2. Сутність суспільного виробництва, його фактори, та структура.

Коли говоримо слово „виробництво”, то уявляємо різні підприємства, на

яких створюються конкретні блага, якими користуються люди: продукти

харчування, одяг, взуття, автомобілі, будинки тощо. Все це є результатом людської

праці.

Отже, виробництво – це процес створення життєвих благ, необхідних для

існування і розвитку людського суспільства.

Рушійною силою економічної діяльності людей є потреби.

Потреби економічні – це необхідність у життєвих блага, бажання володіти

ними і використовувати за призначенням. Потреби весь час виникають нові, вони

безмежні, тому це свідчить про те, що в розвитку виробництва діє об’єктивний

закон зростання потреб. Цей закон відображає безперервне зростання маси і

різноманітності споживних вартостей в результаті зростання продуктивних сил.

Чинники виробництва

Виробництво має 2 фактори – особистий і речовий.

Особистий – це робоча сила. Носієм робочої сили є людина.

Робоча сила – це сукупність фізичних та розумових здібностей людини, її

здатність до праці.

Праця – це діяльність людини, спрямована на зміну предметів та сил природи з

метою задоволення її потреб. Праця як усвідомлена діяльність властива лише

людині.

Речовий фактор – це предмети праці і засоби праці. Предмети праці – це те, на

що спрямована праця людини. До предметів праці належать первинні продукти і ті,

що створенні людьми. Земля, її надра: кам’яне вугілля, ліс, залізна руда, нафта та

інші корисні копалини – належать до первинних продуктів праці. Переважна

частина предметів праці в сучасних умовах є продуктами певної переробки (метал,

бавовна, цемент) або штучно створені матеріали (полімерні, керамічні тощо).

Засоби праці – це речі, за допомогою яких людина впливає на предмет праці.

Вони включають інструменти, машини, обладнання, виробничі будівлі, транспортні

засоби, резервуари тощо.

Предмети і засоби праці в сукупності становлять засоби виробництва і

виступають як матеріальні ресурси.

Засоби виробництва і робоча сила утворюють продуктивні сили суспільства.

Розвиток продуктивних сил свідчить про те, як суспільство оволоділо

природою і збільшило своє багатство, на якому шаблі суспільного прогресу воно

перебуває. Для вивчення розвитку продуктивних сил використовують кількісні та

якісні параметри.

РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ

Кількісні параметри Якісні параметри

Досягнуті масштаби

виробництва

Прогресивність техніки і

технології

Якість Обсяг засобів створюваних благ

виробництва

Кількісний склад

робочої сили

Кваліфікація кадрів

Продуктивність праці

 Досягнуті масштаби виробництва вимірюються кількістю виробленої на

підприємстві чи в країні за певний час або зазначені показники мають грошове

вираження.

 Обсяг засобів виробництва також має грошове і кількісне вираження.

 Кількісний склад робочої сили показує на підприємстві зайнято 3202

працівники, а в країні кількість працюючих – 23 млн.чол.

 Прогресивність техніки і технології відображує удосконалення, винаходи,

раціоналізаторські пропозиції, нові інструменти, машини, а також перехід від

певних процесів, правил виготовлення продукції до інших.

Якість промислової чи сільськогосподарської продукції не можна виміряти

двома чи трьома показниками. Для цього застосовують систему показників. Для

механічного преса – це потужність, продуктивність, маса, габарити, надійність,

точність, безшумність, зручність у роботі, кількість точок зміщення тощо.

 Кваліфікація кадрів свідчить про рівень знань, умінь та трудових навичок

робітників і службовців певного підприємства, галузі чи країни.

 Продуктивність праці характеризує ефективність виробничої діяльності людей

в процесі створення матеріальних благ і послуг.

Структура суспільного виробництва та стадії руху продукту.

Структура суспільного виробництва включає матеріальне і нематеріальне

виробництво.

Матеріальне виробництво – це сфера суспільного виробництва, в якій

виробляються: а) матеріальні блага: вугілля, цемент, одяг, взуття, автомобілі тощо;

б) матеріальні послуги: вантажний транспорт, оптова торгівля, обслуговування та

ремонт техніки тощо.

Нематеріальне виробництво – виробляються :

а) нематеріальні послуги: роздрібна торгівля, громадське харчування,

пасажирський транспорт, зв’язок, побутове обслуговування, охорона здоровя;

б) освіта, культура, спорт, мистецтво – духовні цінності.

Виробництво матеріальних і нематеріальних послуг становить сферу послуг.

Отже, основними сферами виробництва є:

основне виробництво – це базові галузі, тобто:

1) основне виробництво;

2) виробнича інфраструктура – комплекс галузей, що обслуговує основне

виробництво;

3) соціальна інфраструктура – нематеріальне виробництво.

1. Основне виробництво – це галузі матеріального виробництва, де

виготовляються предмети споживання й засоби виробництва.

Основні комплекси:

 сировинний;

 паливно-енергетичний;

 агропромисловий;

 хімічно-лісовий;

 виробництво товарів народного споживання;

 капітальне будівництво.

2. Виробнича інфраструктура – це комплекс галузей, які обслуговують

основне виробництво і забезпечують ефективну економічну діяльність підприємств

і народного господарства в цілому.

Основні галузі:

 транспорт;

 зв’язок;

 торгівля;

 кредитно-фінансові заклади;

 ділові послуги (інформаційні, рекламні, консультаційні, інженерно-

будівельні).

Значення: надаючи послуги підвищується ефективність виробництва,

покращуються умови праці.

3. Соціальна інфраструктура – це нематеріальне виробництво, де

створюються нематеріальні форми багатства, які відіграють вирішальну роль у

всебічному розвитку трудящих.

Основні галузі: охорона здоровя і фізична культура, освіта, житлово-

комунальне господарство, пасажирський транспорт і зв’язок, побутове

обслуговування, культура, мистецтво.

Значення: обсяг і якість соціальних послуг-важливий показник прогресу

суспільства і рівня життя населення.

Що характеризує сучасне виробництво?

Під впливом розвитку науки і техніки країни стали переходити до нової

моделі економічного зростання. Вона заснована на інтелектуальних, наукомістких

галузях, що використовують передові технології, висококваліфіковану працю та

досягнення НТП.

Продукт і стадії його руху.

Готове благо для споживання має назву – продукт. Він створюється на першій

стадії – у виробництві.

За формою і економічним призначенням блага та послуги, створені у

суспільному виробництві, використовуються як предмети споживання і засоби

виробництва.

Виробництво складається з галузей. Галузі, що виробляють засоби

виробництва, так звана група А, належать до I підрозділу суспільного виробництва

(машинобудування, чорна металургія, хімічна, тепло та енергопромисловість).

Предмети споживання, група Б, виробляються у II підрозділі (легка, харчова

промисловість, сільськогосподарський комплекс тощо).

Після виробництва настає стадія обміну. Все, що виробляється на

підприємстві, має бути реалізованим. Після реалізації працівники отримують

заробітну плату, а його власники – дохід. Отже, таким чином, відбувається розподіл

виробленого продукту. І лише після цього настає завершальна стадія руху –

споживання.

Для чого суспільству необхідно забезпечувати рух продукту?

З метою досягнення економічних цілей:

 виробництво сприяє зростанню обсягів продукту, виникненню нових благ,

послуг, підвищенню їх якості;

 розподіл є стимулом для працівників підприємств;

 обмін сприяє розвитку ринкових відносин і забезпечує соціальну

справедливість;

 споживання сприяє всебічному розвитку людини.