Метгемоглобінемія

ПАТОГЕНЕЗ

Метгемоглобін на відміну від звичайного Hb містить не відновлене залізо (Fe²⁺), а окислене (Fe³⁺) і в процесі зворотньої оксигенації оксигемоглобін (Hb O₂) частково окисляється в метгемоглобін (Mt Hb). Протягом доби in vivo окислюється 0,5-3% Hb O₂ від загальної кількості Hb, але під впливом метгемоглобінредуктази (НАД Н-залежна редуктаза) залізо Mt Hb швидко відновлюється і рівень Mt Hb в крові не перевищує 0,5-2%. Активність метгемоглобінредуктази суттєво знижена у здорових доношених новонароджених і дуже низька у недоношених дітей. Підвищення активності до рівня дорослих здійснюється до 4 місяців життя. Коли рівень Mt Hb складає 15% від загального гемоглобіну, шкіра стає смуглявою і кров набуває коричневого, шоколадного забарвлення.

КЛАСИФІКАЦІЯ

1. Спадкові:

• М-гемоглобінопатія – синтезуються аномальні білки, які містять α- або β-ланцюги в окисленій формі (обумовлені заміщенням або проксимального, або дистального гістидінів в аномальному ланцюзі на тирозин)

• ферментопатії – відмічається дуже низька активність (або відсутність) метгемоглобінредуктази

2. Набуті:

КЛІНІКА

При усіх формах метгемоглобінемії спостерігається генералізований грифельно-сірий ціаноз або відсутність змін нігтьових фаланг пальців в формі „барабанних паличок” і серцево-легеневих уражень. У важких випадках, коли більше 50% Hb має форму метгемоглобіну, хворі скаржаться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність і сильний головний біль. Може спостерігатись також застій у венах кон’юнктиви і сітківки.

М-гемоглобінемія: при мутації в α-ланцюзі глобіну діти ціанотичні з народження, при мутації в β-ланцюзі ціаноз з’являється з 3-6 місячного віку, коли здійснюється заміна основної частини Hb F на Hb А.

Спадкова ферментопенічна метгемоглобінемія: успадковується аутосомно-рецесивно, частота гетерозиготного носійства 1% в популяції (у якутів 7%). У гомозигот з народження має місце ціаноз шкіри і видимих слизових (особливо в ділянці губ, носа, вух, нігтьового ложа, ротової порожнини). Спектр забарвлення варіює від сіро-зеленого до темно-фіолетового. Захворювання має доброякісний характер. Кількість еритроцитів і рівень Hb в одиниці крові підвищені, але із-за того, що Mt Hb не здатний до оксигенації, тканини відчувають гіпоксію, тобто є „прихована” анемія.

При спадкових варіантах метгемоглобінемії гемолізу немає, але він може виникати при набутих метгемоглобінеміях.

Набуті метгемоглобінемії: розвиваються у гетерозигот зі спадковою ферментопенічною метгемоглобінемією, осіб з гемоглобінопатіями. При використанні ліків, які тривало зберігалис, в тому числі фенацетину, сульфаніламідів, аніліну та його дериватів, а також води і продуктів з великою кількістю нітратів і нітритів (колодязня вода, а інколи водопровідна вода, ковбаса, баночні м’ясні консерви, овочі, фрукти, які вирощувались з використанням нітритних і нітратних добрив).

ДІАГНОСТИКА

Базується на виключенні вроджених вад серця синього типу, захворювань легень і наднирників, які перебігають з ціанозом. Наявність Mt Hb в крові підтверджується доволі простою пробою – на фільтрувальну бумагу нанести краплю крові хворого і поряд краплю крові здорової людини. Звичайна венозна кров на повітрі стає червоною через Hb O₂, тоді як при метгемоглобінемії кров залишається коричневою. При позитвній пробі обстеження розширяють: визначають рівень Mt Hb ціангемоглобіновим методом, активність метгемоглобінредуктази, електрофорез гемоглобінів.

ЛІКУВАННЯ

М-гемоглобінопатії лікування не потребують.

При ферментопатії у новонароджених і грудних дітей призначають аскорбінову кислоту по 0,1-0,15 тричі за добу всередину або рибофлавін по 0,01 2-3 рази/добу всередину. Можливе введення метиленового синього (препарат „Хромосмон”) в дозі 1 мг/кг в/в. Рівень Mt Hb через 1 годину нормалізується, але вже через 2-3 години знову підвищується, тому препарат призначають в тій же дозі 3 рази/добу. Після перших місяців життя, лікування зазвичай не потребує.