17

Міністерство освіти і науки України

Миколаївський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет

ім. В.О. Сухомлинського

ЛАБОРАТОРНИЙ ЗОШИТ З БОТАНІКИ

(2 семестр)

_________________________________________

_________________________________________

_________________________________________

_________________________________________

Миколаїв-2014

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З БОТАНІКИ

• Основними компонентами звіту про виконання лабораторної роботи є оформлені за вимогами рисунки до кожного завдання та висновки, що виконуються письмово в лабораторному зошиті чи альбомі.

• Малюнок виконується м’яким простим олівцем. Кольорові позначення на малюнку допустимі тоді, коли необхідно акцентувати увагу на певній характеристиці об’єкта, що замальовується. Використовувати кольорові олівці рекомендується за вказівками в методичних рекомендаціях.

• Маштабування малюнку: об’єкт розташовується у запропонованому просторі без зміни пропорцій. Поле малюнку: висота 8- 10 см, ширина 10-12 см.

• Стрілки-вказівки виконуються під лінейку паралельно дна одній та ведуть до колонки цифр справа від малюнка.

• Порядковий номер, назва малюнку та розшифровка цифр (підписи до малюнку) даються знизу під малюнком. Перша цифра порядкового номера малюнку відповідає номеру лабораторної роботи, друга – номеру завдання в межах цієї роботи.

• В кінці лабораторної роботи необхідно зробити та записати висновки конструктивно-аналітичного змісту за темою лабораторної роботи – про зв’язок функції та будови, філогенез, ембріогенез, примітивність ознак та ін.

Основні вимоги до виконання лабораторних занятть

Кожна із запропонованих у практикумі лабораторних робіт містить наступні логічні розділи:

• Мета заняття.

• Матеріали та обладнання.

• Методичні вказівки до виконання роботи.

1 завдання.

2 завдання.

3 завдання.

... завдання.

• Контрольні питання.

Підготовка до лабораторного заняття складається з таких етапів:

1. Вивчення теоретичних питань за учбово-методичною та науковою літературою (див. Список літературних джерел), конспектами лекцій.

2. Письмове оформлення (або ксерокопіювання) у робочому зошиті методичної розробки за темою заняття.

3. Попереднє ознайомлення із метою, матеріалами та обладнанням, об’єктами та методичними вказівками до виконання роботи.

В ході виконання лабораторного заняття студент повинен:

1. Виконати всі завдання практичної частини.

2. Скласти звіт про виконання роботи у вигляді рисунків всіх досліджених об’єктів, відповідно до завдань лабораторної роботи

3. Сформулювати та записати висновок наприкінці роботи.

4. Вміти відповісти на теоретичні питання в межах теми.

5. Лабораторний зошит здається на перевірку викладачу у сесійний період.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10

Морфологія вегетативного пагону

Мета роботи: вивчити будову пагону, дослідити особливості будови його частин, вивчити будову бруньок; закріпити навички препарування живих об’єктів.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні і покривні скельця, піпетки, препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі); багаторічні пагони яблуні (Mallus domestica) з плодушками, однорічні пагони липи (Tillia), пагони плауна булавовидного (Licopodium clavatum), сосни звичайної (Pinus sylvestris), клена (Acer), пагони з бруньками бузку (Syringa), каштану кінського (Aesculus hippocastanum), дуба звичайного (Quercus robur), берези (Betula), верби (Salix), сливи (Prunus), абрикоса (Armeniaca vulgaris), жимолості (Lonicera), ясена (Fraxinus excelsior), шипшини (Rosa canina), груші (Pyrus communis), ліщини (Corylus), вільхи (Alnus), осики (Populus tremula); гербарні зразки злаків, червоних водоростей, гвоздичних, кульбаби (Taraxacum), грициків (Capsella bursa-pastoris).

Методичні вказівки до виконання роботи.

1. Вивчення будови метамера пагона.

Розглянути однорічний пагін липи, каштану кінського, пагони представників злаків та гвоздичних. Визначити метамер пагону на запропонованих зразках, замалювати частину пагона із усіма його компонентами, зробити позначення (рис. 10.1).

Метамер пагону складається з вузла з листком, пазушної бруньки та міжвузля. Вузол – частина стебла, від якого відходить листок (листки) та пазушна брунька. Листок – бічний орган пагона, що утворюється із первинних бугорків апекса пагона. Вузли можуть бути відкритими – листок своєю основою охоплює лише частину стебла (тополя, клен, липа), та закритими – стебло повністю охоплене листковою піхвою (злаки, гвоздичні). Пазушна брунька утворюються в листковій пазусі – це простір між листком та відрізком стебла. Міжвузля – частина стебла між сусідніми вузлами. Отже, на пагоні вузли та міжвузля чергуються вздовж осі пагона (пагін складається з певної кількості метамерів), що свідчить про його метамерну будову.

2. Вивчення будови пагонів з різною вираженістю міжвузль.

Розглянути вкорочені і видовжені пагони яблуні, вишні та сливи, розетковий пагін кульбаби, напіврозетковий пагін грициків. Замалювати, позначивши вузли, міжвузля, листкові сліди, брунькові кільця (рис. 10.2).

Пагін називається видовженим, якщо довжина міжвузля перевищує діаметр стебла; у вкорочених пагонів міжвузля не виражені або не розвиваються; у розеткових пагонів міжвузля дуже короткі, листки зближуються і утворюють розетку; напіврозеткові пагони мають в нижній частині пагона вкорочені міжвузля, у верхній – видовжені.

3. Вивчення будови бруньки.

Розглянути зовнішню будову та почергово відпрепарувати вегетативну бруньку липи та генеративну бруньку вишні. Розглянути компоненти вегетативної і генеративної бруньки, порівняти, замалювати будову вегетативної і генеративної бруньок (рис. 10.3). Записати характеристику розглянутих бруньок (за якістю метамерів, за наявністю покривних лусок, за положення та походженням, за тривалістю спокою).

Брунька – це зачатковий пагін. Вегетативна (листкова) брунька містить зачаткове стебло, зачаткові листки, внутрибрунькові пазушні бруньки, генеративна (квіткова) – зародкову квітку або зародкове суцвіття. Закриті бруньки мають покривні луски, після їх опадання на пагоні залишаються зближені рубці покривних лусок, що утворюють брунькове кільце. За бруньковими кільцями можна визначити річний приріст та загальний вік гілки.

Контрольні питання і завдання.

1. Пагін, його будова, функції.

2. Поняття метамерія, метамерність, метамер. Метамер пагона, метамер стебла.

3. Будова бруньки.

4. Класифікація бруньок.

5. Розвиток пагона з бруньки.

6. Типи листкорозміщення. Ортостіхи. Листкові цикли.

7. Формули і діаграми листкорозміщення.

8. Формування системи пагонів. Наростання і галуження.

9. Типи галуження пагону

10. Напрямок росту пагонів. Акротонія, мезотонія, базитонія. Різноманітність пагонів.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11