3. Грошово-кредитна система Польщі

В 2004 році Польща увійшла до Європейського Союзу, а Польський центральний банк став членом Європейської системи центральних банків.

Нині макроекономічна ситуація в Польщі дуже сприятлива і створює хорошу кредитну і депозитну базу: найвищий темп зростання ВВП (5–7% на рік), інфляція знижується (менше 20% річних), бюджетний дефіцит тримається в межах 3%.

Сучасна польська банківська система є дворівневою.

Структура польської грошово-кредитної системи створювалася та виникла на основі моделі західних держав.

Республіка Польща - одне з перших посткомуністичних держав, які почали здійснення лібералізації економіки, в тому числі, і реформування форми власності. Початок перебудови кредитно-фінансової системи в інтересах ринкової економіки було покладено 1 лютого 1989 - з системи Національного Банку Польщі виділилися 9 регіональних банків, створивши тим самим основу для формування двоступеневої банківської системи.

Регіональні банки взяли на себе функції по безпосередньому обслуговуванню економічних суб'єктів, тобто характерні для комерційних банків, в той час як на Національний банк покладалися функції виключно центрального банку:

• грошово-кредитне регулювання економіки;

• емісія кредитних грошей;

• кредитування комерційних банків.

В Польщі традиційно існувала система кооперативних банків, що бере початок ще з 1861 року, в 1950 році після нетривалої перерви їх робота була відновлена. Діяльність кооперативних банків орієнтована перш за все на кредитно-касової обслуговування сільськогосподарських виробників у межах однієї гміни.

У 1975 році кооперативними банками був заснований Bank Gospodarki Zywnosciowej (Продовольчий Банк), у статутному фонді якого частка зазначених банків становила 46%. Таким чином, Bank Gospodarki Zywnosciowej став центральним для понад 1500 кооперативних банків. Однак з початком реформ банківської системи відбулася певна децентралізація системи кооперативних банків Польщі. Вже в перші роки реформ кількість банків різко зросла, і в першу чергу, - приватних.

Процес приватизації польських банків можна умовно розділити на кілька етапів.

Перший етап 1989 - 1992, старт якому був даний Законом від 31 січня 1989 року "Банківське право", характеризувався надзвичайно ліберальним підходом до формування ринкової банківської системи. На вказаний період доводитися найбільшу кількість створених нових приватних банків - 75. Обмеження з боку держави , в контексті популярної в той час ліберальної концепції, на розвитку галузі були мінімальними, і уряд всіляко сприяло становленню банківської системи, яка повинна була стати одним з наріжних каменів економічних реформ.

Для другого етапу 1992-1994, було характерно посилення порядку банківського ліцензування та обережне ставлення Національного банку Польщі до залучення іноземного капіталу в дану сферу економіки.

Національний банк Польщі — центральний банк Польщі із штаб-квартирою у Варшаві, заснований 1945 року.

Основною метою Національного банку Польщі є підтримка цінової стабільності в країні, а також сприяння економічної політики уряду, якщо це не заважає основній меті банку. Національний банк Польщі має виключне право на випуск валюти в республіці.

Основні завдання Національного банку Польщі

• розробка проектів концепції грошової політики;

• здійснення нагляду за правильним функціонуванням банківської системи;

• емісія грошових знаків;

• надання кредитів комерційним банкам;

• організація та проведення грошових розрахунків;

• забезпечення економіки валютними резервами;

• проведення банківського обслуговування державного бюджету;

• регулювання ліквідності банків та їх рефінансування;

• організація обороту іноземної валюти;

• проведення валютної діяльності в межах, окреслених законодавством;

• розробка грошової, банківської статистики, платіжного балансу та міжнародної інвестиційної позиції;

• виконання інших завдань, визначених законодавством.

• НБП здійснює власну фінансову діяльність на основі річного фінансового плану. Власними фондами банку є статутний фонд і резервний фонд.

• Статутний фонд НБП становить 1,5 млрд злотих.

• Натомість резервний фонд утворюється з відрахувань від прибутків НБП

Органами управління Національного банку Польщі є: Голова Національного банку Польщі Сеймом обирається строком на 6 років за пропозицією президента Республіки Польщі. Він несе відповідальність за організацію і функціонування центрального банку і може виконувати свої повноваження протягом двох термінів. Також очолює Раду грошової політики, представляє інтереси Республіки Польщі в рамках міжнародних банківських установ.

Рада грошової політики є одним з керівних органів управління НБП. Рада. До складу Ради грошової політики входять: голова Ради, яким є голова НБП; 9 членів, що призначаються Сеймом за поданням президента Республіки Польщі з числа фінансових спеціалістів на термін – 6 років.

Правління НБП відповідає за реалізацію постанов Ради грошової політики та приймає рішення в справах, що не відносяться до виключної компетенції інших органів НБП.

Відповідно до Закону «Про Національний банк Польщі» нагляд за діяльністю банків було доручено Комісії банківського нагляду – організаційно-автономному органу в структурі НБП, до завдань якої належать:

• визначення принципів діяльності банків;

• нагляд за банківськими установами щодо дотримання ними законодавства, статуту, інших правових положень та фінансових нормативів;

• виконання звітних оцінок економічного стану банківта подання їх Раді грошової політики, а також оцінки впливу грошової, фіскальної, наглядової політики на їх розвиток;

• підготовка висновків щодо принципів організації банківського нагляду та встановлення порядку його виконання.

Нині другий рівень грошово-кредитної системи Польщі формують :