Лекція 4-5.
Тема. Рекомендації учителям до впровадження інклюзивної освіти
Мета. Ознайомити студентів із особливостями та практичними рекомендаціями впровадження інклюзивного навчання
План
Створення умов для впровадження інклюзивного навчання
Пристосування шкільних приміщень до потреб дітей з особливостями психофізичного розвитку.
Управління інклюзивним навчально-виховним процесом
Література.
Даниленко Л.І. Управління інклюзивною школою на засадах менеджменту освітніх інновацій / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред. Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с
Слободянюк Н.Г., Софій Н.З., Найда Ю.М. Пристосування шкільних приміщень до потреб дітей з особливостями психофізичного розвитку / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.
Поняття інклюзивної освіти в групах та класах
Багато молодих людей, які не визнають расизм, проте висміюють секс-меншини або інвалідність, обзиваються або знущаються над людьми, що мають інвалідність або іншу сексуальну орієнтацію, і деякі вчителі ігнорують таку поведінку. Всім школам необхідно створити атмосферу, де всі діти відчувають, що їм раді і вони в безпеці. Школа повинна засуджувати расизм, знущання над інвалідністю, сексуальними меншинами і перешкоджати всім формам забобонів, сприяти рівності. Нижче ми пропонуємо деякі способи, які можуть допомогти в цьому.
Педагогам слід сприяти створенню доброзичливої атмосфери у всіх класах, де діти можуть обговорювати своє життя і почуття, де розвинена взаємна підтримка і колективна робота. Значення расизму, що включає в себе антисемітизм, презирство до інвалідності, сексуальних меншин, гомофобію і інші забобони, може бути пояснено і обговорено, так, щоб у дітей розвинулося співчуття (співпереживання), і вони змогли б засудити дискримінацію та залучити до себе тих, хто почуває себе ізгоями, підтримуючи їх у класі і поза школою. Маленьких дітей можна навчити цьому, спираючись на їх почуття справедливості.
Важливо розуміння роздратування, яке може приймати безліч форм (від того, щоб злегка відсунутися від дитини на килимі, до фізичного насильства), то є небажання сидіти поруч з дитиною, яка виглядає, діє чи веде себе по-іншому, у якого інший колір шкіри чи не грати з дитиною, яка не може говорити або у нього якась видима форма інвалідності. Це можна порівняти з расизмом, тобто переслідування дитину через його етнічного походження.
Слід обговорювати і на перший погляд, більш дрібні прецеденти і робити це слід відкрито, так, щоб тому, хто постраждав від них, була надана підтримка, і весь клас оцінив значення цього. Слід розуміти, що діти навчаються по-різному, і вони різні за своїм розвитком, отже, і стиль навчання в класах повинен бути різноманітним. Слід надавати значення навчання образотворчому мистецтву, музиці, драматичному мистецтву, танцям і фізкультури не менше, ніж інших предметів, тому що навички та досягнення в цих областях, і як наслідок цього, самооцінка, ведуть до досягнення великих успіхів з усіх предметів.
Педагоги повинні уникати використання стереотипів і не коментувати забобони на уроках і навіть після уроків при дітях. Вони не повинні допускати обзивання, пояснюючи дітям, чому це прикро, а також прати образливі написи.
Слід надавати підтримку учням, які стикаються з образами, розуміючи, що діти, які живуть у страху, не можуть вчитися.
У доречних випадках, варто всім разом обговорювати забобони, тобто негативне ставлення до інвалідів. Позитивний ефект справляють історії інвалідів і те, як впливає на них негативне до них ставлення. Хороший привід поговорити про інвалідів - відзначити якусь пов'язану з цим дату, наприклад, День інвалідів (3 грудня) чи якесь досягнення інвалідів.
Слід проводити паралелі між расизмом, приниженням сексуальних меншин та інвалідності та дискримінаційною практикою, заснованої на соціальній нерівності і сприяти розвитку солідарності між хлопчиками і дівчатками, чорними і білими, інвалідами та неінвалідамі, а також з дітьми робочого класу.
Необхідно відзначати досягнення дитини щодо його минулих успіхів, нестандартні досягнення. При анкетуванні слід уникати використання питань, що стосуються раси, соціального походження, статі та інвалідності.
Слід використовувати можливості позашкільної роботи, наприклад, під час занять у гуртках, ігрових занять, обговорювати ЗМІ та фільми, запрошувати в гості людей з етнічних меншин, а також з організацій інвалідів.
Слід демонструвати роботи учнів та їх досягнення в будь-яких областях, як у школі, так і поза стінами школи. Готуючи матеріали до уроків, можна зробити хороший огляд різних культур і людей.
Використовуючи такі ресурси як книги, плакати і програмне забезпечення, слід переконатися, що ці матеріали сприяють інклюзивної освіти.
Необхідно, щоб школи були доступними, щоб учні, батьки і педагоги могли спілкуватися.