Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторний практикум_1.2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
176.13 Кб
Скачать

Будова і класифікація суцвіть

Мета: вивчити будову суцвіття як спеціалізованого квітконосного пагону або системи пагонів, розглянути основні форми суцвіть; навчитися проводити морфологічний аналіз суцвіть, графічно зображати схеми їх будови; закріпити навички морфологічного аналізу.

Матеріали і обладнання: препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі), лупи; свіжозібрані та гербаризовані зразки суцвітть подорожника (Plantago), черемхи (Padus.), ліщини (Coryllus), аїру (Acorus), глоду (Cratаegus), кропу (Anethum), ромашки (Matricaria), конюшини (Trifolium), пшениці (Triticum), живокосту (Symphytum), молочаю (Euphorbia), шавлії (Salvia.), буркуну (Melilotus), калини (Viburnum).

Методичні вказівки до виконання роботи.

1. Вивчення будови простих моноподіальних суцвіть (ботричні, рацемозні, невизначені).

Розглянути будову простих моноподіальних суцвітть. Замалювати схеми цих суцвіть: китиці, початку, головки, кошику, щитка, простого зонтика, простого колосу, сережки (рис. 15.1).

2. Вивчення будови складних моноподіальних суцвіть.

Відібрати із гербарних зразків рослини із складними моноподіальними суцвіттями. Замалювати схеми складного зонтика, складного колосу, складного початку, складної китиці, складного щитка (рис. 15.2).

3. Вивчення будови симподіальних суцвіть.

Знайти серед гербарних зразків рослини з симподіальними (верхівковими, визначеними) суцвіттями. Замалювати схеми монохазія (звивини і завійки), дихазія й плейохазія (рис. 15.3).

Контрольні питання.

  1. Типи суцвіть, їх біологічне значення.

  2. Характеристика простих моноподіальних (ботричних) суцвіть.

  3. Характеристика складних моноподіальних (ботричних) суцвіть.

  4. Характеристика симподіальних суцвіть.

  5. Еволюція суцвіть.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 16

Будова насіння і плоду

Мета роботи: вивчити будову насіння і плоду, розглянути різноманітність плодів, навчитися за морфологічними ознаками класифікувати плоди; закріпити навички препарування органів рослин.

Матеріали та обладнання: препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі), лупи; набори плодів: півонії (Paeonia), сокирок (Consolida), горошку (Pisum), жовтецю (Ranunculus), малини (Rubus), суниць (Fragaria), шипшини (Roza), сливи (Prunus), маку (Papaver), фіалок (Viola), капусти (Brassica), грициків (Capsella), гвоздики (Dianthus), клену (Acer), шавлії (Salvia), редьки (Raphanus), пасльону (Solanum), кропу (Anethum), яблуні (Malus), огірка (Cucumis), липи (Tilia), злаків (Poaceae), гречки (Fagopyrum), дуба (Quercus), кульбаби (Taraxacum), берези (Betula), талабана (Thlaspi arvense), соняшника (Helianthus), ясену (Fraxinus).

Методичні вказівки до виконання роботи.

    1. Вивчення анатомічної будови насіння з ендоспермом.

На постійному мікропрепараті "Зернівка жита" розглянути будову насінини в поздовжньому розрізі. Роздивитися гістологічну будову та взаємо розташування компонентів насінини. Замалювати будову зернівки жита (рис. 16.1).

Насінина злаків має добре розвинені покриви, ендосперм і диференційований зародок. Ззовні зернівка вкрита декількома шарами насінної шкірки, що в онтогенезі розвивається з інтегументів насінного зачатка. Під ними на мікропрепараті добре видимий алейроновий шар – зовнішній шар ендосперма, який містить алейронові зерна. Більшу частину насінини займає власне ендосперм – паренхімна триплоїдна тканина, багата на запасні речовини. Клітини ендосперма округлої або кулястої форми, периферичні клітини дрібніші, центральні – крупніші. Онтогенетично ендосперм розвивається з заплідненого вторинного ядра зародкового мішка. В клітинах молодого ендосперма видимі цитоплазма, ядро, пластиди, а у зрілому - клітини перевантажені поживними речовинами, ядро сплющується або розчинюється.

У будові зародка жита на мікропрепараті розрізняються зародкове стебельце, на верхівці якого знаходиться точка росту, сім’ядоля (щиток), гіпокотиль (підсім'ядольне коліно), зародковий корінець. Сім’ядоля зародку злаків (щиток) має вигляд тонкої пластинки, яка прилягає до ендосперма. Щиток всмоктує поживні речовини з ендосперму та сприяє їх розчиненню.

  1. Будова плоду.

Розглянути та зарисувати будову плоду кістянки. Позначити екзокарпій, мезокарпій, ендокарпій, насінину (рис. 16.2).

Плід складається з оплодня і насінини (насінин). Оплодень – це здебільшого розросла і часто видозмінена стінка зав'язі. В його формуванні нерідко беруть участь і інші частини квітки, оцвітина, квітколоже (наприклад, у квітках з нижньою зав'яззю). Оплодень складається з трьох шарів: екзокарпію (зовнішнього), мезокарпію (середнього) та ендокарпію (внутрішнього). Найчіткіше всі три шари розрізняються у плодах типу кістянка – тонкий шкірястий екзокарпій, м'ясистий мезокарпій і твердий ендокарпій.

  1. Будова і різноманітність апокарпних плодів.

Розглянути апокарпні плоди: листянкові – багатолистянка (півонія); листянка (сокирки); горішкові – багатогорішок (жовтець); суничина (суниця); цинародій (шипшина); кістянкові – багатокістянка (малина); кістянка (вишня). Замалювати (рис. 16.3).

Плід називають простим, якщо він утворений з однієї маточки. Плід, в утворенні якого беруть участь кілька маточок однієї квітки, називають збірним. Сукупність плодів, які формуються з квіток суцвіття і зростаються між собою, називають супліддям. Сучасна класифікація плодів базується на типі гінецею, з якого він формується. При цьому враховуються також ознаки оплодня. З апокарпного гінецея утворюються плоди апокарпії, з ценокарпного – ценокарпії. Серед апокарпіїв і ценокарпіїв є сухі і соковиті, розкривні і нерозкривні плоди. Найпримітивнішими плодами вважають листянкові апокарпії, з них виникають горішкові, а потім кістянкові.

Розглядаючи апокарпні плоди, слід звертати увагу на спосіб розкривання листянки і боба, порівняти особливості будови багатолистянки і багатогорішка, відзначити різноманітність кістянок.

  1. Будова і різноманітність ценокарпних плодів.

Розглянути ценокарпні плоди: коробчасті – коробочка (мак, фіалка); стручок (капуста); стручечок (талабан); схизокарп (шавлія, клен); горіхові – горіх (береза, гречка); зернівка (просо, жито); сім'янка (соняшник, кульбаба); крилатка (ясен); жолудь (дуб); ягодові – ягода (пасльон); гарбузина (огірок); гесперидій (лимон); яблуко (яблуня). Замалювати (рис. 16.4).

Порівнюючи коробочки тюльпану, маку та зірочника зверніть увагу на кількість гнізд, наявність перегородок, способи розкривання. Коробочка тюльпану має кілька гнізд, що вони відповідають кількості зрослих плодолистків, які утворюють гінецей. Ця коробочка розкривається розтріскуванням. Розглядаючи коробочку маку, зверніть увагу на те, що вона одногніздна з постійним розташуванням насіння; розкривається дірочками. На відміну від двох попередніх, коробочка гвоздикових має центральну колонку; вона одногнізда, для неї характерне неповне розкривання, в основному зубчиками, кількість яких відповідає кількості плодолистків або вдвічі більша.

Контрольні питання.

  1. Формування і будова плоду.

  2. Класифікація плодів.

  3. Характеристика сухих плодів.

  4. Характеристика соковитих плодів.

  5. Поширення насіння і плодів. Значення плодів і насіння.

  6. Механізм подвійного запліднення, його біологічне значення.

  7. Класифікація насіння.

  8. Формування зародка і ендосперму.

  9. Будова проростку.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 17