2.Монолітні ребристі перекриття з плитами , опертими по контуру

Існує два типи монолітних ребристих перекриттів з плитами, опертими по контуру.

Перший тип - балки розміщують по осях колон, крок яких 4…6 м (рис.5,а)

Другий тип (кесонні) – балки розміщують більш частіше, відсутність проміжних колон ,малі розміри плит.

В основному перекриття з плитами , опертими по контуру ,застосовують для перекриттів будинків громадського призначення ,завдяки естетичному вигляду

Плита ,оперта по контуру ,працює в двох напрямах і її армують зварними сітками,які встановлюють в прольоті знизу, а біля опор (над балками) – зверху.

Нижню арматуру виконують із двох сіток з однаковою площею перерізу робочої арматури в кожному напрямі. З метою економії одну сітку доводять до опор, а другу розміщують у середній частині і доводять до опор на відстань , якщо плита опирається на балку(рис.5,г) , або на при вільному опиранні плити. Верхню арматуру плити (над балками) виконують у вигляді сіток, у яких робочі стержні розміщені в напрямі , перпендикулярному до балки, і заходять в прольоти через один на відстані , (рис.5,в)

Плити , в яких за умовами експлуатації допускаються тріщини , розраховують за методом граничної рівноваги.

Дослідами встановлено, що в граничному стані за міцністю в плиті утворюється ряд лінійних пластичних шарнірів: на опорах-зверху вздовж балок, в прольотах – знизу по бісектрисах кутів плити і в середині прольоту-вздовж довгої сторони плити. (рис.5 ,д) .Виходячи з цього плиту розглядають як систему жорстких дисків. З’єднаних між собою пластичними шарнірами по лініях злому. Значення моменту в пластичному шарнірі н одиницю його довжини залежить від площі перерізу робочої арматури

У загальному випадку кожна панель плити знаходиться під дією шести згинальних моментів : двох прольотних , чотирьох опорних (рис.5,е) Залежність між цими моментами , величиною прольотів і навантаженням :

Рисунок 5 – Ребристі монолітні перекриття з плитами , опертими по контуру.

В практичних розрахунках визначення моментів спрощується. Для середньої квадратної плити ( ) вважають ,що і обрив одної нижньої сітки на відстані

Тоді для опорних і прольотних моментів

Для вільно опертої квадратної плити всі опорні моменти дорівнюють нулю , а

.Тому , якщо обриви однієї нижньої сітки на відстані від опори

Після обчислення моментів підбирають арматуру в прольотах і на опорах , як для елементів прямокутного перерізу з одиночною арматурою.

Лекція № 16

Тема : Основи проектування залізобетонних конструкцій

План

1. Основні положення проектування.

2. Вибір типу конструкцій .

3.Врахування особливостей транспортування і монтажу при розрахунку збірних конструкцій.

1. Основні положення проектування.

Будівлі і споруди проектують на основі завдань на проектування , в яких замовник визначає умови і вимоги до об’єкта проектування.

Найбільш раціональні проектні рішення вибирають , порівнюючи можливі варіанти за економічними показниками,матеріаломісткістю, затратами праці.

Мінімальні затрати забезпечуються рішеннями , в яких враховано вимоги максимальної індустріалізації виготовлення і спорудження конструкцій.

Більшість сучасних будинків проектують збірними , бо в цьому випадку можна досягнути найбільшої індустріалізації. Але виробництво збірного залізобетону вигідне тільки за умови масового виробництва обмеженої кількості типів і розмірів. Цього досягають уніфікацією і типізацією.

Під уніфікацією розуміють зведення до одноманітності основних розмірів споруд , габаритних схем, збірних елементів , їхніх прив’язок до осей , вузлів спряжень елементів , а також навантажень. Основою уніфікації служить Єдина модульна система ( ЄМС) , яка передбачає градацію розмірів на базі основного модуля 100мм або укрупненого , кратного 100 мм.

Для того , щоб розміри будинку ув’язувались з розмірами конструкцій , використовують три категорії розмірів: номінальні, конструктивні й натуральні.

Номінальні розміри – це відстані між розбивочними осями будинку , а конструктивні розміри відрізняються від номінальних на величину зазору.

Натуральними називають фактичні розміри елемента , які залежно від точності його виготовлення можуть відрізнятися від конструктивних на деяку величину , яка називається допуском.

Крім уніфікації повинна бути забезпечена типізація конструкцій , для чого вибирають найбільш раціональні форми елементів , розробляють і застосовують подібні раціональні типи армування і з’єднання елементів.

У результаті типізації створюються серії типових збірних елементів , якими користуються при проектуванні.