека»

Навчальна мета курсового проекту – систематизація теоретичних знань курсантів (студентів, слухачів) з дисципліни «Пожежна профілактика технологічних процесів» та подальше їх поглиблення, удосконалення навичок перевірки відповідності прийнятих рішень вимогам нормативних документів і розробка науково-обґрунтованих інженерних і організаційно-профілактичних заходів з протипожежного захисту будівель та споруд виробничого призначення.

Виконуючи курсовий проект, курсанти, слухачі повинні:

• кваліфіковано вирішувати технічні задачі по забезпеченню пожежної безпеки об’єктів різних форм власності;

• навчитися виконувати розрахунки, аналізувати і розробляти технологічні документи, складати пояснювальні записки;

• навчитися користуватися державними і галузевими стандартами, нормативно-технічною і довідковою літературою.

Об’єкт для виконання курсового проектування курсант (студент, слухач) підбирає самостійно по цифрам залікової книжки, враховуючи таблицю 1, про що повідомляє викладача.

Пояснювальна записка повинна бути виконана на комп’ютері (формату А4 (210х297 мм) з рамками без урахування пояснювальних таблиць, рисунків, графіків тощо). Вимоги до оформлення: шрифт 14 Times New Roman Cyr з одинарним інтервалом; розміри шрифту для формул - звичайний 14 пт, великий індекс 12 пт, малий індекс 10 пт, великий символ 18 пт, малий символ 12 пт.

На усіх сторінках проставляється шифр із вказівкою назви вищого навчального закладу, назви кафедри, назви факультету, рік захисту, номеру залікової книжки, пояснювальна записка – 01, графічна частина - 02 (наприклад, АПБ – ППР – ФППД – 13 / 133 - 01).

Як виняток дозволяється написання пояснювальної записки власноручно пастою чорного кольору (висота літер і цифр не менше 2,5 мм і міжрядковий інтервал 10 мм.).

Всі позначки фізичних величин повинні відповідати міжнародній системі одиниць СІ. Їх слід проставляти після результатів усіх виконаних розрахунків. При посиланні на нормативну або довідкову літературу потрібно вказати у квадратних дужках порядковий номер зі списку використаної літератури, який міститься в кінці пояснювальної записки.

Формули, які використовуються в тексті пояснювальної записки, нумеруються з правого краю рядка подвійною цифрою у круглих лапках, яка означає № розділу та через крапку  порядковий номер формули у розділі. Наприклад, (3.2). Графіки, схеми, рисунки, таблиці повинні мати помітку (Рис. 5.4.; Табл. 4.3 відповідно).

Додатки до пояснювальної записки виконуються на стандартних бланках, що відповідають вимогам керівних документів.

Пояснювальна записка повинна бути не менше 25 – 30 сторінок. Виклад змісту пояснювальної записки має бути стислим, чітким, таким, що виключає можливість суб’єктивного тлумачення.

Систематизовані цифрові та текстові матеріали, що подаються у пояснювальній записці, рекомендується оформляти у вигляді таблиць.

Наприкінці пояснювальної записки вказати список літератури, де необхідно включити усі використанні джерела інформації, розміщуючи їх в порядку посилань у тексті або за алфавітом.

ІІ. Зміст пояснювальної записки.

Пояснювальна записка повинна включати наступні розділи:

Розділ 1. Перевірка протипожежного стану об’єкта.

Вступ

1. Аналіз пожежної небезпеки технологічного процесу.

1.1.Аналіз пожежовибухонебезпечних властивостей речовин, що обертаються в технологічному процесі.

1.2.Оцінка можливості виникнення горючого середовища всередині технологічного обладнання.

1.3.Оцінка можливості виникнення горючого середовища поза технологічного обладнання.

1.4. Аналіз можливих джерел запалювання

1.5. Аналіз можливих шляхів розповсюдження пожежі

2. Аналіз протипожежного захисту об’єкта.

2.1. Аналіз генерального плану в частині протипожежного захисту об’єкту.

2.2. Визначення ступеня вогнестійкості будівлі.

2.3. Аналіз об’ємно-планувальних та конструктивних рішень будівлі.

2.4. Перевірка відповідності евакуаційних шляхів та виходів.

2.5. Аналіз противибухового захисту об’єкта.

2.6. Аналіз систем вентиляції та кондиціювання.

2.7. Аналіз відповідності електрозабезпечення.

2.8. Аналіз систем пожежної автоматики.

2.9. Аналіз відповідності систем внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання.

2.10. Аналіз відповідності систем опалення.

2.11. Аналіз протипожежного стану об’єкта.

Розділ 3. Пропозиції щодо поліпшення безпеки за організаційними, технічними та інженерними напрямами з їх обґрунтуванням.

Список використаної літератури.

Графічна частина

ІІІ. Рекомендації щодо оформлення графічної частини

У курсовому проекті необхідно використовувати листи форматів А3. При цьому кожне креслення оформляється рамкою і основним написом (штампом), (додаток 2).

У основному надписі креслення, а також у таблицях і схемах рекомендується використання шрифтів розмірами 3,5 – 5 мм.

Графічна частина курсового проекту складається з 2 листів:

1. Генеральний план (виробництва, населеного пункту, об’єкту).

2. План будівлі (поверху, дільниці) із зазначенням карти пожежної небезпеки.

Всі будівельні креслення що виконуються в курсовому проектуванні мають відповідати існуючим вимогам.

Графічні додатки до пояснювальної записки не підшиваються, але акуратно складаються до розмірів формату А4.

Карта пожежної небезпеки дільниці ...

(найменування конкретизується по найменуванню дільниці)

На дільниці креслить ся технологічне обладнання та місця тимчасового розташування заготовок або готової продукції і позначаються номерами відповідно до специфікації. При наявності вентсистеми пунктирними лініями кресляться її повітропроводи.

На плані дільниці умовними позначками кольоровими олівцями або чорнилами відмічаються місця наявності горючого середовища, джерел запалювання, місце найбільш вірогідного виникнення пожежі, можливі шляхи її розповсюдження, шляхи евакуації, місця розташування пожежних кранів, пожежних щитів, первинних засобів пожежогасіння.

На вільних полях карти надається перелік і зразки позначок горючих речовин та матеріалів, джерел запалювання та шляхів розповсюдження пожежі.

Приклади умовних позначок.

1. Горючі речовини та матеріали.

Позначаються порядковим номером в квадраті. Колір позначок червоний. Перелік речовин та матеріалів повинен відповідати гл.1.2 курсового проекту. Наприклад:

1

- заготовки з деревини та ДСП;

-

2

відходи та пожежонебезпечний пил ;

2. Джерела запалювання.

Позначаються подвійним числом в колі. Перша цифра визначає до якої групи відноситься джерело, друга Колір позначок червоний. Наприклад:

1. - паління цигарок;

2. - перегріви підшипників;

3. - іскри від короткого замкнення;

4. - самозаймання замащеного ганчір’я.

3. Шляхи розповсюдження пожежі.

Позначаються пунктирною лінією з колом, в якому ставиться порядковий номер. Колір позначок червоний. Наприклад:

1 - по приміщенню дільниці;

2 - на дільницю № 2 через незахищені будівельні отвори;

3 - по повітропроводам вентиляції в циклон.

4. Інші умовні позначки.

- найбільш вірогідне місце виникнення пожежі

(колір червоний);

- шлях евакуації (колір зелений);

- пожежний кран (колір синій);

- пожежний щит (колір червоний);

- вогнегасник (колір червоний);

ІV. Вихідні дані та методичні вказівки для виконання курсового проекту.

Тип об’єкту та основні дані для проведення перевірки протипожежного стану приймаються за таблицям завдання згідно номеру залікової книжки.

Таблиця 1

Вибір об’єкта для курсового проекту

№ п/п	Дві останні цифри залікової	Об’єкт
1.	01…10	Оздоблювальна дільниця деревообробного комбінату
2.	11…20	Цех горілчаних виробів спиртогорілчаного комбінату
3.	21…30	Газонаповнювальна станція
4.	31…40	Дільниця шліфування деревини деревообробного комбінату
5.	41…50	Дільниця отримання борошна комбінату хлібопродуктів
6.	51…60	Газонаповнювальна станція
7.	61…70	Цех горілчаних виробів спиртогорілчаного комбінату
8.	71…80	Дільниця отримання борошна комбінату хлібопродуктів
9.	81…90	Дільниця шліфування деревини деревообробного комбінату
10.	91…00	Оздоблювальна дільниця деревообробного комбінату

Оздоблювальна дільниця деревообробного комбінату

Приміщення з лакофарбною дільницею, на якій виконується лакування та фарбування виробів способом струменевого обливу. Основне технологічне обладнання – лаконаливна машина. Для сушки, вироби транспортуються вантажним візком в інші приміщення. На решті виробничих дільниць приміщення використовуються тверді негорючі матеріали у вигляді виробів з металу та негорючих пластмас. Розміри приміщення 50х20х4 м.

На оздоблювальній дільниці знаходяться наступні речовини: фарбники (спирторозчинні) “Порінбейц”, “Лютофем”, поліуретановий лак та деревина. Основою фарбників та лаку є розчинник 646 та лак НЦ-218.

Лак НЦ-218 – легкозаймиста рідина. Зберігається в металевій тарі об’ємом 200 літрів (190кг).

Розчинник 646 - легкозаймиста рідина. Зберігається в металевій тарі об’ємом 30 літрів (30кг).

Деревина - горючий матеріал.

Згідно п.7.1.1 НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою» при розрахунках значень критерію пожежної безпеки в якості розрахункового необхідно обирати найбільш небезпечний варіант аварії або періоду роботи обладнання, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовин і матеріалів, найбільш небезпечних по відношенню до наслідків вибуху.

В нашому випадку у виробничому процесі найбільш небезпечною речовиною є лак НЦ-218(24% толуолу), який зберігається в ємкості об’ємом 350 літрів. От же для розрахунку приймаю такий варіант можливої аварійної ситуації:

• за найбільш небезпечну речовину приймаю лак НЦ-218 - 24 вміст толуолу С₇Н₈ (легкозаймиста рідина з Tсп= +7С⁰; p = 866,9 кг/м³; t_кип. = 110,6 ⁰С; Q_зг. = 3771, 88 кДж/моль; Q_утв..= 50,17 кДж/моль)

• вважаємо що при аварії в приміщення вийде максимальна кількість лаку з урахуванням коефіцієнта заповнення (К_з=0,8);

• на дільниці знаходиться два візка розмірами 23м з 20 полицями повністю завантажені свіжполакованими виробами з яких теж випаровується розчинник;

• основна та аварійна вентиляція відключені, оскільки об’єкт не відноситься до 1 категорії по енергопостачанню;

• розрахункова температура в приміщенні становить +23 С⁰.

Цех горілчаних виробів спиртогорілчаного комбінату

На спиртогорілчаному комбінаті одним із самих вибухопожежонебезпечних стадій являється перегонка зрілої бражки через брагоректифікаційний апарат. Ця стадія здійснюється в апаратному цеху. Розміри виробничого приміщення 40х20х4,5 м.

В апаратному цеху обертаються вибухові пожежонебезпечні речовини, а внаслідок технологічних процесів можуть утворюватись горючі та вибухонебезпечні суміші.

Одна із цих речовин - етиловий спирт С₂Н₆О (етанол) (легкозаймиста рідина; p =785 кг/м³; t_кип.=78,5⁰С; t_сп.=+13⁰С; Q_зг. = 1408 кДж/моль; Q_утв.= 234,9 кДж/моль)

Для розрахунку приймаю такий варіант можливої аварійної ситуації:

- за найбільш небезпечну речовину приймаю спирт С₂Н₆О (етанол) – (легкозаймиста рідина; p =785 кг/м³; t_кип.=78,5⁰С; t_сп.=+13⁰С;

Q_зг. = 1408 кДж/моль; Q_утв.= 234,9 кДж/моль);

• ємність витратного баку етилового спирту – 250 м³;

• вважаємо що при аварії в приміщення вийде максимальна кількість спирту з урахуванням коефіцієнта заповнення (К_з=0,8);

• основна та аварійна вентиляція відключені, оскільки об’єкт не відноситься до 1 категорії по енергопостачанню;

• розрахункова температура в приміщенні становить +20 С⁰.