3. Графічні методи

Для кращого сприйняття й зрозуміння закономірностей явищ і процесів у науковому аналізі широко застосовуються графічні способи зображення інформації.

Наявність потужних і зручних програм для аналізу статистичних даних на персональних комп’ютерах, і зокрема, формування електронних таблиць MicrosoftExcel для Windows розширює коло споживачів методів графічного зображення статистичної інформації, що визначає актуальність дослідження.

Статистичний графік являє собою систему подання інформації про соціально-економічні явища за допомогою наочного зображення статистичних числовий величин та їх співвідношень з використанням знакових систем: крапок; знаків ліній; геометричних фігур, малюнків з метою їх узагальнення й подальшого аналізу [2, с. 68]. Графіки мають ту перевагу перед текстовим викладом і статистичними таблицями, що дають наочні результати статистичного зведення і обробки основного матеріалу. За допомогою графіків легко виявити і наочно подати закономірності, які важко вловити в складних статистичних таблицях.

В науковому аналізі використовують усі види графіків, які класифікують за такими ознаками [4, с. 85]:

1. загальним призначенням;

2. способом побудови;

3. графічним образом.

Види графіків та взаємозв’язок між ними зображено на рис. 1.

Рисунок 1. Види графіків

Аналітичні графіки – графіки групувань взаємозв’язку і рядів розподілу.  Ілюстративні графіки показують зростання ознаки, динаміку розвитку і структуру явища. Лінійні – статистичні криві, що відображають зміни явища в часі. Застосовуються для характеристики зв’язків між явищами. Див. рисунок 2.

Рисунок 2. Лінійний графік.

Cтовпчикова – відображає статистичну величину в формі подовжених прямокутників (стовпчиків). Стовпчикова діаграма – діаграма одномірного виміру, тому всі стовпчики за широтою повинні бути однакові, оскільки величина показника характеризується висотою стовпчику. Знак Варзара – діаграма, названа на честь російського статистика В. Є. Варзара. Вона дозволяє наглядно охарактеризувати явище, за трьома прикметами за допомогою прямокутників з різними співвідношеннями між основою та висотою. Значення однієї прикмети зображується в формі основи прямокутника, а другої – в формі його висоти. Тоді розмір третьої прикмети, що дорівнюється множенню перших двох, буде площею прямокутника. Застосування: можна зображувати, наприклад, чисельність робітників, середню продуктивність праці та розмір продукції. Зображення прямокутників різних розмірів дає можливість порівняти окремі явища за трьома прикметами.

Як і секторна діаграма, кільцева діаграма відображає співвідношення частин до цілого, але вона може містити кілька рядів даних. Див. рисунок 3.

Рисунок 3. Колова кільцева діаграма.

Радіальні діаграми використовують для зобра-ження явищ, які періодично змінюються за часом (переважно сезонних коливань). Для їх побудови застосовують полярну сис-тему координат. Круг поділяють на 12 рівних частин, кожна з яких означає певний місяць. На радіусі, починаючи з центра, в масштабі відкладають відрізки, що зображують місячні рівні ознаки. Кінці цих відрізків з’єднують між собою, в наслідок чо-го створюється замкнута фігура – дванадцятигранник, який ха-рактеризує сезоні коливання досліджуваного явища. Секторні або групові діаграми застосовуються в основному для відображення показників структури явища, що вивчається. Секторна діаграма – круг, сектори якого поділяються радіусами на окремі частини від усього (цілого) кола й наносяться пропорційно об’єму всі частки. В таких діаграмах більш наглядно відображається структура явища, оскільки у кругових діаграмах графічний образ не проявляється, тому не впливає на сприяття.

На особливу увагу заслуговує класифікація статистичних  графіків за видом їх поля, згідно з якою розрізняють дві групи: діаграми і статистичні карти або картограми.

Діаграми – це такий вид графіків, у якому цифрові дані зображені за допомогою геометричних фігур або знаків [2, с. 70].Див. рисунок4.

Рисунок 4. Згрупована стовпчикова діаграма

Картограма – статистична карта, на якій розподіл прикмети, що вивчається, по території відображається умовними знаками (крапками, штриховкою та ін.) , які відповідають певним інтервалам значень величини цієї прикмети. картодіаграма – сукупність діаграми  з географічною картою. Вони дають можливість відобразити більш складні статистико-географічні  побудови й відобразити їх більш точно. Див. рисунок 5.

Рисунок 5. Картограма фонова.

Карта-хороплет – розповсюдження гістограми в область просторових організацій, оскільки сукупність згрупованих даних розміщується за допомогою карти по ареалах. Фонові картограми, як правило, використовуються для зображення середніх або відносних показників, точкові - для об'ємних (кількісних) показників (чисельністьнаселення, поголів'я худоби і т. д.).

Сутність точених карт: символом графічного зображення статистичних даних є крапки (точки), які розміщуються в межах певної територіальної границі. Хорохматичні карти- картограми, які відносяться до найбільш легко сприйнятливих. Вони показують, де розподіляється те чи інше явище або об’єкт та на якій площі, а також не містить інших кількісних значень.

Також істотне значення мають види графіків за типом розв’язання задач (таблиця 1).

Таблиця 1

Види графіків за типом розв’язання задач

Вид графіка	Характеристика
Графіки порівняння	Використовуються для графічного порівняння величин показника, які характеризують  його зміну в просторі. Діаграми порівняння показують співвідношення різних об’єктів за якимось одним показником. Види: стовпчикові. Для її побудови використовується система координат: на осі абсцис розміщують однакового розміру основу стовпчиків для всіх об’єктів. Висота кожного стовпчика повинна бути пропорційна до величини показника, якій наноситься у відповідному масштабі на вісь ординат. стрічкові діаграми розміщуються по горизонталі: основа полос на осі ординат, а показник – на осі абсцис
Структурні графіки	Призначені для подання складу показників і частки їх у загальній величині. Види: стовпчикові; стрічкові; секторні – показник подають у вигляді розбитих на сектори геометричних фігур (квадрати, кола), площу яких приймають за одиницю або 100 %. Площа конкретного сектора дорівнює частці у загальній величині показника.
Графіки динаміки	Дають можливість проілюструвати зміну явищ за відповідні проміжки часу. Види: стовпчикові; стрічкові; кругові; квадратні; фігурні; лінійні.
Графіки зв’язку	Застосовуються для визначення залежності між показниками. На осі абсцис відкладаються значення показника (х), який є причиною зміни іншого, а на осі ординат – значення результативного показника (у) у відповідному масштабі
Графіки контролю	Дають наочне уявлення про хід виконання плану. В цьому випадку на графіку зображаються дві лінії: плановий і фактичний рівні показників за певний звітний період.