
- •1.Особливості розвику та структури
- •1.1 Загальна характеристика
- •Основні показники світової транспортної системи (2006 р.)
- •Зміна протяжності транспортної мережі світу, тис. Км.
- •1.2 Регіональний розвиток.
- •Показники транспортної забезпеченості різних країн та регіонів світу
- •1.3 Типи територіальних (регіональних) транспортних систем.
- •2. Галузеві транспортні системи
- •2.1Залізничний транспорт
- •2.2 Автомобільний транспорт
- •2.3Внутрішній водний транспорт
- •Найбільші судноплавні канали та водні шляхи світу
- •2.4 Морський транспорт
- •2.5Повітряний транспорт.
- •3. Міжнародні транспортні коридори
- •4. Національна транспортна система України
- •4.1 Чинники, структура та рівень розвитку
- •4.2 Дослідження територіальної диференціації транспортної мережі
- •4.3 Регіональні авіаційні транспортні системи
- •5. Міжнародні транспортні коридори
- •6.Регіональні авіаційні транспортні системи
Показники транспортної забезпеченості різних країн та регіонів світу
Регіони та країни |
Щільність мережі залізниць, км/1000 кв. км |
Щільність мережі автошляхів км/1000 кв. км |
Загальна щільність мережі прив.км/1000 кв. км |
Інтегральний показник забезпеченості (територія,населення) |
|
Світ в цілому |
1,81 |
15,6 |
8,2 |
11,5 |
|
СНД |
0,65 |
5,2 |
5,0 |
10,6 |
|
США |
2,27 |
62,3 |
28,4 |
54,3 |
|
Азія |
1,35 |
13,8 |
5,7 |
4,4 |
|
Африка |
0,50 |
2,1 |
1,2 |
2,8 |
|
1.3 Типи територіальних (регіональних) транспортних систем.
Під впливом великого розмаїття природних та соціально-економічних чинників , в залежності від технічного рівня розвитку транспортних засобів, співвідношення між різними видами транспорту в світовій транспортній системі сформувались чотири типи територіальних (регіональних) транспортних систем: північно-американський, західноєвропейський, перехідний та моногалузевий. Перший сформувався у США - високорозвиненій країні , яка володіє величезним виробничим потенціалом та надзвичайно високоємним внутрішнім ринком, має досить високий рівень спеціалізації господарства по економічних районах і, як наслідок - великі обсяги міжрайонних зв’язків. За показником пасажирообігу на перше місце вийшов авіатранспорт, у вантажообігу перше місце традиційно тримає залізничний транспорт. Цей тип транспортної системи в порівнянні із західноєвропейським типом відрізняється меншою щільністю та низьким рівнем електрифікації залізничної мережі. В той же час середня вантажопідйомність вагонів та потужність локомотивів більші, щільність руху вантажних потягів вища, вони довші та загальна вага їх значно більша.
Другий тип транспортної системи характерний для високорозвинених країн Європи, в яких достатньо повноцінно представлені всі види транспорту, щільна мережа шляхів, налагоджена взаємодія видів транспорту, усталена територіальна структура. Різниця між цими типами полягає лише у співвідношеннях обсягів перевезень вантажів і пасажирів. Класичним прикладом цього типу є транспортна система Германії, у вантажообігу якої приблизно однаково представлені залізничний, автомобільний та внутрішній водний транспорт.
Транспортні системи третього типу характерні для країн з невисоким рівнем соціально-економічного розвитку, де переважають два-три види транспорту. Так, наприклад, в Індії, Пакистані, Алжірі, Тунісі, Марокко, Замбії, Аргентині, Уругваї, Чилі істотно переважає залізничний транспорт.
Четвертий тип транспортної системи властивий для слаборозвинених країн, він поширений в країнах з одним головним видом транспорту. Наприклад, в Афганістані, Йемені, Саудівській Аравії, Ефіопії – це автомобільний транспорт, в Судані, Конго, Парагваї – річковий. Суттєвий відбиток на конфігурацію транспортних мереж залишився від колоніального минулого, коли будівництво залізниць мало на меті лише доставку сировини з районів видобутку до морських портів.