План обстеження хворого зі спадковими дизеритропоетичними анеміями

І. Аналізи, які підтверджують наявність спадкових ДЕА:

1. Загальний аналіз крові з визначенням MCV, RDW, числа ретикулоцитів і морфологічної характеристики еритроцитів.

2. Біохімічний аналіз крові: залізокомплекс, ферритин, білірубін.

3. Мієлограма з визначенням кількості сидеробластів.

4. Визначення концентрації вітаміну В₁₂ в сироватці крові і концентрації фолієвої кислоти в еритроцитах.

5. Електрофорез гемоглобінів: HbA₂, HbF.

6. Визначення ферментів еритроцитів: піруваткіназа, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа.

7. Десфералова проба.

ІІ. Аналізи, які уточнюють тип спадкових ДЕА:

1. Електронна мікроскопія і цитогенетичне дослідження клітин кісткового мозку.

2. Кислотно-сироватковий тест Хема.

3. Електрофорез білків еритроцитарної мембрани в поліакриламідному гелі з добавкою додецил-сульфата натрію.

4. Дослідження синтезу глобінових ланцюгів.

Лікування

Легкий перебіг спадкових ДЕА терапії не потребує. При вираженому гемолітичному компоненті і значному збільшенні селезінки можливе виконання спленектомії, яка дає частковий гематологічний ефект. Трансфузії еритроцитарної маси проводять з обережністю, так як, з одного боку, вони пригнічують еритропоез, з іншої – підсилюють гемосидероз.

При гемосидерозі проводять курси десфералу – при підвищеному рівні сироваткового ферритину до 1500мг/л і більше.

Можливо призначення фолієвої кислоти по 1мг щотижня.

При спадковій ДЕА І типу використовують рекомбінантний α-інтерферон 2α, під впливом якого підвищується концентрація Hb, зменшується MCV, знижується рівень білірубіну, покращується морфологія еритроцитів, неефективний еритропоез стає менш інтенсивним.

При спадковій ДЕА ІІ типу призначають вітамін Е для збільшення тривалості життя еритроцитів, зниження рівня білірубіна і зменшення ретикулоцитозу.

Призначення вітаміну В₁₂, В₆, кортикостероїдів – нееффективне. Печінкова дисфункція і холелітіаз – часті прояви хвороби та інколи потребують холецистектомії.

Сидеробластні анемії (анемії, пов’язані з порушенням синтезу або утилізації порфірінів)

Сидеробластні анемії (СА) – гетерогенна група спадкових і набутих захворювань, пов’язана з порушенням активності ферментів, які приймають участь в синтезі порфірінів і гему. Характеризуються мікроцитарною гіпохромною анемією. Порушується утилізація Fe для синтеза гему (при підвищеному рівні Fe в сироватці крові). В кістковому мозку: кільцеподібні сидеробласти (ядровмісні еритроцити з навколоядерним вінчиком, який вміщує грубі гранули гемосидерину і представляє собою заповнені Fe мітохондрії).

Спадкові форми

Успадковуються по щепленому з Х-хромосомою (хворіють чоловіки) або аутосомно-рецесивному типу (хворіють чоловіки і жінки).

ПатоГенез. Метаболічний блок може бути на рівні:

1. формування λ-амінолевулінової кислоти з гліцину і сукцинілу КоА. Для цієї реакції необхідний піридоксальфосфат – активний кофермент піридоксину і синтетази амінолевуленової кислоти. Лабораторно визначаються низька концентрація в еритроцитах протопорфірину та інших порфіринів.

2. формування протопорфірину IX з копропорфіриногену. В цьому випадку має місце підвищення копропорфірину при зниженому рівні протопорфірину в еритроцитах. Порушення утворення протопорфірину і гему обумовлює неможливість використання Fe для синтезу Hb, що призводить до накопичення Fe в організмі і відкладання його в тканинах і органах.

Клініка проявляється в пізньому дитячому віці. У хворих клінічно виникає анемічний синдром, обумовлений гіпоксією, і прояви тканинного гемосидерозу внаслідок відкладання в органах і тканинах невикористаного для потреб гемоцитопоезу Fe. Проявами анемічного синдрому є в’ялість, слабкість, швидка втомлюваність при фізичному навантаженні. При огляді – блідість шкіри і слизових оболонок. Проявами гемосидерозу є гепатоспленомегалія; ССН, обумовлена відкладанням Fe в міокарді (хворі скаржаться на серцебиття, задишку, тахікардію, набряки); можливий розвиток цукрового діабету, спровокованого відкладанням Fe в pancreas; може бути ураження легень, нирок та інших органів. У деяких хворих шкіра набуває землистого відтінку.