3. Показники економічної ефективності.

Продуктивність праці – виражає відношення величини продукту II до затрат

живої праці ЗПЖ.

Пп = _П_

ЗПЖ

Розраховується двояко:

А) виробництво продукції на одного працівника;

Б) виробництво продукції на одну відпрацьовану людиною годину.

Продуктивність праці – показник ефективності виробництва. В ньому

відбуваються всі сторони господарської діяльності: технічний прогрес, організація

виробництва, використання ресурсів. Це показник використання робочої сили.

Ефективність матеріально-речових факторів виражається такими показниками

як матеріаловіддача і фондовіддача.

Матеріаловіддача – це відношення вартості продукту до матеріальних затрат.

Вона показує, скільки виробляється продукції на одиницю затрат праці, втіленої в

предметах праці.

Фондовіддача – відношення вартості продукту до основних виробничих

фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує,

скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.

Узагальнюючим показником є маса прибутку (різниця між обсягом

реалізованої продукції і її собівартістю).

Норма прибутку – відношення маси прибутку до обсягу основного і

оборотного капіталу.

Рівень рентабельності – відношення прибутку до собівартості продукції за

певний час.

Собівартість – розмір витрат на виробництво одиниці продукції.

Підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції – це перший

економічний закон, що відбиває основу і внутрішню логіку економічного, отже і

суспільного прогресу.

Основні терміни і поняття:

 виробництво;

 потреби;

 продукт;

 особистий фактор;

 речовий фактор;

 праця;

 предмети праці;

 засоби праці;

 засоби виробництва;

 продуктивні сили суспільства;

 матеріальне виробництво;

 нематеріальне виробництво;

 основне виробництво;

 виробнича інфраструктура;

 соціальна інфраструктура;

 маса прибутку;

 норма прибутку;

 рентабельність;

 собівартість;

 продуктивність праці;

 матеріаловіддача;

 фондовіддача.

Питання та завдання для закріплення.

1. Визначте сутність категорії “потреби” та поясніть особливість “економічних

потреб”.

2. Як співвідносяться між собою потреби і виробництво, у чому їх

суперечливість?

3. У чому сутність закону зростання потреб?

4. Охарактеризуйте основні фактори суспільного виробництва.

5. Назвіть основні показники за допомогою яких визначається економічна

ефективність суспільного виробництва.

6. Які фактори впливають на підвищення ефективності суспільного виробництва?

Література

1. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань:

Підручник. К.:Вища школа. - с.62-66

2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. Базилевич В.Д. – К.:

Знання – Прес, 2003р. – с. 44-55

3. Економічна теорія: Підручник /за ред. Предборського В.А. – К.: Кондор, 2003

с.38-50

4. Задоя А.А., Петруня Ю.Е. Основы экономической теории: Учебное пособие. –

М.: Рыбарн.,200 – с.24-44

5. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник.- К.: Видавничий центр “Академія”.

2001- с. 49-60

6. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн./ За ред. Ніколенка Ю.В. – К.:

Либіль, 1998 – с. 21-45

7. Основи економічної теорії: Підручник: / за ред. Мельника Л.Ю. – К.: 2005 - с.

54-70

8. Основи економічної теорії: Підручник: / за ред. Алексьєва В.Б., Андрусь О.І. –

К.: Каравела, 2008 – с. 67-76

9. Основи економічної теорії: Підручник: / за ред. Круша П.В. – К.: Каравела, 2008

10. Політична економія: Навч. Посібник /за ред. Кривенка К.Т.- К.: КНЕУ, 2005

- с. 27-49

11. Політична економія: Навч. Посібник /за ред. Рибалкіна В.О., Бодрова В.Г. –

К.: Академвидав., 2004 – с. 22-29

Тема: Економічна система суспільства

План.

1. Економічна система: її сутність та структурні елементи.

2. Типи та характерні риси економічних систем.

3. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.

Мета заняття: Визначити сутність економічної системи , моделі, її

організацій, характерні риси та класифікацію. Визначити закономірність та

особливості розвитку перехідних економік.

1. Економічна система: її сутність та структурні елементи.

Система – це сукупність взаємопов`язаних і розміщених у належному порядку

елементів цілісного утворення.

Кожній системі притаманні такі властивості: цілісність, упорядкованість,

стійкість, саморух та загальна мета.

Економіка будь-якої країни функціонує як багатомірна система, що складється

з великої кількості різних взаємопов`язаних та взаємозалежних компонентів, які

розвиваються відповідно до спільних для всієї системи законів.

Економічна система – це сукупність взаємопов`язаних і відповідним чином

упорядкованих елементів економіки, що утворюють певну цілісність, економічну

структуру суспільства.

Відомий американський економіст П.Самуельсон визначає будь-яку

економічну систему, незалежно від її соціально-економічної форми, як таку, що має

відповідати на три запитання: Що? Як? Для кого?

Найважливіші ознаки економічної системи

Економічна система має забезпечувати не лише теоретичну відповідь на ці та

інші запитання, а й реальні економічні дії, бо кожна з існуючих систем не здатна

запобігти альтернативному вибору в умовах обмежених природних ресурсів і

виробничих можливостей. Важливою характеристикою економічної системи є

визначення її структурних елементів. Економічна система складається з трьох

основних ланок: продуктивних сил, економічних відносин і господарювання.

Економічна система

Що

виробляти

і в яких

обсягах

Як

Виробляти (хто і за

допомогою яких

ресурсів та технологій)

Для кого

Виробляти (хто буде

власником і споживачем

виробленої продукції)

Основні структурні елементи економічної системи.

Продуктивні сили – це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми

фізичними та розумовими здібностями, науки, технології, інформації, методів

організації та управління виробництвом, що забезпечують створенням

матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.

Продуктивні сили становлять матеріально-речовий зміст економічної системи,

є найважливішим показником і критерієм досягнутого нею рівня науково-

технічного прогресу і продуктивності суспільної праці.

Економічні відносини – це відносини між людьми з приводу виробництва,

розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.

Система економічних відносин складається з: техніко-економічних,

організаційно-економічних, соціально-економічних відносин.

Система економічних відносин

Техніко-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу

використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за

допомогою яких вони впливають на сили природи і створюють необхідні життєві

блага. Техніко-економічні відносини є матеріально-речовим змістом суспільного

виробництва.

Організаційно-економічні відносини – це відносини між людьми з приводу

застосування способів і методів організації та управління суспільним

виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці,

кооперування, концентрація та комбінування виробництва.

Соціально-економічні відносини – насамперед це відносини власності в

економічному значенні цього поняття. Відносини власності визначають головне в

економічній системі – спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. Крім

того, відносини власності зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її

соціальну структуру, систему влади.

Таким чином, соціально-економічні відносини, основою яких є відносини

власності, займають визначальне місце у структурі економічних відносин та в

економічні системі взагалі, виконуючи в ній системо твірну функцію.

Господарський механізм є структурним елементом економічної системи, що

складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та

суспільних дій господарських суб`єктів на основі використання економічних

законів, економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.

Елементи економічної системи

Продуктивні сили Економічні відносини Механізм господарювання

Система економічних відносин

Техніко-

економічні

Організаційно-

економічні

Соціально-

економічні

Найважливіша функція господарського механізму - забезпечення динамічної

рівноваги в суспільному виробництві і насамперед між виробництвом та

споживанням, попитом і пропозицією.