
- •1.Особливості розвику та структури
- •1.1 Загальна характеристика
- •Основні показники світової транспортної системи (2006 р.)
- •Зміна протяжності транспортної мережі світу, тис. Км.
- •1.2 Регіональний розвиток.
- •Показники транспортної забезпеченості різних країн та регіонів світу
- •1.3 Типи територіальних (регіональних) транспортних систем.
- •2. Галузеві транспортні системи
- •2.1Залізничний транспорт
- •2.2 Автомобільний транспорт
- •2.3Внутрішній водний транспорт
- •Найбільші судноплавні канали та водні шляхи світу
- •2.4 Морський транспорт
- •2.5Повітряний транспорт.
- •3. Міжнародні транспортні коридори
- •4. Національна транспортна система України
- •4.1 Чинники, структура та рівень розвитку
- •4.2 Дослідження територіальної диференціації транспортної мережі
- •4.3 Регіональні авіаційні транспортні системи
- •5. Міжнародні транспортні коридори
- •6.Регіональні авіаційні транспортні системи
2.5Повітряний транспорт.
Повітряний транспорт виконує надзвичайно важливі функції в контексті інтернаціоналізації та глобалізації всіх сторін людської діяльності. Головна перевага повітряного транспорту – швидкість сполучення, охоплення його діяльністю практично всіх територій і акваторій земної кулі. Це зближує функції повітряного транспорту і телекомунікацій, де головне – доставка інформації або її творця – людини. Разом з тим авіаперевезення забезпечують переміщення тільки найцінніших або найтерміновіших вантажів – продукції найбільш кваліфікованої діяльності науки і промисловості.
У епоху науково-технічної революції істотно|суттєвий| збільшилася діяльність повітряного транспорту: за 1950-1995 рр. протяжність ліній світової мережі|сіті| збільшилася з 3,3 до 7,9 млн. км., тобто більш ніж в 2 рази, а число авіапасажирів з 70 млн. досягло 1,3 млрд. – близько 1/4 населення землі|грунту|. У структурі пасажирських авіаперевезень переважають внутрішні рейси, на яких в 1995 р. було перевезено 71% пасажирів, а на міжнародних – 29% всієї їх кількості. Найбільш напружена лінія між Північною Америкою та Європою щорічно перевозить 30-35 млн. пасажирів [1].
Повітряний транспорт для своєї стійкої і безпечної роботи потребує дуже складної техніко- організаційної інфраструктури, основу якої становлять аеропорти. Через кожен найбільший аеропорт світу (наприклад, в США в Чікаго, Атланті, Далласі, Лос-Анджелесі, у Великобританії в Лондоні) щорічно проходить від 50 до 70 млн. пасажирів – це населення цілої великої країни. Такі масштаби обумовлюють жорсткі вимоги не тільки до безпеки польотів, але і до таких важливих на даний час операцій як прийом пасажирів та організація їх належного обслуговування. Сучасні аеропорти світового значення – це складні інженерно-технічні споруди, насичені найсучаснішими видами устаткування. Насамперед, це відноситься до могутніх систем радіолокації і телекомунікацій, що дозволяють безперервно контролювати і регулювати зліт і посадку літаків, підтримувати зв'язок з авіалайнерами в зоні обслуговування аеропортів. Не менш складна і наземна техніка для забезпечення авіалайнерів всім необхідним. Аеропорти втілюють в своїй інфраструктурі всі новітні досягнення науки і техніки.
Світова мережа|сіть| аеропортів складається з близько 1100 аеропортів, які обслуговують міжнародні перевезення, та великої кількості аеропортів місцевого значення для трас протяжністю до 700-800 км. (у Західній Європі – 300 – 400 км.). Найбільші аеропорти, що виконують міжнародні перевезення , розміщуються переважно в Європі (16), в Азії (5) і в Північній Америці (4). В світі налічується 34 найбільших аеропорти, з пропускною спроможністю понад 15 млн. пасажирів на рік: Чикаго (О'Хара) — 60; Даллас — 58; Лос-Анджелес — 45; Атланта — 43; Лондон (Хітроу) — 40; Токіо (Ханеда) — 37; Нью-Йорк (імені Кеннеді) — 30; Сан-Франціско — 30; Денвер — 28; Франкфурт-на-Майні - 26; Париж (Орлі) - 24; Майамі - 23; Нью- Йорк (Ла-Гардія) — 23; Гонолулу - 23; Бостон — 23; Детройт - 22; Осака -22; Лондон (Гатвік) - 21; Париж (ім. Шарля де Голля) -21; Фінікс -21; Сент-Луїс , Сінгапур, Торонто – по 20.
Повітряний транспорт сильно монополізований. В світі налічується|нараховує| близько 1,5 тис. авіакомпаній, проте|однак| в 1995 р. на долю 20 найбільших з|із| них припадало близько 54% світових перевезень пасажирів і 61% пасажирообігу. Переважали компанії Північної Америки (8), Європи (6), Японії (3). На діяльність авіакомпаній істотно впливають складні процеси конкуренції, яка вимушує|змушує| їх прагнути до інтеграції і кооперації. Це підсилює|посилює| їх роль в концентрації авіаперевезень та зростання|лише| частки|доля| найбільших авіакомпаній в світовому пасажирообігові до 60%. Такі компанії контролюють практично всі регулярні пасажирські авіаперевезення.
Авіаційний пасажирський транспорт виявив всі свої переваги на далеких|далеких| і супердалеких|далеких| маршрутах та в подоланні|здоланні| великих водних і арктичних просторів|простір-час|. Показником цього є|з'являється| зростання|зріст| міжнародного пасажирообігу, що склав 56% всіх авіаперевезень в 1995 р. Цей показник має відчутні відмінності в регіонах світу|світу|: в Західній Європі, Африці і Океанії частка його становить 80-90%, в Північній Америці – всього 30%.
Провідна роль Північної Америки в авіаперевезеннях пасажирів значно зменшилася, але|та| регіон залишається їх лідером, особливо це стосується США (у 1995 р. –понад 38% світового пасажирообігу). Стрімко зросла частка|доля| Азії як за рахунок Японії (6% в світі), так і КНР (до 3%). Західна Європа, як і раніше, друга в авіаперевезеннях: найбільший пасажирообіг у Великобританії (близько 7%). Розпад СРСР і РЕВ відкинули Східну Європу до рівня 50-60-х років. Розукрупнення однієї з найбільших в світі авіакомпаній «Аерофлот» на понад 350 дрібних|мілких| знизило її роль|позичати| до|лише| 25-го місця|місце-милю| серед всіх авіакомпаній світу.|світу|
Рис. 3.2 . Світові повітряні шляхи (за О.Г.Топчієвим)