Ага, пов’язані з тепловими антитілами

Клінічні прояви хвороби однакові як при ідіопатичній, так і при симптоматичній формах. За клінічним перебігом діляться на 2 групи. Перша група представлена гострим транзиторним типом анемії, яка переважно відмічається у дітей раннього віку і часто з’являється після інфекції, як правило, респіраторного тракту. Клінічно цій формі притаманні ознаки внутрішньосудинного гемолізу. Початок захворювання гострий, супроводжується лихоманкою, блюванням, слабкістю, головокружінням, появою блідості шкіри, іктеричності, болю в животі і попереку, гемоглобінурії. У хворих цієї групи будь-яких основних системних захворювань не спостерігається. Характерними ознаками гострої форми АГА є відповідь на кортикостероїдну терапію, низька летальність і повне одужання протягом 2-3 місяців після початку захворювання. Ця форма АГА обумовлена тепловими гемолізинами.

Для другого типу характерний тривалий хронічний перебіг з ведучим клінічним синдромом жовтяниці і спленомегалії. Ознаки гемолізу зберігаються протягом багатьох місяців або навіть років. Часто виявляються порушення з боку інших формених елементів крові. Відповідь на кортикостероїдну терапію виражений в різному ступені і необов’язковий. Летальність складає 10% і часто пов’язана з перебігом основного системного захворювання. Ця форма АГА пов’язана з тепловими аглютинінами.

ДІАГНОСТИКА

Для АГА з тепловими антитілами характерна важка анемія. В периферійній крові знаходять сфероцитів, які формуються в результаті дії макрофагів селезінки на мембрану еритроцитів, вкритих антитілами. Відмічається ретикулоцитоз, інколи з’являються нормоцити (ядровмісні клітини). В деяких випадках початково низький рівень ретикулоцитів свідчить про гостроту процесу, при якому кістковий мозок ще не встиг відреагувати на нього або антитіла направлені також і проти ретикулоцитів (рідко) і/або у хворих може мати місце супутній дефіцит фолієвої кислоти або заліза. Часто відмічається лейкоцитоз зі зсувом нейтрофілів вліво, рідше виявляється лейкопенія. Кількість тромбоцитів або не міняється, або спостерігається тромбоцитопенія. В ряді випадків можливий розвиток імунної панцитопенії. Рівень гаптоглобіну знижується; при вираженому внутрішньосудинному компоненті гемолізу підвищується рівень плазмового Нb.

Вирішальним в діагностиці є результати прямої проби Кумбса, основаної на виявленні антитіл, фіксованих на мембрані еритроцитів хворого. Позитивна пряма проба Кумбса спостерігається у 70-80% випадках АГА з тепловими аглютинінами. Активність цих антитіл проявляється при температурі 37°С («теплові» аглютиніни); вони відносяться до класу IgG. Для прояву їх активності не потрібно присутність комплементу, але підкласи IgG-IgG1 і IgG3 можуть активувати комплемент; інколи комплемент (С3d) також виявляється на мембрані еритроцитів. Проба Кумбса при гемолізінових формах АГА нерідко буває негативною. Негативна проба Кумбса може бути пов’язана з невеликою кількістю антитіл на поверхні клітини (для позитивної реакції на поверхні мембрани еритроциту повинно знаходитись не менше 250-500 молекул IgG) як при легкому перебізі хвороби, так і при різкому загостренні, коли після гемолітичної кризи виявляється велика кількість пошкоджених еритроцитів. В теперішній час розроблені імуноферментний і радіоімунологічний методи, які дозволяють кількісно визначати антиеритроцитарні аутоантитіла і саме вони є основним методом в діагностиці Кумбс-негативних АГА. Використання анти-Ig і антикомплементарних антисироваток дозволяє визначити наявність на поверхні еритроцитів різних класів і типів Ig-компонентів комплементу. Метод ELISA дозволяє моніторувати рівень антитіл в процесі лікування.